Каррара (Carrara) — узагальнена назва групи найбільших у світі родовищ мармуру, що знаходяться на заході Італії, біля м. Каррара, підніжжя Апуанських Альп.

Каррара
Тип родовище
Країна  Італія
Регіон Каррара
Каррара, підніжжя Апуанських Альп

Історія

ред.

Розробки каррарського мармуру розпочалися в епоху Давнього Риму. Мармур використовували для спорудження Пантеону, піраміди Цестія, храму Аполлона. Новий етап розробки каррарського родовища розпочався у XIII ст. і досяг найбільшого розвою в епоху Відродження.

У 1570 р. в каменоломнях Каррари вперше використали порох. Імовірно, що це взагалі був перший випадок застосування вибуху з метою видобування корисних копалин.

Характеристика

ред.

Корисна товща складена юрськими глибоко метаморфізованими породами. Розрізняють понад 20 комерц. видів високосортного каррарського мармуру, серед яких: чисто-білі «біанко каррара уніто», «біанко арні», білі з прожилками «біанко венато», «калакатта», смугастий «паоназетто», сірий «бардільо карра кіаро», темно-сірий «бардільєтто», сіро-зелений «нуволато апуано», жовтий «кремо делікато» та ін. Особливо цінуються статуарні сорти типу «статуаріо венато» і «статуаріо раваккіоне».

Технологія розробки

ред.

На родов. К. діє понад 400 кар'єрів блокового мармуру і дек. сотень каменеобробних підприємств. Більшість кар'єрів К. — високомеханізов. гірн. підприємства, оснащені сучас. обладнанням для підготовки до виїмки, виїмки і транспортування блоків (алмазно-канатні пилки, станки для буріння, гідроклінові установки, деррики-крани, автоблоковози тощо.

Джерела

ред.

Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — ISBN 966-7804-78-X.