Загребельний Павло Іванович
Павло Іванович Загребельний (22 червня 1934, с. Рождественське Черкаської області — 14 лютого 1997, Тернопіль) — український актор театру і кіно, режисер, діяч культури, педагог. Народний артист Української РСР (1980). Мав нагороди СРСР.
| Павло Загребельний | ||||
|---|---|---|---|---|
| Ім'я при народженні | Павло Іванович Загребельний | |||
| Народився | 22 червня 1934 Драбівський район, Харківська область, Українська СРР, СРСР | |||
| Помер | 14 лютого 1997 (62 роки) Тернопіль, Україна | |||
| Поховання | Микулинецький цвинтар | |||
| Громадянство |  СРСР Україна | |||
| Діяльність | актор | |||
| Alma mater | Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого | |||
| IMDb | nm5866134 | |||
|
| ||||
 Павло Загребельний у Вікісховищі | ||||
Життєпис
ред.Закінив акторський (1961) і режисерський (1974) факультети Київського театрального інституту.
Від 1961 року — актор, від 1973 — режисер, 1974–1987 — головний режисер Тернопільського обласного музично-драматичного театру імені Т. Г. Шевченка (нині академічний театр міста). Від 1995 року — професор Тернопільського експериментального інституту педагогічної освіти.
Театральна діяльність
ред.Поставив спектаклі:
- «Голубі олені» О. Коломійця (1973);
- «Поки гарба не перекинулась» О. Іоселіані (1975);
- «Тарас Бульба» за М. Гоголем (1980, співреж.);
- «Моя професія — синьйор з вищого світу» Джуліо Скарніччі, Ренцо Тарабузі (1983);
- «Влада темряви» Льва Толстого (1984);
- «Роксолана» за П. А. Загребельним (1985);
- «… А за тим пропав і слід» за К. Кізі (1987);
- «Кайдашева сім'я» за Іваном Нечуєм-Левицьким (1988);
- «Маруся Богуславка» Михайла Старицького (1993) та ін.
Серед ролей у театрі:
- Матій («Ой піду я в Бориславку» за І. Франком);
- Грабець («Балладина» Ю. Словацького);
- дядько Лев («Лісова пісня» Лесі Українки);
- Лаврін Запорожець («Незабутнє» за О. Довженком);
- Платон («Дикий Ангел» О. Коломійця);
- Тарас Бульба в однойменній виставі за М. Гоголем;
- Курц («Хазяїн» І. Карпенка-Карого).
1991 року організував у ПК ВАТ «Ватра» Український національний театр, де поставив спектаклі «Наймичка» І. Тогобочного, «Степан Бандера» Я. Верещака, композицію «Згадаймо праведних гетьманів» Б. Мельничука.
Автор наукових праць, посібників, театрознавчих та інших статей у періодиці.
Фільмографія
ред.Знявся у фільмах:
- «Вечори на хуторі біля Диканьки» (1983, добродій);
- «За двома зайцями» (1961, Парубок);
- «Чортова дюжина» (1970, Балабан);
- «Вершники» (1972, Директор іподрому);
- «Веселі Жабокричі» (1972, Савка);
- «Вечори на хуторі біля Диканьки» (1983, Пацюк);
- «І в звуках пам'ять відгукнеться…» (1986).
Література
ред.- Х. Весна, Б. Мельничук. Загребельний Павло Іванович / Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 596. — ISBN 966-528-197-6.
- Митці України. — К., 1992. — С. 255.
- Мистецтво України: Біографічний довідник. — К., 1997. — С. 250.
- Хто є хто в Україні. — К., 1997. — С. 174.
- УСЕ: Універсальний словник-енциклопедія. — К., 1999. — С. 510.
- Хто є хто в Україні. — К., 2000. — С. 161.
- Павло Загребельний у спогадах сучасників. — Т., 1998.
- Література до знаменних і пам'ятних дат Тернопільщини на 2003 рік: Бібліографічний список. — Т., 2002.
Посилання
ред. Зовнішні відеофайли
| |
|---|---|
|
 Вечірні зустрічі. — Поза простором і часом на YouTube // Телекомпанія TV-4. — 1995.
|