Кашинцев Ігор Костянтинович
І́гор Костянти́нович Кашинцев (17 червня 1932, Москва, РРФСР, СРСР — 11 грудня 2015 року, Москва, Росія) — радянський і російський актор театру та кіно, Народний артист Російської Федерації (2003)[4].
Кашинцев Ігор Костянтинович | ||||
---|---|---|---|---|
Народився | 17 червня 1932[1] Москва, РСФРР, СРСР | |||
Помер | 11 грудня 2015[2][3][…] (83 роки) Москва, Росія | |||
Поховання | Головинське кладовище | |||
Громадянство | СРСР Росія | |||
Діяльність | кіноактор, актор театру, актор | |||
Alma mater | Школа-студія МХАТ | |||
Роки діяльності | 1963 — 2015 | |||
IMDb | nm0440563 | |||
Нагороди та премії | ||||
| ||||
Біографія
ред.У 1955 році Ігор Кашинцев закінчив Школу-студію МХАТ. Змінив у творчій біографії багато колективів (ЦТРА, театр Групи радянських військ у Німеччині, Новий драматичний театр, Театр на Малій Бронній, театр Анни Макагон «У каміна», МХАТ ім. А. П. Чехова, Театр Сатири). З 1993 року в трупі театру імені Маяковського.
У кіно почав зніматися з 1963 року. Його дебют — Іван у фільмі «Герр Іван» (НДР). У радянському кіно дебютом Кашинцева стала епізодична роль у фільмі «Липневий дощ». Знявся більш ніж у 120 фільмах. Майстер епізоду. Запам'ятався глядачам яскравими характерними ролями другого плану: шахраїв, бюрократів, авантюристів. Знімався в журналі «Фітіль.
Відомий як естрадний виконавець читанням творів Чехова, Аверченка, Зощенка. Як читець виступав у Московській державній філармонії.
Помер Ігор Кашинцев у Москві. Причиною смерті стало хронічне захворювання[5]. Похований на Головинському кладовищі[6].
Визнання і нагороди
ред.Театральні роботи
ред.Центральний театр Радянської Армії
ред.- «Метелиця» В. Панової — Коелі
- «Заміжня наречена» — Любимо
- «Холостяк» бр. Тур — барон фон Фонг
- «Обрив» В. Гончарова — Вікентьєв
- «Барабанщиця» А. Салынского — Федір
Театр Групи радянських військ
ред.- «Вкрали консула» Р. Мдівані — консул
- «Пізня любов» А. Островського — Дормидонт
- «Червоні тюльпани» Б. Васильєва — Стенлі, розвідник
Московський драматичний театр на Малій Бронній
ред.- «Візит дами» Ф. Дюрренматта — Бургомістр
- «За годину до світанку» А. Галича — Стефан
- «Дон Жуан» Мольєра — Сганарель
- «Жменя піску» — Мальок
- «Старий будинок» А. Казанцева — Рязаев
- «Скажені гроші» А. Островського — Кучумов
- «Не гаси вогонь, Прометей!» М. Каріма — Зевс
- «Неспокійний ювіляр» В. Роздольського — Дядечко
- «Остання ніч» — директор
- «Розлом» Б. Лавреньова — Берсеньєв
- «Облудники» Е. Брагінського та Е. Рязанова — Усачов
Московський академічний театр сатири
ред.- «Повість про чорноморців» — князь
- «Скажені гроші» А. Островського — Кучумов
- «Шановні громадяни» М. Зощенка
- «Дюжина ножів у спину революції»
- «Любов студента» Л. Андрєєва — Едуард фон Ранкен
- «В барі токійського готелю» Т. Вільямса — Леонард
- «Кін IV» Р. Горіна — Соломон
- «Плоди освіти» Л. Толстого — Сахатов
- «Карамазови» Ф. Достоєвського — прокурор
- «Ляльковий дім» Р. Ібсена — доктор Ранк
- «Горбань» С. Мрожека — незнайомець
- «Ревізор» Н. Гоголя — Суниця
- «Як посварилися...» Н. Гоголя — Іван Никифорович
- «Диваки» М. Гіркого — Вакула Потєхін
- «Пан Пунтила і його слуга Матті» Б. Брехта — Адвокат
- «Таланти і шанувальники» А. Островського — Мігаєв, антрепренер
- «Устриці» А. Чехова, А. Аверченко (моновистава)
- «Мертві душі» М. Гоголя — Собакевич
- «Одруження» М. Гоголя — Яєчня / екзекутор
