Жарікова Єлизавета Володимирівна
Єлизавета Володимирівна Жарікова (9 січня 1989, Новопсков, Луганська область, Україна) — українська поетка, співачка, авторка пісень.
| Єлизавета Жарікова | |
|---|---|
| Народився | 9 січня 1989 (35 років) Новопсков, Луганська область, Україна |
| Громадянство | Україна |
| Національність | українка |
| Діяльність | поетка, співачка, авторка пісень |
| Alma mater | Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, Київський національний університет імені Тараса Шевченка |
| Заклад | ХНУ ім. В. Н. Каразіна |
Життєпис
ред.2004 — закінчила Новопсковську газопроводську середню школу.
2008 — закінчила Сєвєродонецьке музичне училище імені С. С. Прокоф'єва[1] за фахом «Фортепіано».
2012 — закінчила Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна (бакалавр) за спеціальністю «Українська філологія».
2014 — закінчила Київський національний університет імені Т. Г. Шевченка (магістр) за спеціальністю «Літературна творчість».
Творчість
ред.До 2010 року писала вірші й пісні російською мовою, потім перейшла на українську спочатку в спілкуванні, а потім і у творчості.
Вірші друкувалися в альманахах «Сполучник»[2], «Сві-й-танок»[3], «Скіфія», антології "Євромайдан. Лірична хроніка («Discursus»)[4], «Антології молодої української поезії ІІІ тисячоліття» («А-ба-ба-га-ла-ма-га»)[5], грузинсько-українському альманасі «Мова неба»[6].
2013 — лауреат фестивалю авторської пісні «Срібна підкова»[7][8].
2014 — переможець конкурсу «Жива троянда» (КНУ імені Т. Г. Шевченка)[9].
2015 — переможець Всеукраїнського літературного конкурсу «Витоки» (Острозька академія)[10].
2015 — ІІ премія Всеукраїнського конкурсу «Гранослов»[11].
2016 — переможець всеукраїнського конкурсу авторської пісні «Мовою серця» (Івано-Франківськ).
2016 — фіналістка «Молодої республіки поетів[12]».
2017 — переможець фестивалю «Ірпінський парнас» в номінації «Авторська пісня»[13].
2017 — ІІ премія фестивалю «Червона рута» в номінації «Акустична музика»[14][15].
2018 — ІІІ премія видавництва «Смолоскип» в номінації «Поезія»[16].
З 2017 року є клавішницею та бек-вокалісткою інді-етно-гурту «Поророка»[17].
Готує до запису перший альбом авторських пісень.
Громадська діяльність
ред.2012–2013 — активістка громадської організації КУПР.
Активно долучалася до боротьби проти так званого мовного «закону Колесніченка-Ківалова», зокрема зривала пресконференцію Вадима Колесніченка в 2013.
Активна учасниця Революції Гідності.
Посилання
ред.- Творча сторінка Єлизавети Жарікової на Facebook.com [Архівовано 19 квітня 2019 у Wayback Machine.]
- Єлизавета Жарікова на сайті Instagram.com [Архівовано 22 травня 2019 у Wayback Machine.]
- Єлизавета Жарікова на сайті Youtube.com [Архівовано 19 квітня 2019 у Wayback Machine.]
- Єлизавета Жарікова на Громадському радіо, у програмі А.Куликова «Пора року» [Архівовано 17 квітня 2019 у Wayback Machine.]
- Єлизавета Жарікова на Громадському радіо
- Єлизавета Жарікова в авторському проекті Манани Абашидзе «Говорить солов'їна»
- Що змінилося для студентів, які 30 листопада рятувалися від «Беркуту» [Архівовано 2 грудня 2018 у Wayback Machine.]
- Про конкурс «Гранослов» [Архівовано 17 квітня 2019 у Wayback Machine.]
- Лауреати «Смолоскипу» 2018 року [Архівовано 12 червня 2018 у Wayback Machine.]
- Про створення музики до українського поетичного кіно [Архівовано 17 квітня 2019 у Wayback Machine.]
- Скандал з Колесніченком. Вкинули лайно на вентилятор. В Колєсніченка метали екскрементами (ВІДЕО)
- Про що шкодує дівчина, яка атакувала Колесніченко. Телеканал ICTV. [Архівовано 17 квітня 2019 у Wayback Machine.]
Примітки
ред.- ↑ Офіційний сайт Сєвєродонецького коледжу культури і мистецтв імені Сергія Прокоф'єва. Архів оригіналу за 17 квітня 2019. Процитовано 17 квітня 2019.
- ↑ Альманах "Сполучник", ІНСТИТУТ ФІЛОЛОГІЇ КИЇВСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА. Архів оригіналу за 17 квітня 2019. Процитовано 17 квітня 2019.
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 17 квітня 2019. Процитовано 17 квітня 2019.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Євромайдан. Лірична хроніка. Архів оригіналу за 17 квітня 2019. Процитовано 17 квітня 2019.
- ↑ АНТОЛОГІЯ МОЛОДОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ПОЕЗІЇ III ТИСЯЧОЛІТТЯ на Офіційному сайті видавництва «А-ба-ба-га-ла-ма-га». Архів оригіналу за 17 квітня 2019. Процитовано 17 квітня 2019.
- ↑ Українська і грузинська «Мова неба»: презентація альманаху. Відділ зв'язків із громадськістю Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Архів оригіналу за 17 квітня 2019. Процитовано 17 квітня 2019.
- ↑ Фестиваль авторської пісні «Срібна Підкова 2013». Архів оригіналу за 17 квітня 2019. Процитовано 17 квітня 2019.
- ↑ Молодіжний фестиваль авторської пісні «Срібна Підкова». Архів оригіналу за 19 квітня 2019. Процитовано 17 квітня 2019.
- ↑ «Жива троянда» і поетичне слово. Відділ зв'язків із громадськістю Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка[недоступне посилання]
- ↑ Результати літературного конкурсу «ВИТОКИ» 2015 р. Архів оригіналу за 17 квітня 2019. Процитовано 17 квітня 2019.
- ↑ Міжнародний літературний конкурс «Гранослов» підбиває підсумки. Укрінформ. Архів оригіналу за 17 квітня 2019. Процитовано 17 квітня 2019.
- ↑ Молода Республіка Поетів: фіналісти. ЛітАкцент. Архів оригіналу за 16 лютого 2020. Процитовано 17 квітня 2019.
- ↑ В Ірпені започаткували фестиваль Ірпінський Парнас
- ↑ У Маріуполі відбувся фестиваль «ЧЕРВОНА РУТА-2017». Архів оригіналу за 27 грудня 2017. Процитовано 17 квітня 2019.
- ↑ ПЕРЕМОЖЦІ У ЖАНРІ АКУСТИЧНА МУЗИКА. «ЧЕРВОНА РУТА» 6-10 ВЕРЕСНЯ 2017, МАРІУПОЛЬ. Архів оригіналу за 17 квітня 2019. Процитовано 17 квітня 2019.
- ↑ «Смолоскип» оголосив переможців. Знову без перших премій. [Архівовано 17 квітня 2019 у Wayback Machine.] Читомо.
- ↑ ПОРОРОКА | РокРадіо UA. Архів оригіналу за 19 вересня 2020. Процитовано 17 квітня 2019.