Еміль Фоґель
Еміль Вільгельм Фоґель (нім. Emil Wilhelm Vogel; 20 липня 1894, Цвікау — 7 серпня 1985, Мюльгайм-на-Рурі) — німецький воєначальник, генерал гірсько-піхотних військ вермахту. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста з дубовим листям.
Еміль Фоґель | ||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
нім. Emil Vogel | ||||||||||||||||||||||
Ім'я при народженні | Еміль Вільгельм Фоґель | |||||||||||||||||||||
Народився | 20 липня 1894[1] Цвікау, Саксонське королівство, Німецький Райх[2] | |||||||||||||||||||||
Помер | 1 жовтня 1985[1] (91 рік) Мюльгайм-на-Рурі, Дюссельдорф, Північний Рейн-Вестфалія, ФРН[2] | |||||||||||||||||||||
Країна | Німеччина | |||||||||||||||||||||
Діяльність | офіцер | |||||||||||||||||||||
Знання мов | німецька | |||||||||||||||||||||
Учасник | Перша світова війна, Друга світова війна, Французька кампанія, Смоленська битва, Битва за Москву, Битва за Кавказ і Лапландська війна | |||||||||||||||||||||
Військове звання | Генерал гірсько-піхотних військ | |||||||||||||||||||||
Нагороди | ||||||||||||||||||||||
Біографія
ред.Учасник Першої світової війни. Після демобілізації армії залишений в рейхсвері, пройшов підготовку офіцера Генштабу і з 1926 року займав різні штабні посади. З 1 жовтня 1937 року — начальник оперативного відділу штабу 7-го армійського корпусу. Учасник Польської кампанії. 23 жовтня 1939 року очолив оперативний відділ штабу прикордонної ділянки «Північ», а 16 травня 1940 року — штаб 1-го військового округу. З 25 жовтня 1940 по 20 червня 1942 року — начальник штабу 20-го армійського корпусу.
Учасник Німецько-радянської війни, включаючи бої в районі Білостока, Смоленська, В'язьми, Москви і Гжатська. З 1 вересня 1942 року — командир 101-ї єгерської дивізії. Учасник боїв на Кавказі, Кубані, в Запоріжжі, біля Миколаєва і Вінниці. З 10 серпня 1944 року — командир 36-го гірського корпусу, дислокованого у Лапландії.
Після виходу Фінляндії з війни відійшов з корпусом у Норвегію, де в травні 1945 року здався союзникам. У 1947 році звільнений.
Звання
ред.- Фанен-юнкер (3 серпня 1914)
- Фанен-юнкер-унтерофіцер (1 січня 1915)
- Фенріх (13 березня 1915)
- Лейтенант (2 червня 1915; патент від 15 листопада 1913)
- Оберлейтенант (1 серпня 1923)
- Гауптман (1 квітня 1928)
- Майор Генштабу (1 листопада 1934)
- Оберстлейтенант Генштабу (1 серпня 1937)
- Оберст Генштабу (1 грудня 1939)
- Генерал-майор (1 жовтня 1942)
- Генерал-лейтенант (1 квітня 1943)
- Генерал гірсько-піхотних військ (9 листопада 1944)
Нагороди
ред.- Залізний хрест
- 2-го класу (11 червня 1915)
- 1-го класу (25 жовтня 1916)
- Орден «За заслуги» (Баварія) 4-го класу з мечами
- Орден «За хоробрість», офіцерський хрест (Третє Болгарське царство)
- Нагрудний знак «За поранення» в чорному
- Почесний хрест ветерана війни з мечами
- Пам'ятна військова медаль (Угорщина) з мечами (2 листопада 1934)
- Медаль «За вислугу років у Вермахті»
- 4-го, 3-го і 2-го класу (18 років; 2 жовтня 1936) — отримав 3 медалі одночасно.
- 1-го класу (25 років; 3 серпня 1939)
- Медаль «У пам'ять 13 березня 1938 року» (8 листопада 1938)
- Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938» (15 серпня 1939)
- Застібка до Залізного хреста
- 2-го класу (25 вересня 1939)
- 1-го класу (20 жовтня 1939)
- Німецький хрест в золоті (25 квітня 1942)
- Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42» (7 серпня 1942)
- Штурмовий піхотний знак в сріблі (14 жовтня 1942)
- Орден Михая Хороброго 3-го класу (Румунське королівство; 15 червня 1943)
- Лицарський хрест Залізного хреста з дубовим листям
- лицарський хрест (7 серпня 1943)
- дубове листя (№ 475; 14 травня 1944)
- Відзначений у Вермахтберіхт
- «Під час важких оборонних боїв у районі на південь від Проскурова німецька Вюртемберзько-Судетська 101-ша єгерська дивізія під керівництвом генерал-лейтенанта Фогеля відзначилася особливою хоробрістю та непохитністю.» (29 березня 1944)
- Кубанський щит
Бібліографія
ред.- Die Division im Kaukasus, US-Historical Division / Studiengruppe Wehrmachtführung und Heer
Література
ред.- Залесский К. А. Железный крест. Самая известная военная награда Второй мировой войны. — М.: Яуза-пресс, 2007. — 4000 экз. — ISBN 978-5-903339-37-2
- Veit Scherzer: Die Ritterkreuzträger 1939—1945. Die Inhaber des Eisernen Kreuzes von Heer, Luftwaffe, Kriegsmarine, Waffen-SS, Volkssturm sowie mit Deutschland verbündete Streitkräfte nach den Unterlagen des Bundesarchivs. Scherzers Militaer-Verlag. Ranis/Jena 2007. ISBN 978-3-938845-17-2. S. 760.
Примітки
ред.- ↑ а б в TracesOfWar
- ↑ а б Deutsche Nationalbibliothek Record #1030485445 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.