Фільмографія
ред.- 1966 — Липневий дощ
- 1966 — Крила — Андрій, гість Тані та Ігоря
- 1967 — Весна на Одері — німець
- 1968 — Золоте теля — Бомзе, службовець (немає в титрах)
- 1969 — Комендант Лаутербурга (фільм-спектакль)
- 1969 — Я його наречена — Пивоваров
- 1970 — Карусель — письменник (в титрах Каш 'е' нцев)
- 1970 — Серце Росії — Павло Штернберг
- 1971 — Слідство ведуть ЗнаТоКі. Ваше справжнє ім'я — лікар
- 1971 — Що робити? — Серж (немає в титрах)
- 1972 — Інженер Прончатов
- 1972 — Переклад з англійської — вчитель Микола Миколайович
- 1972 — Найостанніший день — Гриша, сусід
- 1973 — У номерах (фільм-спектакль) — Шмаховіч
- 1973 — Мегре і людина на лаві (фільм-спектакль) — інспектор Жанвье
- 1973 — Хмари
- 1973 — Людина з боку (фільм-спектакль) — один Манагарова
- 1973 — Чорний принц — Павло Миронович Шалигін на прізвисько «Жаба»
- 1973 — Ця весела планета — «Пірат», інженер з кафедри
- 1974 — Осінь — «інтелігент» в шкірянці, відвідувач пивбару
- 1974 — Сергєєв шукає Сергєєва — начальник відділу кадрів
- 1974 — Таня — інститутський приятель Германа
- 1975 — Втеча містера Мак-Кінлі — Паркінс
- 1975 — Довіра (Luottamus)
- 1975 — Мій будинок — театр — Олександр Михайлович Гедеонов, директор імператорських театрів
- 1975 — Сторінки журналу Печоріна (фільм-спектакль)
- 1975 — Шагренева шкіра (фільм-спектакль)
- 1976 — Життя і смерть Фердинанда Люса — Ленц
- 1976 — Пригоди Нукі — Микола Миколайович, артист
- 1976 — Стажер
- 1977 — У ніч на молодик — начальник контррозвідки
- 1978 — Голубка — Микола Миколайович
- 1978 — Особливих прикмет немає (Znaków szczególnych brak) (СРСР, Польща) — австрійський генерал Штайнер
- 1978 — Капітанська дочка — чиновник на раді у генерала (немає в титрах)
- 1979 — Кілька днів з життя Обломова — проводжає Андрія в Москву
- 1979 — Пірати XX століття — наркоторговець
- 1980 — Крах операції «Терор» (Krach operacji Terror) — есер Чорний
- 1980 — Політ з космонавтом — Іларіон Степанович, представник Будтрест
- 1980 — Ескадрон гусар летючих — Храповицький, ватажок місцевого дворянства
- 1981 — Брелок з секретом — ревізор
- 1981 — Відрядження до санаторію — заступник директора
- 1981 — Від зими до зими —
- 1982 — Апейка —
- 1982 — Бережіть чоловіків! — Карпов Денис Архипович
- 1982 — Василь Буслаєв — придворний
- 1982 — Нас вінчали не в церкві — батько Михайло
- 1982 — Рись виходить на стежку
- 1983 — Хабар. З блокнота журналіста В. Цвєткова — Борис Борисович, головний редактор
- 1983 — Останній доказ королів — Фред Прентіс, сенатор
- 1984 — Час відпочинку з суботи до понеділка — масовик-витівник
- 1984 — Менший серед братів — Геннадій Іванович, співробітник університету (роль озвучив інший артист)
- 1984 — Мертві душі — Іван Лукич, інспектор лікарської управи
- 1984 — Загубився слон
- 1985 — Битва за Москву — секретар Сталіна Олександр Поскрьобишев
- 1985 — Законний шлюб — актор
- 1985 — Іван Бабушкін — Іркутський губернатор
- 1985 — Улюбленець публіки — шпрехшталмейстер / доктор хлопчика Трилл
- 1985 — Почни спочатку
- 1985 — Русь споконвічна — Кирило
- 1985 — Сцени з драми «Маскарад» (телеспектакль за мотивами драми М. Ю. Лермонтова "Маскарад ") — Банкомет
- 1985 — Таємна прогулянка — німець
- 1986 — Віра
- 1986 — Шлях до себе — Геннадій Іванович
- 1986 —Скакав козак через долину
- 1987 — У нетрях, де ріки біжать…
