Вікіпедія

Гранітові скелі по р. Кальміусу (заповідник)

Заповідник «Гранітові скелі по р. Кальміусу» — колишня природоохоронна територія, що діяла з 1927 по 1936 рік.

Заповідник розміщувався на південь від с. Краснівки, неподалік хутора колонії Клепфера. Як синонім в літературних джерелах використовується назва «Ділянка річки Кальміус нижче с.Карані»[1].

Історія створення

ред.

Історія заповідання пам'ятки бере початок 1923 року. Дослідження Національного гербарію України показує, що вперше урочище відвідав Є.Лавренко 12 серпня 1923 року і 16 червня 1924 року[2]. В липні 1925 року територію долину Кальміусу обстежував Ю.Клеопов[3]. Запис на етикетці в Національному гербарії України каже «Гранітні скелі над р.Кальміюсом. Маріупольска округа. С.Красновка»[4]

1927 року Є.Лавренко писав: «Дуже бажано виділити, як заповідники, деякі ділянки каньйоноподібної долини р. Калміуса, нижче с. Карані. Тут трапляється два роди рослин — ендеміки гранітів, що над Калміусом: буськи Erodium Beketowi S с h ш а 1 h. та чебрець Thymus graniticus К1 о k. et S c h о s t.»[5]. Станом на 1929 рік інформація про пам’ятку під назвою «Ділянка річки Кальміус нижче с.Карані» була включена до картотеки Центрального Бюро Краєзнавства (Ленінград)[6]. Пам’ятку розглядали передусім як геологічну, але вона, за описом М.Шалита (1932 р), «має значення також і як ботанічна пам'ятка. Находище деяких рідких рослин, що ростуть лише на гранітах» [7].

1929 року в листі НКП до Маріупольського окрвиконкому були рекомендовані заходи до охорони пам'ятки, а саме «не розробляти на камінь, не випасувати. Бажано передати до відання Маріупольського музею Краєзнавства».

Скасування

ред.

Дата скасування заповідника невідома. Імовірно - 1938 рік.

Відновлення природоохоронного статусу

ред.

До нашого часу охоронний статус ділянки не відновлено.

Джерела

ред.
  1. ↑ Васильковский А.П. Перечень участков и отдельных объектов природы, заслуживающих охраны // Краеведение. 1929. Т. 6. № 6. С. 362–378.
  2. ↑ KW, Лавренко Є., 12.08.1923, Allium flavescens Bess; KW, Лавренко Є., 16.06.1924, Allium flavescens Bess.
  3. ↑ KW, Клеопов Ю., 1.07.1925, Allium flavescens Bess.
  4. ↑ KW, Клеопов Ю., 23.07.1925, Allium flavescens Bess.
  5. ↑ Лавренко Є. Охорона природи на Україні. - Х. - 1928. - С.172
  6. ↑ Васильковский А.П. Перечень участков и отдельных объектов природы, заслуживающих охраны // Краеведение. 1929. Т. 6. № 6. С. 362–378
  7. ↑ Шалит М. Заповідники та пам'ятки природи України. — Харків, 1932. — С. 60
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Гранітові_скелі_по_р._Кальміусу_(заповідник)&oldid=42185915