Гілея (Скіфія)

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Гілея.

Гілея (від дав.-гр. Ὑλαία, Гюлая — «Ліс») — згадувана в написах з Ольвії та Геродотом (IV, 9,18, 19, 54, 55, 76) лісиста місцевість в Скіфії, частина її, імовірно, належала або використовувалась Ольвією. Гілею локалізують в південній частині спільної заплави Нижнього Дніпра та Конки, а також на суміжній ділянці лівобережжя (Олешшя) від міста Каховки до Кінбурнської коси.

З Гілеєю пов'язані: так звані «елінська» версія походження скіфів — тут в печері Геракл знайшов матір своїх майбутніх дітей — Змієдіву; а Анахарсіс — свою загибель під час відправ грецькій Матері богів від стріли свого брата царя Савлія за зраду скіфських звичаїв.

Джерела та література

Назаров В. В. Гілея [Архівовано 16 січня 2017 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — С. 105. — ISBN 966-00-0405-2.
Геродот. Історія: в дев'яти книгах / Геродот; Ред. П. П. Толочко ; АН України. Ін-т археології. — Київ: Наукова думка, 1993. — 575 с. [1] [Архівовано 24 липня 2010 у Wayback Machine.]