- 1987 — Мегре у міністра (фільм-спектакль) — Жанвьє
- 1987 — Замах — лікар
- 1987 — Поразка — Денисов
- 1987 — Ляпас, якого не було
- 1987 — Врятуйте наші душі
- 1988 — І світло у темряві світить — Петро Семенович
- 1989 — А це сталося у Віші (фільм-спектакль) — Комерсант
- 1989 — Візит дами — бургомістр
- 1989 — Чаша терпіння — психіатр
- 1990 — Оскаженілий автобус — генерал-майор
- 1990 — Десять років без права листування (фільм) — «стукач» Зав'ялов
- 1990 — Дурні вмирають по п'ятницях — Боренька товстий, «бобочком»
- 1990 — Осколки розбитого вщент (фільм-спектакль) — головна роль в моновиставі
- 1990 — Самовбивця — батько Елпідій
- 1991 — Агенти КДБ теж закохуються — Петро Петрович, генерал
- 1991 — Дитинство Тьоми — директор гімназії
- 1991 — Загнані — Андрій Лукич
- 1991 — Клан
- 1991 — Не будіть сплячого собаку — Пінчуків
- 1991 — Тіні — Свістіков
- 1992 — Сповідь утриманки — полковник міліції
- 1992 — Кооператив «Політбюро», або Буде довгим прощання — Петро Петрович, двійник Хрущова
- 1992 — Слава Богу, не в Америці… (Росія, Білорусь)
- 1993 — Американський дідусь — Іван Васильович
- 1994 — Петербурзькі таємниці — Карл Іванович
- 1996 — Королі російського розшуку (Серія «Шантаж»)
- Випуску 1996 — Шрам. Замах на Піночета
- Шаблон:1997 — Дрібниці життя
- 1997 — На зорі туманної юності — Василь Жуковський
- 1999 — Жінок ображати не рекомендується —
- 2000 — Марш Турецького (серія «Синдикат кілерів») — колишній генерал КДБ
- 2000 — Третього не дано
- 2001 — Злодійка — Вадим Сергійович
- 2001 — Ніч на кордоні
- 2001 — Російський водевіль. Віцмундір' — Екзекутор
- 2001 — Марш Турецького-2 (серія «Секретна співробітниця») (немає в титрах)
- 2002 — Життя і смерть Петра Аркадійовича Столипіна (документальний) — Павло Григорович Курлов
- 2002 — Леді на день
- 2003 — Прості істини
- 2003 — Жіноча логіка 3
- 2003 — Інструктор
- 2003 — Колгосп інтертейнмент — Тарасюк
- 2004 — Знання примножує скорботу (фільм 3)
- 2004 — Найкраще свято — Дмитро Якович
- 2004 — Сищики-3 — тесть Єгора Немигайло
- 2005 — Чоловічий сезон: Оксамитова революція — Сивий
- 2005 — Туристи — Дітріх
- 2005 — Бальзаківський вік, або Всі чоловіки сво ... — Дмитро Якович, чоловік Соні
- 2006 — Іспанська вояж Степанича — Генерал
- 2006 — Щастя за рецептом — Сомов, директор каналу
- 2006 — Троє зверху — дідусь Свєти
- 2007 — Одруження (фільм-спектакль) — Яєчня
- 2008 — Селище — Арсеній, голова
- 2008 — Поцілунок не для преси — губернатор
- 2008 — Марево — суддя
- 2009 — Межа бажань — белоплечий, антиквар
Примітки
ред.- ↑ а б Find a Grave — 1996.
- ↑ http://lifenews.ru/news/174702
- ↑ http://tass.ru/kultura/2521885
- ↑ Награждён указом президента России № 537 от 19 мая 2003 года. Архів оригіналу за 10 липня 2012. Процитовано 14 жовтня 2018.
- ↑ Умер Игорь Кашинцев: причина смерти, дата похорон. Архів оригіналу за 19 листопада 2018. Процитовано 14 жовтня 2018.
- ↑ Прощание с Игорем Константиновичем Кашинцевым // Театр Маяковского, 12 декабря 2015. Архів оригіналу за 1 Жовтня 2020. Процитовано 14 Жовтня 2018.
- ↑ Кашинцев награждён орденом Дружбы.11.03.2008. Архів оригіналу за 15 Березня 2017. Процитовано 14 Жовтня 2018.
Посилання
ред.- профайл на відео.ру (рос.)
- Ігор Кашинцев на people.ru [Архівовано 14 Жовтня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
- Облудники [Архівовано 3 Жовтня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)