Гулевичі (рід)

Немає перевірених версій цієї сторінки; ймовірно, її ще не перевіряли на відповідність правилам проекту.

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Гулевичі.

Гулевичі (пол. Hulewicz) — волинський боярський, потім польський шляхетський, російський дворянський рід гербу Новина.^[1] Рід Гулевичів внесений в VI частину родовідних книг Волинської і Ковенської губерній і в II частину родословної книги Чернігівської губернії. Є ще 5 родів Гулевичів, нового походження.

Представники

Василь
- Зброх (Олександр) — протопласт кількох гілок роду,
  - Михно (Михайло) Зброхович (Гулевич) — чоловік (з 1512^[2]) княжни Ганни Іванівної Корецької^[3]
  - Федір Гулевич (у чернецтві Феодосій); Михно і Федір Гулевичі володіли в 1528 р. маєтками на Волині.^[3] Феодосій (Федір) Гулевич у 1541 р. став Луцьким та Острозьким православним єпископом. У 1560-х рр. був єпископом Холмським та Белзьким, з 1565 — Володимирським та Берестейським.
    - Василь Гулевич — посол сейму від Волині, підписав у 1569 році унію ВКЛ та Корони, войський володимирський, дідич Затурців
      - Андрій
      - Венедикт
      - Михайло
      - Галшка — одна з засновниць Київського братства, монастиря і школи при ньому, дружина Христофора Потія та Стефана Лозки — мозирського маршалка.
  - Гаврило
    - Федір
      - Богуш — дідич Воютина, дружина — Мартина Майківна
        Гавриїл (Ґабріель) з Воютина гербу Новина — кальвініст, посол сеймів Речі Посполитої
        
        Лука — староста звенигородський, загинув у битві під Городком 1655 року
  - Сенько (Семен)

7 березня 1596 рік — Під час перебування війська Серерина Наливайка в районі Луцьк-Несвіч-Торчин у козацькі загони втік зі школи 12-річник Федько Гулевич — син маршалка луцького повітового дворянського кола Деміана Гулевича Воютинського з відомої шляхетської родини Гулевичів. Він став козацьким джурою, тобто молодшим козаком Серерина Наливайка.
Григорій — хорунжий землі Волинської (1569—1574)
Симеон-Сильвестр — православний єпископ перемишльський і самбірський (1635 — 1645)
Афанасій — після підкорення Смоленська залишився в московському підданстві, був наділений маєтками в 1679 р. Його потомство внесено в II частину родословної книги Смоленської губернії.
Марія Гулевичівна — дружина власника Угорників (тепер Коломийський район), фундатора Угорницького Спасо-Преображенського монастиря Адама Балабана^[4]
Юрій (†1708) — дідич Марковичів, суддя гродський луцький
Володимир — підсудок луцький, підкоморій волинський (луцький)
Роман
- Дем'ян — син Романа, онук луцького єпископа Феодосія, дружина — донька крем'янецького підкоморія Іван Патрикія-Курозвонського, його вітчима^[5]
Петро — ксьондз, канонік і пробощ Св. Якуба в Луцьку
Бенедикт з Дрозден (1750—1817) — посол сеймів, «заушник» Станіслава Щенсного Потоцького^[6]
Леон Гулевич — реґент коронної канцелярії, син Михайла та Маріанни Виговської, посол сеймів, підтримував стосунки з Гуго Коллонтаєм^[7]
Іван (Ян) — підкоморій луцький, дружина — Кашевська^[8]
Анастасія — друга дружина князя Станіслава Стефановича Воронецького^[9]
Анна — дружина Лавріна Лозки (помер), Яроша Козинського^[10]
Ілля — надвірний конюший краківського каштеляна Станіслава Конецпольського, від якого щось отримав у заповіті 1682 року.^[11]

