Господарська діяльність
Господа́рська дія́льність — будь-яка діяльність, в тому числі підприємницька, пов'язана з виробництвом, обміном та переробкою матеріальних і нематеріальних благ, що виступають у формі товару.
Дана серія є частиною |
Економічний портал · ред. |
Під господарською діяльністю в Господарському кодексі України розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. (ст. 3 ГК України)[1].
Господарська діяльність включає як виробничу діяльність, у процесі якої виробляється продукція, вироби народного споживання та інші матеріальні цінності, та невиробничу діяльність, пов'язану з виконанням різних видів робіт, у тому числі науково-дослідних, надання послуг, результати яких відчужуються як товар. Господарська діяльність має здійснюватися належним чином та давати якісні результати, що можливо забезпечити якщо суб'єкти господарювання будуть мати достатні знання, навички, досвід, а це досягається коли така діяльність здійснюється постійно у вигляді промислу. Тобто, важливою ознакою господарської діяльності є її систематичність, виконання на професійній основі.
Отже, господарська діяльність — це суспільно-корисна діяльність, яка виконується на професійній основі, якщо її результати реалізуються як товар. В залежності від мети і механізму здійснення, господарська діяльність поділяється на:
Успіх комерційний — досягнення запланованого чи очікуваного результату господарської діяльності завдяки цілеспрямованим діям, що забезпечують одержання (збільшення) доходів підприємства або поліпшення (стабілізацію) його фінансового стану. Успіх комерційний пов'язаний не тільки зі збільшенням доходів, але і з низкою непрямих заходів, наприклад, зниженням витрат.
Ознаки господарської діяльності:
- ініціативність;
- самостійність;
- творчий та інноваційний характер;
- систематичність;
- це діяльність на власний ризик;
- цільова спрямованість на отримання прибутку;
- самостійна юридична відповідальність;
- соціально-відповідальний характер[2].
Сімейна господарська діяльність
ред.У радянські часи, як вказує А. Г. Вишневський[3], «виробнича діяльність все більшого числа людей переміщалася за межі родини і перетворювалася для більшості з них в працю за зарплату. В результаті сімейні та виробничі обов'язки відділялися один від одного в просторі і часі, їх поєднання ускладнювалося».
Див. ще: корпоративізм, сімейний бізнес по-італійськи
Примітки
ред.- ↑ Господарський кодекс України [Архівовано 18 квітня 2018 у Wayback Machine.] Верховна Рада України; Кодекс України, Закон, Кодекс від 16.01.2003 № 436-IV. Редакція від 19.01.2012.
- ↑ Саниахметова Н.А. Предпринимательское (хозяйственное) право Украины: Учебник. — Харьков : Одиссей, 2005. — С. 13-25. — 1000 прим. — ISBN 966-633-380-5.
- ↑ А. Г. Вишневский, Эволюция российской семьи (продолжение)доктор экономических наук, «Экология и жизнь» № 8, 2008. Архів оригіналу за 3 грудня 2013. Процитовано 24 листопада 2013.
Див. також
ред.- Господарство, Господарство натуральне
- Законодавча термінологія
- Господарське право
- Суб'єкт господарювання
- Комерційний кодекс
- Бізнес-ризик
Це незавершена стаття з економіки. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |