Каудіптерикс

рід викопних плазунів
Каудіптерикс
Час існування: рання крейда, (апт) ~124.6 млн р. т.
Рештки C. zoui, Науковий музей в Гонконгу
Рештки C. zoui, Науковий музей в Гонконгу
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Плазуни (Reptilia)
Надряд: Динозаври (Dinosauria)
Ряд: Ящеротазові (Saurischia)
Підряд: Тероподи (Theropoda)
Родина: Caudipteridae
Рід: Caudipteryx
Ji et al., 1998
Caudipteryx zoui
Ji, Currie, Norell & Ji, 1998
Види
  • C. zoui Ji et al., 1998
  • C. dongi Zhou & Wang, 2000
Посилання
Вікісховище: Caudipteryx
EOL: 4433823
Fossilworks: 66065

Каудіптерикс (Caudipteryx — «хвостове перо») — рід тероподів розміром з павича, що жили в баремському періоді ранньої крейди (близько 124,6 млн років тому). Вони мали пір'я і були надзвичайно схожі на птахів, настільки, що деякі палеонтологи розглядали їх як птахів. Скам'янілості виявлені в провінції Ляонін, Китай у 1997 році[1][2]. Було описано два види: C. zoui (типовий вид) у 1998 році та C. dongi у 2000 році.

Опис

ред.
 
Порівняння розмірів людини та каудіптерикса

Назва ящера перекладається як «хвостове перо»: на хвості у нього були довгі, до 20 см, пір'їни, розташовані віялом, що служили, можливо, для залучення статевого партнера. Цей пернатий динозавр не міг літати, оскільки його «крила» були занадто короткі, а пір'я на них пряме і симетричне. Така форма не створює підіймальної сили. Щоб вона виникла, площина опахала має бути асиметричною, з ширшим переднім краєм, і опуклою згори. Тіло C. zoui було вкрите чорним пір'ям, на хвостових перах збереглася помітна смугастість[3].

Ноги у каудіптерикса були довгі, голова коротка, можливо був хорошим бігуном[2]. Каудіптерикс був невеликим тероподом, довжиною 72,5—89 см і вагою близько 5 кг, виходячи з довжини стегнової кістки[1][2][4]. Як і багато інших манірапторів, він поєднував в собі анатомічні риси рептилій і птахів[5]. У щелепах каудіптерикса були зуби, але, як і сучасні птахи, він ковтав маленькі камінчики, які допомагали йому перемелювати корм у мускульному шлунку[1].

Скелет його кисті мав зменшений третій палець, як у ранніх птахів та овірапторіда Heyuannia[6]. Анатомія каудіптерикса демонструє докази гачкоподібних відростків ребер, пташиноподібних зубів, можливого відвернутого першого пальця ноги та загальні пропорції тіла, які можна порівняти з пропорціями сучасних нелітаючих птахів[1][5][7].

Дослідження

ред.

Більшість фахівців віднесли його спочатку до хижих динозаврів. Проте, на відміну від інших відомих динозаврів, у цього на хвості й коротеньких передніх лапках були видні відбитки пір'я. Припустили, що каудіптерикс успадкував частковий пір'яний покрив від якогось загального предка динозаврів і птахів. Тільки сам він, видимо, літати не вмів: на це вказують будова недорозвинених крил і відсутність повного комплекту оперення.

Еволюційні зв'язки

ред.
 
Скелет каудіптерикса

Оскільки каудіптерикс мав чітке і виразне пір'я, як у сучасних птахів, і оскільки кілька кладистичних аналізів засвідчили, що це непташиний овірапторидний динозавр, на момент свого опису він став вичерпним доказом того, що птахи походили від динозаврів. Лоуренс Вітмер заявив: «Наявність чітко вираженого пір'я в однозначно непташиного теропода має риторичний ефект атомної бомби, роблячи смішними будь-які сумніви щодо спорідненості птахів з тероподами»[5].

