Кашинцев Ігор Костянтинович

радянський і російський актор театру і кіно

І́гор Костянти́нович Кашинцев (17 червня 1932, Москва, РРФСР, СРСР — 11 грудня 2015 року, Москва, Росія) — радянський і російський актор театру та кіно, Народний артист Російської Федерації (2003)[4].

Кашинцев Ігор Костянтинович
Народився17 червня 1932(1932-06-17)[1]
Москва, РСФРР, СРСР
Помер11 грудня 2015(2015-12-11)[2][3][…] (83 роки)
Москва, Росія
ПохованняГоловинське кладовище
Громадянство СРСР
 Росія
Діяльністькіноактор, актор театру, актор
Alma materШкола-студія МХАТ
Роки діяльності19632015
IMDbnm0440563
Нагороди та премії
Орден Дружби (Російська Федерація)
заслужений артист РРФСР народний артист Російської Федерації

Біографія

ред.

У 1955 році Ігор Кашинцев закінчив Школу-студію МХАТ. Змінив у творчій біографії багато колективів (ЦТРА, театр Групи радянських військ у Німеччині, Новий драматичний театр, Театр на Малій Бронній, театр Анни Макагон «У каміна», МХАТ ім. А. П. Чехова, Театр Сатири). З 1993 року в трупі театру імені Маяковського.

У кіно почав зніматися з 1963 року. Його дебют — Іван у фільмі «Герр Іван» (НДР). У радянському кіно дебютом Кашинцева стала епізодична роль у фільмі «Липневий дощ». Знявся більш ніж у 120 фільмах. Майстер епізоду. Запам'ятався глядачам яскравими характерними ролями другого плану: шахраїв, бюрократів, авантюристів. Знімався в журналі «Фітіль.

Відомий як естрадний виконавець читанням творів Чехова, Аверченка, Зощенка. Як читець виступав у Московській державній філармонії.

Помер Ігор Кашинцев у Москві. Причиною смерті стало хронічне захворювання[5]. Похований на Головинському кладовищі[6].

Визнання і нагороди

ред.

Театральні роботи

ред.

Центральний театр Радянської Армії

ред.
  1. «Метелиця» В. Панової — Коелі
  2. «Заміжня наречена» — Любимо
  3. «Холостяк» бр. Тур — барон фон Фонг
  4. «Обрив» В. Гончарова — Вікентьєв
  5. «Барабанщиця» А. Салынского — Федір

Театр Групи радянських військ

ред.
  1. «Вкрали консула» Р. Мдівані — консул
  2. «Пізня любов» А. Островського — Дормидонт
  3. «Червоні тюльпани» Б. Васильєва — Стенлі, розвідник

Московський драматичний театр на Малій Бронній

ред.
  1. «Візит дами» Ф. Дюрренматта — Бургомістр
  2. «За годину до світанку» А. Галича — Стефан
  3. «Дон Жуан» Мольєра — Сганарель
  1. «Жменя піску» — Мальок
  2. «Старий будинок» А. Казанцева — Рязаев
  3. «Скажені гроші» А. Островського — Кучумов
  4. «Не гаси вогонь, Прометей!» М. Каріма — Зевс
  5. «Неспокійний ювіляр» В. Роздольського — Дядечко
  6. «Остання ніч» — директор
  7. «Розлом» Б. Лавреньова — Берсеньєв
  8. «Облудники» Е. Брагінського та Е. Рязанова — Усачов

Московський академічний театр сатири

ред.
  1. «Повість про чорноморців» — князь
  2. «Скажені гроші» А. Островського — Кучумов
  3. «Шановні громадяни» М. Зощенка
  4. «Дюжина ножів у спину революції»
  1. «Любов студента» Л. Андрєєва — Едуард фон Ранкен
  2. «В барі токійського готелю» Т. Вільямса — Леонард
  3. «Кін IV» Р. Горіна — Соломон
  4. «Плоди освіти» Л. Толстого — Сахатов
  5. «Карамазови» Ф. Достоєвського — прокурор
  6. «Ляльковий дім» Р. Ібсена — доктор Ранк
  7. «Горбань» С. Мрожека — незнайомець
  8. «Ревізор» Н. Гоголя — Суниця
  9. «Як посварилися...» Н. Гоголя — Іван Никифорович
  10. «Диваки» М. Гіркого — Вакула Потєхін
  11. «Пан Пунтила і його слуга Матті» Б. Брехта — Адвокат
  12. «Таланти і шанувальники» А. Островського — Мігаєв, антрепренер
  13. «Устриці» А. Чехова, А. Аверченко (моновистава)
  14. «Мертві душі» М. Гоголя — Собакевич
  15. «Одруження» М. Гоголя — Яєчня / екзекутор

