Грот Микола Якович
Грот Микола Якович (нар. 18 (30) квітня 1852, Гельсінкі — 23 травня (4 червня) 1899) — російський філософ-ідеаліст, професор Московського університету (з 1886), голова Московського психологічного товариства, перший редактор журналу «Питання філософії і психології» (з 1889).
Грот Микола Якович | |
---|---|
Народився | 30 квітня 1852[1] або 18 (30) квітня 1852[1] Гельсінкі, Агентство регіонального управління Південної Фінляндіїd, Фінляндія[2] |
Помер | 4 червня 1899[1] (47 років) або 23 травня (4 червня) 1899[1] (47 років) Зміївський повіт, Харківська губернія, Російська імперія |
Країна | Російська імперія |
Діяльність | філософ |
Галузь | позитивізм, етика і аксіологія |
Alma mater | історико-філологічний факультет Санкт-Петербурзького університетуd і Імператорський Санкт-Петербурзький університет[d] (1875) |
Науковий ступінь | доктор філософії |
Вчителі | Владиславлєв Михайло Івановичd |
Знання мов | російська |
Заклад | Ніжинська гімназія вищих наук, Імператорський Новоросійський університет і Імператорський Московський університетd |
Батько | Грот Яків Карлович |
Мати | Q110075988? |
Брати, сестри | Грот Костянтин Якович |
Нагороди | |
Біографія
ред.Народився в сім'ї філолога, академіка Я. К. Грота і письменниці Наталії Петрівни Семенової (1824–1899), сестри відомих діячів і письменників Миколи Петровича Семенова і Петра Петровича Семенова-Тян-Шанського.
Дружина — Наталя Миколаївна Лавровська. Діти: Євгенія, Олексій, Марія, Наталія, Ольга, Олена, Надія, Лев.
Закінчив історико-філологічний факультет Санкт-Петербурзького університету (1875). Нагороджений золотою медаллю за твір «Спростування Платона і піфагорійців по метафізиці Арістотеля».
Після річного стажування в Німеччині влаштувався в Ніжині, викладав психологію, логіку та історію філософії в місцевому Історико-філологічному інституті.
Захистив магістерську дисертацію «Психологія почувань в її історії та головних основах» (1880) і докторську "До питання про реформу логіки. Досвід нової теорії розумових процесів "(1882).
Неодноразово друкувався у французькому журналі «Філософське огляд» за редакцією академіка Теодюля Рибо.
В 1883–1886 рр. завідував кафедрою філософії Новоросійського університету в Одесі з 1886 р. — Професор Московського університету, де до самої смерті працював на кафедрі філософії.
З 1888 року — голова Московського психологічного товариства.
В 1889 р. заснував журнал «Питання філософії та психології», який і очолював з 1889 до 1896 р.
Наукові погляди
ред.В ранній період під впливом К. Д. Кавеліна погляди Грота тяжіли до позитивізму. Надалі Грот еволюціонував до побудови метафізики на основі даних дослідної науки (так званому монодуалізму) і до пошуку природничонаукових підстав для етики та аксіології.
Принципова різниця між психологією і соціологією вбачалася М.Гротом незначною — психологія розглядає індивідуальні психічні явища, які мають загальний і порівняно простий характер, а соціологія, вважав соціолог, опікується явищами суспільними (колективними), які складніше за перші і мають специфічний ха-рактер. У цьому, зокрема, проявляється тенденція вченого до психологізації соціології — так, скажімо, суспільство, подібно до індивіда, виявляє пізнавальну діяльність, яка виражається у накопиченні наукових знань, розвиткові мови тощо. Розглядаючи питання побудови соціології як науки, М.Грот наполягав на виділенні таких її підрозділів:
- Суспільні і філологічні науки,
- Соціальна етика і наука про мистецтво,
- Політична історія і релігієзнавство,
- Юридичні та економічні науки.
Концепцію суспільного розвитку професор виклав зокрема у праці «Прогрес і наука» (1883 рік), тлумачив його як безперервну вервечку природних перетворень, фіналом якого є взаємне пристосування природних об'єктів.
Праці
ред.Окремі видання
- Психология чувствований в ее истории и главных основах. — СПб., 1879–1880. [Архівовано 28 квітня 2012 у Wayback Machine.]
- К вопросу о реформе логики. Опыт новой теории умственных процессов. — Нежин, 1882.
- Джордано Бруно и пантеизм. — Одесса, 1885.
- О душе в связи с современным учением о силе. Опыт философского построения. — Одесса, 1886.
- Значение чувства в познании и деятельности человека. — М., 1889.
- Основные моменты в развитии новой философии. — М., 1894 на сайте Руниверс
Статті
- Сновидения как предмет научного анализа // Киев. — 1878.
- Философия как ветвь искусства // Мысль. — 1880. — № 8.
- Отношение философии к науке и искусству // Киев. — 1883. — № 27-28.
- К вопросу о критериях истины. Возможность научного оправдания наивного реализма // Русское богатство. — 1883. — № 4-6.
- К вопросу о классификации наук. — СПб., 1884.
- О направлении и задачах моей философии. (Ответ архиепископу Никанору) // Православное обозрение. — 1886. — № 11.
- Критика понятия свободы воли в связи с понятием причинности // Труды Московского психологического общества. Вып. III. — М., 1889.
- Что такое метафизика // Вопросы философии и психологии. [Архівовано 12 жовтня 2012 у Wayback Machine.] — 1890. — Кн. 2.
- Нравственные идеалы нашего времени. Фридрих Ницше и Лев Толстой// Вопросы философии и психологии. [Архівовано 12 жовтня 2012 у Wayback Machine.], январь
- О времени // Вопросы философии и психологии. — 1894. — Кн.23, 24, 25.
- Понятие о душе и психической энергии в психологии // Вопросы философии и психологии. [Архівовано 12 жовтня 2012 у Wayback Machine.] — 1897. — Кн. 37, 39.
- Критика понятия прогресса // Вопросы философии и психологии. [Архівовано 12 жовтня 2012 у Wayback Machine.] — 1898. — Кн. 45.
- К вопросу об истинных задачах философии // Философия и ее общие задачи. Сборник статей. — СПб., 1904,
Примітки
ред.- ↑ а б в г д е Педагоги и психологи мира — 2012.
- ↑ Грот Николай Яковлевич // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
Посилання
ред.Ця стаття не містить посилань на джерела. (червень 2014) |