Примітки

↑ Коялович називав їх герб Шеліга.
↑ Książęta Koreccy (01) [Архівовано 21 вересня 2013 у Wayback Machine.] (пол.)
↑ ^а ^б Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolnosci… [Архівовано 3 вересня 2014 у Wayback Machine.] — S. 381.
↑ Боднарук І. Бучач сто років тому // Бучач і Бучаччина… — С. 69.
↑ Левицький О. Сім'я і побут українців у XVI ст. // На переломі. — К. : Україна, 1994. — С. 218. — ISBN 5-319-01070-2.
↑ Rostworowski Em. Hulewicz z Drozdeń Benedykt h. Nowina (1750—1817) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków : PAN, 1963. — T. Х/1, zeszyt 44. — S. 89—92. (пол.)
↑ Rostworowski Em. Hulewicz Leon h. Nowina (2 poł. XVIII w.) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków: PAN, 1963. — T. Х/1, zeszyt 44. — S. 94. (пол.)
↑ Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolnosci Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona… [Архівовано 12 січня 2015 у Wayback Machine.] — Lwów : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1738. — T. 4. — 820 s. — S. 491. (пол.)
↑ Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolnosci Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona… [Архівовано 31 грудня 2014 у Wayback Machine.] — T. 4. — Lwów : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1743. — 820 s. — S. 597. (пол.)
↑ Boniecki A. Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich. — Warszawa : Warszawskie Towarzystwo Akcyjne S. Orgelbranda S[yn]ów), 1908. — Cz. 1. — t. 12. — S. 94. (пол.)
↑ Бон. — S. 406.

Джерела

Тесленко І. А. Гулевичі [Архівовано 2 лютого 2017 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — С. 249. — ISBN 966-00-0405-2.
Boniecki A. Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich. — Warszawa : Warszawskie Towarzystwo Akcyjne S. Orgelbranda S[yn]ów), 1908. — Cz. 1. — t. 7. — S. 393—408. (пол.)
Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolnosci Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona… [Архівовано 3 вересня 2014 у Wayback Machine.] — Lwów : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1738. — T. 2. — S. 381—382. (пол.)
Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków : PAN, 1963. — T. Х/1, zeszyt 44. — S. 89—97. (пол.)

Посилання

сайт присвячений роду Гулевичів^{[недоступне посилання з травня 2019]}.
Гулевичі [Архівовано 13 листопада 2011 у Wayback Machine.].
Osoby o nazwisku „Hulewicz” w Genealogii Potomków Sejmu Wielkiego [Архівовано 24 вересня 2016 у Wayback Machine.]. (пол.)

Це незавершена стаття про шляхту (дворянство).
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Коялович називав їх герб Шеліга.

[2] Książęta Koreccy (01) [Архівовано 21 вересня 2013 у Wayback Machine.] (пол.)

[Н1-3] а ^б Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolnosci… [Архівовано 3 вересня 2014 у Wayback Machine.] — S. 381.

[4] Боднарук І. Бучач сто років тому // Бучач і Бучаччина… — С. 69.

[ОЛ18-5] Левицький О. Сім'я і побут українців у XVI ст. // На переломі. — К. : Україна, 1994. — С. 218. — ISBN 5-319-01070-2.

[6] Rostworowski Em. Hulewicz z Drozdeń Benedykt h. Nowina (1750—1817) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków : PAN, 1963. — T. Х/1, zeszyt 44. — S. 89—92. (пол.)

[7] Rostworowski Em. Hulewicz Leon h. Nowina (2 poł. XVIII w.) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków: PAN, 1963. — T. Х/1, zeszyt 44. — S. 94. (пол.)

[8] Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolnosci Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona… [Архівовано 12 січня 2015 у Wayback Machine.] — Lwów : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1738. — T. 4. — 820 s. — S. 491. (пол.)

[9] Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolnosci Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona… [Архівовано 31 грудня 2014 у Wayback Machine.] — T. 4. — Lwów : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1743. — 820 s. — S. 597. (пол.)

[10] Boniecki A. Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich. — Warszawa : Warszawskie Towarzystwo Akcyjne S. Orgelbranda S[yn]ów), 1908. — Cz. 1. — t. 12. — S. 94. (пол.)

[11] Бон. — S. 406.

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]

[8]

[9]

[10]

[11]