Фільмографія

ред.
  1. 1966 — Липневий дощ
  2. 1966 — Крила — Андрій, гість Тані та Ігоря
  3. 1967 — Весна на Одері — німець
  4. 1968 — Золоте теля — Бомзе, службовець (немає в титрах)
  5. 1969 — Комендант Лаутербурга (фільм-спектакль)
  6. 1969 — Я його наречена — Пивоваров
  7. 1970 — Карусель — письменник (в титрах Каш 'е' нцев)
  8. 1970 — Серце Росії — Павло Штернберг
  9. 1971 — Слідство ведуть ЗнаТоКі. Ваше справжнє ім'я — лікар
  10. 1971 — Що робити? — Серж (немає в титрах)
  11. 1972 — Інженер Прончатов
  12. 1972 — Переклад з англійської — вчитель Микола Миколайович
  13. 1972 — Найостанніший день — Гриша, сусід
  14. 1973 — У номерах (фільм-спектакль) — Шмаховіч
  15. 1973 — Мегре і людина на лаві (фільм-спектакль) — інспектор Жанвье
  16. 1973 — Хмари
  17. 1973 — Людина з боку (фільм-спектакль) — один Манагарова
  18. 1973 — Чорний принц — Павло Миронович Шалигін на прізвисько «Жаба»
  19. 1973 — Ця весела планета — «Пірат», інженер з кафедри
  20. 1974 — Осінь — «інтелігент» в шкірянці, відвідувач пивбару
  21. 1974 — Сергєєв шукає Сергєєва — начальник відділу кадрів
  22. 1974 — Таня — інститутський приятель Германа
  23. 1975 — Втеча містера Мак-Кінлі — Паркінс
  24. 1975 — Довіра (Luottamus)
  25. 1975 — Мій будинок — театр — Олександр Михайлович Гедеонов, директор імператорських театрів
  26. 1975 — Сторінки журналу Печоріна (фільм-спектакль)
  27. 1975 — Шагренева шкіра (фільм-спектакль)
  28. 1976 — Життя і смерть Фердинанда Люса — Ленц
  29. 1976 — Пригоди Нукі — Микола Миколайович, артист
  30. 1976 — Стажер
  31. 1977 — У ніч на молодик — начальник контррозвідки
  32. 1978 — Голубка — Микола Миколайович
  33. 1978 — Особливих прикмет немає (Znaków szczególnych brak) (СРСР, Польща) — австрійський генерал Штайнер
  34. 1978 — Капітанська дочка — чиновник на раді у генерала (немає в титрах)
  35. 1979 — Кілька днів з життя Обломова — проводжає Андрія в Москву
  36. 1979 — Пірати XX століття — наркоторговець
  37. 1980 — Крах операції «Терор» (Krach operacji Terror) — есер Чорний
  38. 1980 — Політ з космонавтом — Іларіон Степанович, представник Будтрест
  39. 1980 — Ескадрон гусар летючих — Храповицький, ватажок місцевого дворянства
  40. 1981 — Брелок з секретом — ревізор
  41. 1981 — Відрядження до санаторію — заступник директора
  42. 1981 — Від зими до зими —
  43. 1982 — Апейка —
  44. 1982 — Бережіть чоловіків! — Карпов Денис Архипович
  45. 1982 — Василь Буслаєв — придворний
  46. 1982 — Нас вінчали не в церкві — батько Михайло
  47. 1982 — Рись виходить на стежку
  48. 1983 — Хабар. З блокнота журналіста В. Цвєткова — Борис Борисович, головний редактор
  49. 1983 — Останній доказ королів — Фред Прентіс, сенатор
  50. 1984 — Час відпочинку з суботи до понеділка — масовик-витівник
  51. 1984 — Менший серед братів — Геннадій Іванович, співробітник університету (роль озвучив інший артист)
  52. 1984 — Мертві душі — Іван Лукич, інспектор лікарської управи
  53. 1984 — Загубився слон
  54. 1985 — Битва за Москву — секретар Сталіна Олександр Поскрьобишев
  55. 1985 — Законний шлюб — актор
  56. 1985 — Іван Бабушкін — Іркутський губернатор
  57. 1985 — Улюбленець публіки — шпрехшталмейстер / доктор хлопчика Трилл
  58. 1985 — Почни спочатку
  59. 1985 — Русь споконвічна — Кирило
  60. 1985 — Сцени з драми «Маскарад» (телеспектакль за мотивами драми М. Ю. Лермонтова "Маскарад ") — Банкомет
  61. 1985 — Таємна прогулянка — німець
  62. 1986 — Віра
  63. 1986 — Шлях до себе — Геннадій Іванович
