Йозеф Адамець (словац. Jozef Adamec; нар. 26 лютого 1942, Врбове, Перша словацька республікапом. 24 грудня 2018, Трнава, Словаччина) — словацький футболіст та тренер, виступав на позиції нападника.

Ф
Йозеф Адамець
Йозеф Адамець
Йозеф Адамець
Йозеф Адамець (1969)
Особисті дані
Повне ім'я Йозеф Адамець
Народження 26 лютого 1942(1942-02-26)[2][3]
  Врбове, П'єштяни, Трнавський край, Словаччина
Смерть 24 грудня 2018(2018-12-24)[1] (76 років)
  Трнава, Словаччина
Зріст 177 см
Прізвисько Гатрло
Громадянство Чехословаччина Чехословаччина
Словаччина Словаччина
Позиція нападник
Юнацькі клуби
1954—1958 Чехословаччина «Іскра» (Врбове)
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1958—1961 Чехословаччина «Спартак» (Тр) ? (19)
1961—1963 Чехословаччина «Дукла» (Пр) ? (17)
1963—1966 Чехословаччина «Слован» (Бр) 26 (15)
1966—1977 Чехословаччина «Спартак» (Тр) 266 (119)
1977—1980 Австрія «Слован» (Вд) ? (?)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1960—1974
1961—1965
Чехословаччина Чехословаччина
Чехословаччина Чехословаччина Б
44 (14)
3 (1)
Тренерська діяльність**
Сезони Команда Місце
1977—1980
1980—1981
1981—1987
1988—1989
1989—1991
1991
1992
1992—1993
1994—1995
1995
1996—1997
1998—1999
1999—2002
2002—2003
2003—2004
2005—2006
2006
2006
2008
Австрія «Слован» (Вд)
Чехословаччина «Слован Душло» (Шаля)
Чехословаччина «Банська Бистриця»
Австрія «Форвертс» (Ш)
Чехословаччина «Інтер» (Бр)
Чехословаччина «Банська Бистриця»
Чехословаччина «Богеміанс» (Пр)
Чехословаччина/Словаччина «Інтер» (Бр)
Чехія «Злін»
Словаччина «Інтер» (Бр)
Словаччина «Дунайська Стреда»
Словаччина «Пряшів»
Словаччина Словаччина
Словаччина «Спартак» (Тр)
Словаччина «Слован» (Бр)
Словаччина «Спартак» (Тр)
Словаччина «Петржалка»
Словаччина «Спартак» (Тр)
Словаччина «Спартак» (Тр)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Клубна кар'єра

ред.

Футболом розпочинав займатися в рідному місті Врбове, де виступав за місцеву «Іскру».

Легенда Спартака «Спартака» (Трнава) у футболці «білих ангелів» виграла п'ять чемпіонських титулів, ще два титули він завоював під час основної військової служби в празькій «Дуклі». У чемпіонаті Чехословаччини зіграв 383 матчі, в яких відзначився 170-а голами, третій найкращий бомбардир чехословацького чемпіонату (після Йозефа Біцана та Мирослава Вецека)[4]. Чотири рази ставав найкращим бомбардиром чемпіонату. Протягом свого нетривалого періоду перебування в братиславському «Словані» відзначився 6-а голами в поєдинку проти ТС «Тринець» (8:0)[5]. У єврокубках відзначився 18-а голами, разом з трнавським «Спартаком» дійшов до півфіналу Кубку європейських чемпіонів 1968/69. Кар'єру футболіста завершував у віденському «Словані». Сім разів потрапляв до десятки найкращих футболістів року в Чехословаччині, а в 1968 та 1969 році у вище вказаному рейтингу посідав третє місце.

Кар'єра в збірній

ред.

У збірній Чехословаччини зіграв 44 матчі, відзначився 14-а голами. Дебютував у національній збірній 30 жовтня 1960 року в Празі проти Нідерландів (4:0), востаннє футболку чехословацької збірної одягав 13 жовтня 1974 року в Братиславі в переможному (4:0) поєдинку проти Швеції. На чемпіонаті світу 1962 року в Чилі виступав під керівництвом Рудольфа Витлачіла, був наймолодшим гравцем збірної, яка завоювала срібні медалі після поразки від Бразилії (1:3). На цьому турнірі зіграв 3 матчі групового етапу. Також брав участь у чемпіонаті світу 1970 року в Мексиці. 23 червня 1068 року в Братиславі відзначився трьома голами у воротах Бразилії[6], ставши п'ятим гравцем в історії бразильської збірної, який повторив подібне досягнення. Окрім Адамеца хет-триком у воротах бразильців відзначалися поляк Ернест Вілімовський на чемпіонаті світу 1938 року, італієць Паоло Россі[7] на чемпіонаті світу 1982 року та аргентинець Ліонель Мессі.

Кар'єра тренера

ред.

Тренерську кар'єру розпочав ще будучи футболістом «Спартака» (Трнава), у сезоні 1976/77 років, як помічник головного тренера. З 1977 по 1980 рік працював граючим головним тренером віденського «Слована».

