Вікіпедія

Здесенко Юрій Георгійович

Здесенко Юрій Георгійович
Народився6 жовтня 1943(1943-10-06)
Дмитрівка, Бахмацький район, Чернігівська область, Українська РСР
Помер1 вересня 2004(2004-09-01) (60 років)
Київ, Україна
КраїнаСРСР СРСР → Україна Україна
Діяльністьфізик, фізик-ядерник
Alma materКиївський ордена Леніна державний університет ім. Т. Г. Шевченка
Галузьядерна фізика
ЗакладКНУ імені Тараса Шевченка
Посадазавідувач відділу фізики лептонів Інституту ядерних досліджень НАН України
Вчене званняпрофесор, член-кореспондент НАН України
Науковий ступіньдоктор фізико-математичних наук
Відомий завдяки:роботи з фізики атомного ядра і неприскорювальній фізиці елементарних частинок
НагородиДержавна премія України в галузі науки і техніки
Особ. сторінкаlpd.kinr.kiev.ua/in_memory.html
CMNS: Здесенко Юрій Георгійович у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Здесенко.

Ю́рій Гео́ргійович Здесе́нко (6 жовтня 1943(19431006), смт Дмитрівка, Бахмацький район, Чернігівська область, Українська РСР — 1 вересня 2004, м. Київ, Україна) — український фізик, член-кореспондент НАН України.

Біографія

ред.

Юрій Георгійович Здесенко народився 6 жовтня 1943 року, у селі Дмитрівка, Бахмацького району, Чернігівської області у сім'ї офіцера Радянської армії.

У 1970 році закінчив Київський ордена Леніна державний університет ім. Т. Г. Шевченка, де у 1970—1971 роках працював інженером на кафедрі ядерної фізики фізичного факультету.

У 1971—1980 роках працював старшим інженером, завідувачем лабораторії у Дослідному підприємстві Інституту геохімії та фізики мінералів АН УРСР (зараз Інститут геохімії, мінералогії та рудоутворення імені М. П. Семененка НАН України).

У 1980—1986 роках очолював відділ розробки та конструювання систем низькофонових вимірювань (відділ № 23) у Спеціальному конструкторсько-технологічному бюро з експериментальним виробництвом Інституту ядерних досліджень АН УРСР.

З 1986 по 2004 роки очолював відділ фізики лептонів Інституту ядерних досліджень НАН України.

У 1992 році — запрошений професор Осакського університету (Японія).

Ю. Г. Здесенко помер під час хірургічної операції у Клінічній лікарні «Феофанія» у Києві 1 вересня 2004 року.

Наукова діяльність

ред.

Наукові праці стосуються експериментальних досліджень рідкісних ядерних розпадів, зокрема подвійного бета-розпаду атомних ядер. Основні досягнення: спорудження Солотвинської підземної низькофонової лабораторії (Солотвино, Закарпатська область), спостереження двонейтринного подвійного бета-розпаду ядра 116Cd, жорсткі обмеження на безнейтринний подвійний розпад цього ядра, обмеження на масу нейтрино. Розробка експериментів наступного покоління для пошуку подвійного бета-розпаду на новому рівні чутливості. Перше спостереження альфа-активності природного вольфраму. Обмеження на подвійні бета-процеси у ряді ядер.

Наукові результати, отримані Ю. Г. Здесенком для ядер 96Zr[1], 100Mo[2], 130Te[3] на початку 80-х рр. (на той час це були найбільш чутливі експерименти з пошуку подвійного бета розпаду цих ядер у світі), та написані ним оглядові статті ініціювали нову хвилю інтересу в СРСР до цього процесу. У 1984 р. було закінчено будівництво заснованої ним Солотвинської підземної лабораторії, спорудженої у соляній шахті на глибині 430 м. Будівництво лабораторії підтримав Бруно Понтекорво, який був тоді головою нейтринної ради Академії наук СРСР. У лабораторії були отримані пріоритетні результати досліджень подвійного бета розпаду багатьох ядер (зокрема, 116Cd, 160Gd[4][5], 186W[6]). З використанням ізотопно збагачених сцинтиляційних детекторів 116CdWO4 був уперше спостережений двонейтринний подвійний бета розпад 116Cd[7][6] (одночасно зі спостереженнями цього процесу в двох інших експериментах в Японії та Франції, в яких Здесенко також брав участь) та встановлене найбільш жорстке обмеження на імовірність безнейтринної моди подвійного бета розпаду ядра 116Cd[8][9][6], звідки було отримане обмеження на масу нейтрино 1.7 еВ (одне з найкращих у світі на той час). Під керівництвом Ю. Г. Здесенка був проведений ряд експериментів з пошуку інших рідкісних ядерних процесів (кластерної радіоактивності, переходів ядер у надщільний стан, гіпотетичних розпадів з порушенням закону збереження електричного заряду). Зокрема, вперше був спостережений альфа розпад 180W (що на сьогодні є процесом з найменшою зареєстрованою альфа активністю (усього 2.3 розпади у 1 г вольфраму за рік)[10][11]), виміряно рідкісний бета-розпад ядра 113Cd[12][13].

