Журавлеподібні

Журавлеподібні (Gruiformes) — ряд великих птахів з довгими ногами, шиєю та дзьобом (журавлі, пастушки). Ряд Журавлеподібних нараховує близько 10 родин птахів, дуже різних за зовнішнім виглядом. Представники ряду поширені на болотах і в степах. Живляться рослинною та тваринною їжею. Дуже різнорідна група птахів, деякі з яких мають настільки мало спільного, що, можливо, повинні бути виділені в самостійні ряди.

Журавлеподібні Період існування: 66–0 млн р. т. PreꞒ Ꞓ O S D C P T J K Ꝑ N пізня крейда — наш час
Grus japonensis
Біологічна класифікація
Царство:	Тварини (Animalia)
Тип:	Хордові (Chordata)
Клас:	Птахи (Aves)
Клада:	Gruimorphae
Ряд:	Журавлеподібні (Gruiformes) Bonaparte, 1854
Синоніми
Grues
Вікісховище: Gruiformes

В Україні трапляються степовий і сірий журавлі, дрохва, стрепет (занесені до Червоної книги України). На території України гніздяться представники трьох груп: журавлі, пастушки і дрохви. Журавлі зовні нагадують лелек, але відрізняються від них формою дзьоба, довшою шиєю, наявністю на голові яскраво забарвлених ділянок голої шкіри.

Опис

Розміри від дрібних до великих, маса від 20 г (дрібні пастушкові) до 12-16 кг (деякі журавлі, дрохви), довжина, відповідно, від 12 до 120—176 см. Загальних морфологічних рис небагато. Дзьоб зазвичай стиснутий з боків, має наскрізні ніздрі, його форма — від конусоподібної до подовженої. Шийних хребців 15-20. Ноги довгі, рідше середньої довжини, нижня частина гомілки неоперена. Зобу немає, але стравохід сильно розтягується, мускульний шлунок має потужні стінки та міцну кутикулу, сліпі кишки завжди функціонують, хоча і бувають різної довжини, є жовчний міхур. Гортань трахеобронхіального типу. Контурні пера зазвичай несуть побічний стрижень, у більшості груп куприкова залоза оперена. Першорядних махових — 10-11, кермових — 4-10 пар.

Спосіб життя

Населяють навколоводні біотопи та сухі відкриті простори, небагато пов'язані з лісовою рослинністю. Серед журавлеподібних немає справжніх деревних і морських птахів. Більшість видів моногамні, гніздяться на землі, не утворюють колоній. Пташенята виводкові, рідше піввиводкового типу. Живлення різноманітне, багато груп всеїдні, частина веде сутінковий і нічний спосіб життя.

Систематика

• родина †Songziidae
• підряд Grui
  • надродина Gruoidea
    • родина †Geranoididae
    • родина †Parvigruidae
    • родина Арамові (Aramidae)
    • родина Агамієві (Psophiidae)
    • родина †Eogruidae
    • родина Журавлеві (Gruidae)
• підряд Ralli
  • родина †Aptornithidae
  • родина Sarothruridae
  • родина Лапчастоногові (Heliornithidae)
  • родина Пастушкові (Rallidae)

Раніше до журавлеподібних відносили родини:

• Дрохвові (Otididae) — виокремлюють у монотиповий ряд Otidiformes
• Rhinochetidae — до ряду Eurypygiformes
• Роутелові (Mesitornithidae) — до монотипового ряду Mesitornithiformes
• Каріамові (Cariamidae) — ряд каріамоподібні (Cariamiformes)
• Триперсткові (Turnicidae) — тепер належить до сивкоподібних (Charadriiformes)
• Тіганові (Eurypygidae) — до ряду Eurypygiformes
• † Messelornithidae — до ряду Eurypygiformes
• † Salmilidae — до каріамоподібних (Cariamiformes)
• † Bathornithidae — до каріамоподібних (Cariamiformes)
• † Idiornithidae — до каріамоподібних (Cariamiformes)
• † Фороракосові (Phorusrhacidae) — до каріамоподібних (Cariamiformes)

Література

• Фауна України. Т. 4. Птахи: Загальна характеристика птахів. Курині. Голуби. Рябки. Пастушки. Журавлі. Дрофи. Кулики. Мартини / Кістяківський О.Б. — К. : АН УРСР, 1957. — 432 с.