У сезоні 1980/81 років очолював клуб третього дивізіону чемпіонату Чехословаччини «Слован Душло» (Шаля). Першого значного успіху як тренер досяг з «Банською Бистрицею» (команду очолив 1 січня 1982), з якою вийшов до Першої ліги. Будучи новачком змагання «Дукла» фінішувала на 4-у місці в чемпіонаті сезону 1983/84, завдяки чому пробилася до Кубку УЄФА, команда з Банської Бистриці зустрілася з представником Бундесліги «Боруссія» (Менхенгладбах)[8]. У сезоні 1988/89 року знову працював в Австрії, де тренував «Форвертс» (Штайр). Разом з братиславським «Інтером» виграв Кубок Словаччини 1990, у сезоні 1989/90 років у чемпіонаті Чехословаччини посів третє місце, а також виборов путівку до Кубку УЄФА.

У сезоні 1991/92 років знову тренував «Банську Бистрицю», команда того сезону посіла останнє місце в чемпіонаті. Потім декілька місяців тренував чеський «Богеміанс» (Прага), після чого повернувся до Братислави. У 1993 році допомагав тренувати Вацлаву Єжику збірну Чехословаччини. Команда, яку представляли вже рік дві на той час незалежні країни, вийшла на чемпіонат світу 1994 року[9]. У 1994—1995 роках тренував «Світ» (Злін), проте до кінця сезону не допрацював, подавши у відставку. На момент звільнення команда посідала 14-е місце в чеському чемпіонаті. У 1995 році повернувся до братиславського «Інтера». У команді пропрацював декілька місяців, проте допоміг їй виграти кубок Словаччини. З 1996 по 1997 рік очолював «Дунайську Стреду». 1997 року очолив «Спартак» (Трнава), проте надовго в клубі не залишився й незабаром його призначили головним тренером «Пряшова». У 1999—2001 роках очолював Словаччину в 34-х поєдинках, проте команда не зуміла кваліфікуватися на чемпіонат світу 2002 року. У 2002 році знову тренував «Спартак» (Трнава), а в 2003 році повернувся до братиславського «Слована». З 2005 по 2008 рік (з перервами) знову тренував «Спартак» з Трнави. У липні 2006 року очолив «Артмедію», проте через декілька місяців залишив команду.

Стиль гри

ред.

Стрункий, середнього зросту футболіст. Володів прекрасною лівою ногою, чудовий бомбардир, мав хорошу координацію тіла. Постійна сперечався з футбольними суддями, провокуючи невдоволений свист уболівальників.

Політична діяльність

ред.

У 2006 році Адамець намагався обратися до словацького парламенту, проте йому цього не вдалося.

Особисте життя

ред.

Був одружений, у Йозефа залишилося троє дітей.

Статистика виступів

ред.

У чемпіонаті

ред.
Рік Матчі Голи Клуб
1958/59 - 2 «Спартак» (Трнава)
1959/60 - 4 «Спартак» (Трнава)
1960/61 - 13 «Спартак» (Трнава)
1961/62 - 9 «Дукла» (Прага)
1962/63 18 8 «Дукла» (Прага)
1963/64 10 8 «Слован» (Братислава)
1964/65 14 6 «Слован» (Братислава)
1965/66 2 1 «Слован» (Братислава)
1965/66 11 4 «Спартак» (Трнава)
1966/67 26 21 «Спартак» (Трнава)
1967/68 25 18 «Спартак» (Трнава)
1968/69 22 6 «Спартак» (Трнава)
1969/70 27 16 «Спартак» (Трнава)
1970/71 28 16 «Спартак» (Трнава)
1971/72 30 14 «Спартак» (Трнава)
1972/73 22 6 «Спартак» (Трнава)
1973/74 16 7 «Спартак» (Трнава)
1974/75 26 5 «Спартак» (Трнава)
1975/76 27 6 «Спартак» (Трнава)
1976/77 6 1 «Спартак» (Трнава)
Загалом у Першій лізі 328 170

Досягнення

ред.

Як гравця

ред.
«Дукла» (Прага)
«Спартак» (Трнава)
Збірна

Індивідуальні

ред.
  •   Найкращий бомбардир Першої ліги Чехословаччини (5): 1966/67, 1967/68, 1969/70, 1970/71
  •   Член клубу канонірів ліги (170 голів)
  • Член Зали слави словацького футболу
  • Футболіст XX століття Словаччини: 2-е місце

Як тренера

ред.
«Інтер» (Братислава)

Примітки

ред.
  1. а б Zomrel Jozef Adamec – Trnavska desina
  2. Transfermarkt.de — 2000.
  3. FBref
  4. Czechoslovakia - All-Time Topscorers [Архівовано 10 червня 2009 у Wayback Machine.] (англ.)
  5. Pelého sme v Čile šetrili, spomína legenda Adamec. Архів оригіналу за 9 квітня 2019. Процитовано 13 березня 2019.
  6. Tri góly Brazílii prišli ako snehová fujavica v lete, spomína Adamec. Архів оригіналу за 6 грудня 2016. Процитовано 13 березня 2019.
  7. Strelec, ktorého sa bála aj Brazília. Adamec zomrel vo veku 76 rokov. Архів оригіналу за 15 квітня 2016. Процитовано 13 березня 2019.
  8. Do tretice všetko dobré?. Архів оригіналу за 15 квітня 2016. Процитовано 13 березня 2019.
  9. Futbalisti dopísali poslednú kapitolu s číslom 499 v Bruseli. Архів оригіналу за 15 квітня 2016. Процитовано 13 березня 2019.

Посилання

ред.