 
Ю. Г. Здесенко з Бруно Понтекорво на фоні гори Ельбрус, Баксанська ущелина, Росія, 1987

Крім вимірювань в Солотвинській лабораторії, Здесенко брав активну участь в експериментах з пошуку рідкісних ядерних розпадів у підземних лабораторіях, розташованих у Франції (Модан), Італії (Гран Сассо), Японії (Каміока).

Створив в Україні наукову школу неприскорювальної фізики елементарних частинок, зокрема фізику нейтрино, дослідження подвійного бета-розпаду, рідкісних ядерних розпадів, пошуки гіпотетичних процесів за рамками стандартної моделі елементарних частинок, розробки методів вимірювань дуже малих рівнів радіоактивності.

Автор або співавтор близько 300 наукових публікацій, з яких близько 100 — статті в міжнародних журналах, на які відомо близько 1500 посилань в роботах інших вчених. Підготував 5 кандидатів фізико-математичних наук.

Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки 2016 року (посмертно)

Вибрані наукові праці

ред.

Примітки

ред.
  1. ↑ Yu.G. Zdesenko et al., «Search of 96Zr neutrinoless double β-decay» Izvestiya Akademii Nauk SSSR, Seriya Fizicheskaya 45 (1981) 1856.
  2. ↑ Y.G. Zdesenko et al.,«Study on the double beta decay of 100Mo» Izvestiya Akademii Nauk SSSR, Seriya Fizicheskaya 28 (1983) 839.
  3. ↑ Y.G. Zdesenko et al., «Study of the double β decay of 130Te» Sov. J. Nucl. Phys. 32 (1980) 312.
  4. ↑ S.F. Burachas et al., «A search for 160Gd double beta decay using GSO scintillators» [Архівовано 20 вересня 2016 у Wayback Machine.] Phys. At. Nucl. 58 (1995) 153.
  5. ↑ F.A.Danevich et al., « Quest for double beta decay of 160Gd and Ce isotopes» Nucl. Phys. A 694 (2001) 375.
  6. ↑ а б в F.A. Danevich et al., „Search for 2β decay of cadmium and tungsten isotopes: Final results of the Solotvina experiment [Архівовано 24 січня 2022 у Wayback Machine.] Phys. Rev. C 68 (2003) 035501.
  7. ↑ F.A. Danevich et al., «Two-neutrino 2β decay of 116Cd and new half-life limits on 2β decay of 180W and 186W Nucl. Phys. A 717 (2003) 129.
  8. ↑ F.A. Danevich et al., „Search for 2β decay of 116Cd with the help of a 116CdWO4 scintillator“ JETP Lett. 49 (1989) 476.
  9. ↑ F.A. Danevich et al., „The research of 2β decay of 116Cd with enriched 116CdWO4 crystal scintillators“ Phys. Lett. B 344 (1995) 72.
  10. ↑ F.A. Danevich et al., “α activity of natural tungsten isotopes» [Архівовано 7 квітня 2016 у Wayback Machine.] Phys. Rev. C 67 (2003) 014310
  11. ↑ Yu.G. Zdesenko et al., «Scintillation properties and radioactive contamination of CaWO4 crystal scintillators» Nucl. Instrum. Meth. A 538 (2005) 657.
  12. ↑ A. Alessandrello et al., «Bolometric measurement of the beta spectrum of 113Cd» Nucl. Phys. B (Proc. Suppl.) 35 (1994) 394.
  13. ↑ F.A. Danevich et al., «Beta decay of 113Cd» [Архівовано 3 березня 2022 у Wayback Machine.] Phys. At. Nucl. 59 (1996) 1.

Джерела

ред.


Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Здесенко_Юрій_Георгійович&oldid=38182354