  64. 1986 —Скакав козак через долину
  65. 1987 — У нетрях, де ріки біжать…
  66. 1987 — Мегре у міністра (фільм-спектакль) — Жанвьє
  67. 1987 — Замах — лікар
  68. 1987 — Поразка — Денисов
  69. 1987 — Ляпас, якого не було
  70. 1987 — Врятуйте наші душі
  71. 1988 — І світло у темряві світить — Петро Семенович
  72. 1989 — А це сталося у Віші (фільм-спектакль) — Комерсант
  73. 1989 — Візит дами — бургомістр
  74. 1989 — Чаша терпіння — психіатр
  75. 1990 — Оскаженілий автобус — генерал-майор
  76. 1990 — Десять років без права листування (фільм) — «стукач» Зав'ялов
  77. 1990 — Дурні вмирають по п'ятницях — Боренька товстий, «бобочком»
  78. 1990 — Осколки розбитого вщент (фільм-спектакль) — головна роль в моновиставі
  79. 1990 — Самовбивця — батько Елпідій
  80. 1991 — Агенти КДБ теж закохуються — Петро Петрович, генерал
  81. 1991 — Дитинство Тьоми — директор гімназії
  82. 1991 — Загнані — Андрій Лукич
  83. 1991 — Клан
  84. 1991 — Не будіть сплячого собаку — Пінчуків
  85. 1991 — Тіні — Свістіков
  86. 1992 — Сповідь утриманки — полковник міліції
  87. 1992 — Кооператив «Політбюро», або Буде довгим прощання — Петро Петрович, двійник Хрущова
  88. 1992 — Слава Богу, не в Америці… (Росія, Білорусь)
  89. 1993 — Американський дідусь — Іван Васильович
  90. 1994 — Петербурзькі таємниці — Карл Іванович
  91. 1996 — Королі російського розшуку (Серія «Шантаж»)
  92. Випуску 1996 — Шрам. Замах на Піночета
  93. Шаблон:1997 — Дрібниці життя
  94. 1997 — На зорі туманної юності — Василь Жуковський
  95. 1999 — Жінок ображати не рекомендується —
  96. 2000 — Марш Турецького (серія «Синдикат кілерів») — колишній генерал КДБ
  97. 2000 — Третього не дано
  98. 2001 — Злодійка — Вадим Сергійович
  99. 2001 — Ніч на кордоні
  100. 2001 — Російський водевіль. Віцмундір' — Екзекутор
  101. 2001 — Марш Турецького-2 (серія «Секретна співробітниця») (немає в титрах)
  102. 2002 — Життя і смерть Петра Аркадійовича Столипіна (документальний) — Павло Григорович Курлов
  103. 2002 — Леді на день
  104. 2003 — Прості істини
  105. 2003 — Жіноча логіка 3
  106. 2003 — Інструктор
  107. 2003 — Колгосп інтертейнмент — Тарасюк
  108. 2004 — Знання примножує скорботу (фільм 3)
  109. 2004 — Найкраще свято — Дмитро Якович
  110. 2004 — Сищики-3 — тесть Єгора Немигайло
  111. 2005 — Чоловічий сезон: Оксамитова революція — Сивий
  112. 2005 — Туристи — Дітріх
  113. 2005 — Бальзаківський вік, або Всі чоловіки сво ... — Дмитро Якович, чоловік Соні
  114. 2006 — Іспанська вояж Степанича — Генерал
  115. 2006 — Щастя за рецептом — Сомов, директор каналу
  116. 2006 — Троє зверху — дідусь Свєти
  117. 2007 — Одруження (фільм-спектакль) — Яєчня
  118. 2008 — Селище — Арсеній, голова
  119. 2008 — Поцілунок не для преси — губернатор
  120. 2008 — Марево — суддя
  121. 2009 — Межа бажань — белоплечий, антиквар

Примітки

ред.
  1. а б Find a Grave — 1996.
  2. http://lifenews.ru/news/174702
  3. http://tass.ru/kultura/2521885
  4. Награждён указом президента России № 537 от 19 мая 2003 года. Архів оригіналу за 10 липня 2012. Процитовано 14 жовтня 2018.
  5. Умер Игорь Кашинцев: причина смерти, дата похорон. Архів оригіналу за 19 листопада 2018. Процитовано 14 жовтня 2018.
  6. Прощание с Игорем Константиновичем Кашинцевым // Театр Маяковского, 12 декабря 2015. Архів оригіналу за 1 Жовтня 2020. Процитовано 14 Жовтня 2018.
  7. Кашинцев награждён орденом Дружбы.11.03.2008. Архів оригіналу за 15 Березня 2017. Процитовано 14 Жовтня 2018.

Посилання

ред.