Заїр

Респу́бліка Заї́р (фр. République du Zaïre фр. вимова: [za.iʁ]) — держава, яка існувала на території Демократичної Республіки Конго з 27 жовтня 1971 по 17 травня 1997 року.

République du Zaïre Repubuliki ya Zaïre Jamhuri ya Zaïre Республіка Заїр¹
1971 – 1997 ↓
Прапор Герб
Девіз Justice - Paix - Travail (З французької — «Правосуддя — Мир — Праця»)
Гімн La Zaïroise
Заїр: історичні кордони на карті
Столиця	Кіншаса² 4°24′ пд. ш. 15°24′ сх. д.
Мови	Французька (лінгала, конго, суахілі, луба були державними мовами)
Форма правління	Республіка
Президент
- 1971—1997	Мобуту Сесе Секо
Історичний період	Холодна війна
- Державний переворот	24 листопада 1971
- Скинення Мобуту Сесе Секо	16 травня 1997
Площа
- 1996	2 345 410 км2
Населення
- 1996	46 498 539 осіб
Густота	19,8 осіб/км²
Валюта	Конголезький франк до 1967 Заїрський заїр з 1967
Попередник Наступник Республіка Конго (Леопольдвіль) Демократична Республіка Конго Місія ООН у Демократичній Республіці Конго
¹ Перейменовано з «Демократичної республіки Конго» («République démocratique du Congo») 27 жовтня 1971 ² Перейменовано Леопольдвіль у 1966 році
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Заїр

Історія

24 листопада 1965, в умовах політичної кризи, яка охопила ДР Конго, армія на чолі з генерал-лейтенантом Мобуту здійснила державний переворот. Країна була перейменована на «Заїр». Армійське командування розпустило парламент, заборонило всі політичні партії та суспільні організації, провело ряд адміністративних реформ, спрямованих на зміцнення влади центрального уряду (число провінцій було скорочено з 22 до 9, провінціальні збори перетворені в провінційні ради з правом дорадчого голосу, уряди провінцій розпущені, виконавча влада в провінціях передана губернаторам). Правлячою та єдиною партією стала створена в травні 1967 партія Народного руху революції (НРР). Існуючі профспілки об'єднані в єдину організацію — Національний союз заїрських трудящих, різноманітні молодіжні та студентські організації — в молодіжну секцію партії НРР. Патріса Лумумбу, першого прем'єр-міністра ДР Конго, оголошено національним героєм, піонером боротьби за незалежність, який загинув внаслідок імперіалістичної змови. Заохочуючи розвиток приватного національного капіталу, влада здійснила заходи для забезпечення прерогатив держави, послабленню її економічної залежності від іноземного капіталу. Здійснено також низку заходів соціально-економічного характеру (підвищення гарантованого мінімуму зарплати, грошової допомоги багатодітним, зменшення окладу провінційним чиновникам, надання виборчого права жінкам та ін.). В 1967 здійснена грошова реформа (нова грошова одиниця заїр замінила конголезький франк), яка дозволила дещо покращити фінансовий стан країни. Згідно з новою конституцією, прийнятою в 1967, введена президентська форма правління. В кінці 1970 Мобуту обраний президентом; проведені вибори до парламенту. З 27 жовтня 1971 держава отримала нову назву — Республіка Заїр. (Заїр — викривлена португальцями назва р. Конго — Нзарі, Мванза — місцевими мовами.)

1977 — ангольська інтервенція генерала Натаніеля Мбумби

1994 — геноцид у Руанді призвів до напливу біженців тутсі, а потім і хуту, котрі почали влаштовувати зіткнення на території Заїру.

1996, 31 жовтня — повстання заїрських тутсі, підтриманих Руандою. Бої за місто Гома з використанням артилерії та кулеметів.

1997 — на сході країни зростає повстання, яке скидує Мобуту Сесе Секо. 18 травня солдати Альянсу Демократичних Сил під керівництвом Лорана-Дезіре Кабіли увійшли до столиці країни — Кіншаси, де їх зустрічали як визволителів. Через два дні Кабіла проголосив себе президентом Демократичної Республіки Конго.

Адміністративно-територіальний поділ

Провінція	Центр	Площа, км²	Населення (2007), тис.чол.
Бандунду	Бандунду	295 658	7 138,344
Верхній Заїр	Кісангані	503 239	7 034,206
Східна Касаї	Мбужі-Маї	170 302	6 108,704
Західна Касаї	Кананга	154 742	4 774,168
Катанга	Лубумбаші	496 877	4 630,455
Кіншаса	Кіншаса	9 965	8 837,119
Манієма	Кінду	132 250	1 808,246
Нижній Заїр	Матаді	53 920	3 982,223
Північна Ківу	Гома	59 483	5 165,727
Екваторіальна	Мбандака	403 292	6 633,807
Південна Ківу	Букаву	65 070	4 113,718

Див. також

• Демократична республіка Конго