Каза Буонарроті
Каза Буонарроті (італ. Casa Buonarroti) — тосканська назва музею, присвяченого відомому італійському скульпторові Мікеланджело Буонарроті.
| Каза Буонарроті ( Музей Мікеланджело Буонарроті ) | |
|---|---|
 | |
| 43°46′11″ пн. ш. 11°15′49″ сх. д. / 43.76981° пн. ш. 11.263593° сх. д. | |
| Тип | музей[1] архів[2][3] художня галерея[4][5] будинок-музейd[6] і private museumd[5] |
| Назва на честь | Мікеланджело Буонарроті |
| Статус спадщини | національна спадщина Італіїd[7] |
| Країна |  Італія[7][8][2] |
| Розташування | Флоренція, на розі вулиці Буонарроті та Гібелліна 70 ( Via Buonarroti Ghibellina 70) . |
| Адреса | 50122[1] Via Ghibellina 70[1] |
| Засновано | 1859 рік |
| Фонд | 785 документ[9] і 600 документ[10] |
| Відвідувачі | 5206 осіб (2020)[4] 18 942 осіб (2019)[6] 20 772 осіб (2018)[9] 12 643 осіб (2022)[5] |
| Директор | Alessandro Cecchid |
| Сайт | Офіційний сайт музею |
  Каза Буонарроті (Італія) | |
 | |
 Каза Буонарроті у Вікісховищі | |
Будинок родини Буонарроті у Флоренції
ред.Зауважимо, що сам Мікеланджело не тут народився і не тут мешкав роками, хоча час від часу повертався. Він народився в містечку Капрезе, в провінції Ареццо, а сюди був перевезений дитиною. Він — другий син з шести Лодовіко ді Леонардо Сімоні Буонаррота. Прибутки батька були невеликі, тому дітей швидко залучали до роботи — більшість синів була задіяна у виробництві сукна та шовку, якими уславилась Флоренція. Годувальницею малого Мікеланьоло(так він писав власне ім'я практично все життя) була не мати, а дружина каменяра. Дорослим він жартував, що залучення до обробки каменю всмоктав з молоком годувальниці. Мікеланьоло пристоїли спочатку до майстерні художників Доменіко та Давіда Гірляндайо, а через рік (навесні 1489 р.) він перейшов у художню школу в сади Боболі. Саме там почав займатися скульптурою.
Родина перебралася у Флоренцію. З часом вони придбали три сусідні ділянки, де тільки у 1546–1553 рр. збудували родинний маєток. Сам Мікеланджело мешкав тоді в Римі. Це сюди потайки було перевезене з Риму тіло померлого папського скульптора та архітектора, бо родина бажала поховати того на батьківщині. Поховання відбулося в церкві Св. Хреста (флорентійська Санта-Кроче (базиліка)).
Сучасний вигляд домівка родини Бунарроті отримала лише у 1612 році. Останнім володарем міського будинку родини в 19 столітті був Козімо, що по заповіту передав «палац» муніципалітету Флоренції. З 1859 року, через рік по смерти Козімо, тут облаштували музей.
Відділи музейного закладу
ред.
Це не зовсім меморіальний музей скульптора, незважаючи на скульптури і матеріали, йому присвячені, це швидше музей імені Мікеланджело Буонарроті. Твори майстра, що мали шалену популярність ще за життя митця, давно розійшлися світом (їх зберігають Брюгге, Нью-Йорк,Лондон, Санкт-Петербург,Париж,Рим, Мюнхен, Клівленд). Попитом користувались навіть малюнки і начерки майстра, які роками копіювали і викрадали інші, менш обдаровані митці, аби запозичити та використати хоча б його ідеї. Знаючи про це, сам Мікеланджело або ховав власні малюнки, або знищував їх. Винятків було небагато. Так, він допомагав Даніеле да Вольтерра в створенні композцій для його творів. Вдячний Вольтерре зробив портрет (погруддя) Мікеланджело Буонарроті, що зберігає музей Каза Буонарроті і що в копіях теж розійшовся світом.
Експозиції в Каза Буонарроті не відрізняються багатством. Хоча вдалося зібрати декілька оригіналів митця, серед яких:
- скульптурні моделі
- малюнки майстра (більше 200)
- ранні барельєфи «Мадонна біля сходів» та «Баталія кентаврів»
Експозиції доповнені галереєю та невеличкими збірками археологічних знахідок, що мають відношення до історії Тоскани, а не до самого Мікеланджело.
-
Картина обманка, натюрморт. -
Поховальна скринька етрусків з чоловічою фігурою -
Поховальна скринька етрусків з жіночою фігурою -
Шафа в музеї
Теракоти та ескізи
ред.
-
Штудія скульптурної групи -
Вінченцо Данті, за малюнком Мікеланджело, теракота -
Вінченцо Данті, за малюнком Мікеланджело -
Штудія жіночого торсу
_1570_ca._01.JPG)
_1570_ca._02.JPG)
Малюнки майстра
ред.-
Мадонна з немовлям -
Ескіз до Порта Піа в Римі -
Начерк до композиції «Воскресіння Христа» -
Алегорія, малюнок
Архітектурні плани
ред.-
Проект для Сан Джованні у Флоренції -
План центричної споруди -
План церкви Сан Джованні у Флоренції -
Начерк фасаду для церкви Сан Лоренцо у Флоренції
Див. також
ред.Посилання
ред.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Каза Буонарроті
- Віртуальна екскурсія музеєм (3D) [Архівовано 10 січня 2012 у Wayback Machine.] (італ.)
Примітки
ред.- ↑ а б в Sistema Cultura
- ↑ а б https://www.archivesportaleurope.net/directory/-/dir/ai/code/IT-FI0754
- ↑ SIUSA
- ↑ а б Indagine sui musei e le istituzioni similari — 2022.
- ↑ а б в Indagine sui musei e le istituzioni similari — 2024.
- ↑ а б ISTAT Indagine sui musei e le istituzioni similari — 2021.
- ↑ а б dati.beniculturali.it — 2014.
- ↑ Sistema Cultura — 2018.
- ↑ а б Indagine sui musei e le istituzioni similari — 2020.
- ↑ ISTAT ISTAT 2015 survey on museums and similar institutions — 2017.
Джерела
ред.- Ugo Procacci, La casa Buonarroti a Firenze, Milano, Electa, 1965
- Ragionieri, Vasarri, Casa Buonarroti, Firenze, SPES, 1987
- Джорджо Вазарі «Життєписи», Т 5, М, «Искусство», 1971, с. 213–344
- Ротенберг Е. «Мікеланджело Буонарроті», М, « Изобразительное искусство», 1976