Каїри (Каховський район)
Каї́ри — село в Україні, у Горностаївській селищній громаді Каховського району Херсонської області. Населення становить 3508 осіб.
село Каїри | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Херсонська область |
Район | Каховський район |
Тер. громада | Горностаївська селищна громада |
Код КАТОТТГ | UA65060070070082061 |
Облікова картка | Каїри |
Основні дані | |
Засноване | 1785 |
Населення | 3508 |
Площа | 147 км² |
Густота населення | 23,86 осіб/км² |
Поштовий індекс | 74612 |
Телефонний код | 380 5544 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 46°56′48″ пн. ш. 33°42′11″ сх. д. / 46.94667° пн. ш. 33.70306° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря |
52 м |
Водойми | річки: Дніпро (Каховське водосховище), Балка Каїрка |
Відстань до центру громади/сільради |
12 км |
Найближча залізнична станція | Братолюбівка |
Відстань до залізничної станції |
35 км |
Місцева влада | |
Староста | Малафай Олександр Васильович |
Карта | |
Мапа | |
|
Географія
ред.На південній околиці села річка Балка Каїрка впадає у Дніпро.
Село розташоване на лівому березі Каховського водосховища, за 12 км від центру громади і за 35 км від найближчої залізничної станції Братолюбівка. Площа: 147 км².
Історія
ред.Село Каїри вважається найстарішим населеним пунктом на території колишнього Горностаївського району.
В минулому на місці села розташовувалось золотоординське місто Каїр-мечеть.
Є кілька версій походження назви населеного пункту.
Перша з них свідчить, що в XVII столітті на ці землі з північних районів України у пошуках кращого життя прибули козаки. Один з них на прізвисько Каїр запропонував оселитися саме тут.
Інша версія твердить, що найменування поселення походить від татарської назви поширеної в цій місцевості рослини каїр, котра використовувалася для ущільнення діжкових клепок.
Є ще одна версія, за якою свою назву село дістало від балки Каїрки, поблизу котрої село розташоване. [1] Але найбіль правдоподібною є походження назви від Kaïrka Souii (ﻱﻭﺼ ﺎﻘﺮﻴﻘ) / струмок / Каїрка Суї — Піщаний Струмок (з піщаним руслом) (від кримського і турецького «каир» (ﺮﻳﺨ) — дрібний пісок, пісок на дні річки, мілина).
Перші відомості про Каїри як населений пункт з постійним місцем проживання (раніше на цих землях часто мандрували кочові племена) датуються 1785 роком. Засноване це казенне селище українськими кріпаками-втікачами. Заселенням цієї місцевості, займався Каховський.
У 1844 році населення Каїр поповнили кілька родин із Чернігівської губернії. 1862 року за вказівкою царського уряду в село було направлено 50 родин із Київської губернії. Того ж року прибуло ще 40 родин колишніх однодвірців західного краю, після чого прихід переселенців припинився.
Станом на 1886 рік у селі, центрі Каїрської волості Дніпровського повіту Таврійської губернії, мешкало 4296 осіб, налічувалось 620 дворів, існували православна церква, школа, 5 лавок, влаштовувались 2 ярмарки на рік[2]. За 25 верст — поштова станція.
Радянську владу в селі остаточно встановлено у жовтні 1920 року. Однак процес переходу на новий суспільний лад розпочався ще з січня 1918 року, коли під час австро-німецької окупації в селі була створена підпільна більшовицька організація.
У 1919 році Каїри зазнали нападів повстанського партизанського формування Попова.
У наслідок розпочатої з 1928 року колективізації, впродовж двох наступних років утворилося 8 товариств спільного обробітку землі та одна рибальська артіль.
У роки Німецько-радянської війни на території села діяла партизанська група. Окупація села тривала від 10 вересня 1941 року по 1 листопада 1943 року.
Внаслідок будівництва Каховської гідроелектростанції були внесені зміни в розташування населеного пункту. З утворенням водосховища частина села Каїри (262 двори) потрапили у зону затоплення та була перенесена на вищу місцевість.
У повоєнні роки агроформування села були об'єднані в колгосп «Росія».
У 2014 році в ході ленінопаду у селі було знесено пам'ятник Леніну.
У лютому 2022 року село тимчасово окуповане російськими військами під час російсько-української війни.[3]
Окупанти примушують місцевих робити російські паспорти, на території села йде російське телебачення аби русифікувати населення.
Сучасність
ред.В селі функціонують: загальноосвітня школа, дитячий садок, амбулаторія сімейного типу, психоневрологічний будинок-інтернат.
Пам'ятки
ред.Пам'ятник загиблим воїнам.
Населення
ред.Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 3529 осіб, з яких 1879 чоловіків та 1650 жінок[4].
За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 3494 особи[5].
Мова
ред.Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[6]:
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 94,78 % |
російська | 4,82 % |
молдовська | 0,09 % |
вірменська | 0,06 % |
інші | 0,25 % |
Люди
ред.Рябко Віталій Опанасович (1921—2015) — учасник німецько-радянської війни, почесний громадянин Херсона.
Трубач Євгеній — український військовик, учасник російсько-української війни[7][8].
Див. також
ред.Посилання
ред.- Погода в селі Каїри
- http://www.xn--80aqez8i.xn--j1amh/
Джерела
ред.- Паталах О. Відлуння Великого Степу. Історія Північного Причорномор'я в особах. — Херсон: Надднпіпряночка, 2009. — 200 с.
- Історія міст і сіл Української РСР [Текст]: в 26 т. [Т. ?]: Херсонська область / гол. редкол.: П. Т. Тронько; редкол. тома: О. Е. Касьяненко [та ін.]. - К. : Гол. ред. Укр. рад. енцикл. АН УРСР, 1972. — С. 426.
- Жалівцева Г. Випробувань було і є чимало / Г. Жалівцева // Сільські новини. — № 39(24 верес.). — С. 5; № 40(1 жовт.). — С. 5.
- Горностаївська ОТГ [Архівовано 3 Вересня 2021 у Wayback Machine.]
Примітки
ред.- ↑ Перечень топонимов Левобережья Днепра. 1 | Блог Сергея Дяченко (ru-RU) . Архів оригіналу за 5 Березня 2016. Процитовано 7 лютого 2020.
- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI 157 с. (рос. дореф.)
- ↑ Військовий експерт пояснив, чому російські війська так швидко захопили Херсонську область. www.unian.ua (укр.). Процитовано 27 лютого 2023.
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Херсонська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення, Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Херсонська область (осіб) - Регіон, Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Херсонська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік, Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ У Ромнах поховають уродженця Херсонщини Євгена Трубача, який загинув на війні | Ромни 24 Новини. Ромни 24 (рос.). Процитовано 24 липня 2024.
- ↑ ВШАНОВУЄМО ПОЛЕГЛИХ ЗАХИСНИКІВ УКРАЇНИ У РОСІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКІЙ ВІЙНІ » Роменська міська рада. Роменська міська рада (укр.). 8 травня 2023. Процитовано 24 липня 2024.
Це незавершена стаття з географії Херсонської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Ця стаття має кілька недоліків. Будь ласка, допоможіть удосконалити її або обговоріть ці проблеми на сторінці обговорення.
|