 
Реконструкція зовнішнього вигляду

Багато науковців вважають, що різкого еволюційного стрибка, чіткої межі між динозаврами й птахами не існувало й перехід від одних до інших був досить плавним. Проте деякі фахівці усе ще заперечують ці висновки. Наприклад, палеоорнитолог С. Олсон вказує, що пір'я каудіптерикса менш розвинені, чим в археоптерикса, але ж нинішня ляонинська знахідка приблизно на 25 млн років молодша й, виходить, повинна бути прогресивнішою. Олсону заперечує Жоу, якій підкреслює, що пташині риси каудіптерикса — наслідок паралельної еволюції птахів і динозаврів. Сьогодні багато палеонтологів вважають, що еволюція птахів відбувалася одночасно принаймні двома шляхами: ящерохвості птахи, найдавнішими представниками яких є археоптерикс і його найближчі родичі енанціорніси, виявилися тупиковою гілкою, а віялохвості птахи, найдавніший предок яких — протоавіс, дали всіх сучасних птахів. До цієї гілки відноситься й перша знахідка справжнього кілегрудого птаха — амбіортуса, що жив на початку крейдяного періоду, якого виявила російсько-монгольська палеонтологічна експедиція в 1977 році в пустелі Гобі.

Примітки

ред.
  1. а б в г Qiang, Ji; Currie, Philip J.; Norell, Mark A.; Shu-An, Ji (1998-06). Two feathered dinosaurs from northeastern China. Nature (англ.). Т. 393, № 6687. с. 753—761. doi:10.1038/31635. ISSN 0028-0836. Процитовано 20 вересня 2024.
  2. а б в Zhou, Z.; Wang, X. (2000). A new species of Caudipteryx from the Yixian Formation of Liaoning, northeast China (PDF). Vertebrata Palasiatica. 38 (2): 113—130. Архів оригіналу (PDF) за 7 жовтня 2007. Процитовано 13 лютого 2013.
  3. Roy, Arindam; Pittman, Michael; Saitta, Evan T.; Kaye, Thomas G.; Xu, Xing (2020-02). Recent advances in amniote palaeocolour reconstruction and a framework for future research. Biological Reviews (англ.). Т. 95, № 1. с. 22—50. doi:10.1111/brv.12552. ISSN 1464-7931. PMC 7004074. PMID 31538399. Процитовано 20 вересня 2024.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  4. Talori, Yaser Saffar; Zhao, Jing-Shan; Liu, Yun-Fei; Lu, Wen-Xiu; Li, Zhi-Heng; O'Connor, Jingmai Kathleen (2 травня 2019). Martins, Daniel (ред.). Identification of avian flapping motion from non-volant winged dinosaurs based on modal effective mass analysis. PLOS Computational Biology (англ.). Т. 15, № 5. с. e1006846. doi:10.1371/journal.pcbi.1006846. ISSN 1553-7358. PMC 6497222. PMID 31048911. Процитовано 20 вересня 2024.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  5. а б в Chiappe, Luis M.; Witmer, Lawrence M. (2002). The Debate on Avian Ancestry. Phylogeny, Function, and Fossils (PDF) (англійською) . University of California Press. с. 30. ISBN 0-520-20094-2.
  6. Osmólska, H.; Currie, P.J.; Barsbold, R. (2004). Weishampel, D. B.; Dodson, P. (ред.). Oviraptorosauria (англійською) (вид. друге). Berkeley, Los Angeles, London: University of California Press, The Dinosauria. с. 165—183.
  7. Jones, Terry D.; Farlow, James O.; Ruben, John A.; Henderson, Donald M.; Hillenius, Willem J. (17 серпня 2000). Cursoriality in bipedal archosaurs. Nature (англ.). Т. 406, № 6797. с. 716—718. doi:10.1038/35021041. ISSN 0028-0836. Процитовано 17 листопада 2023.

Посилання

ред.