Герман Оберт
Ге́рман Ю́ліус О́берт (нім. Hermann Julius Oberth; 25 червня 1894, Сібіу, Трансільванія, нині Румунія — 28 грудня 1989, Нюрнберг, Німеччина) — австро-німецький фізик і винахідник, піонер ракетної техніки та космонавтики. Походив з родини трансільванських саксів.
Герман Оберт | ||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|
нім. Hermann Julius Oberth | ||||||||
Псевдоніми | Fritz Hann[1] | |||||||
Народився | 25 червня 1894[2][3][…] Сібіу, Румунія | |||||||
Помер | 28 грудня 1989[2][3][…] (95 років) Нюрнберг, Середня Франконія, Баварія, Німеччина[2] | |||||||
Поховання | Нюрнберг | |||||||
Місце проживання | Мюнхен | |||||||
Країна | Румунія Німеччина | |||||||
Діяльність | фізик, винахідник, есеїст, сценарист, інженер, бортінженер | |||||||
Alma mater | Клузький університет | |||||||
Галузь | космонавтика і фізика | |||||||
Науковий керівник | Augustin Maiord | |||||||
Відомі учні | Вернер фон Браун[5] | |||||||
Членство | Румунська академія[6] | |||||||
Партія | Die Heimat | |||||||
Війна | Перша світова війна | |||||||
Нагороди | ||||||||
Герман Оберт у Вікісховищі |
Питанням розробки та розгортання ракет присвятив свою докторську дисертацію у 1922, але ця робота була відкинута як «занадто фантастична». У 1923 опублікував роботу Die Rakete zu den Planetenräumen («Ракети до міжпланетного простору», у цій роботі зокрема була вперше висловлена ідея орбітального телескопа) і 1929 книгу Die Wege Zur Raumschiffahrt («Подорож у космос»).
У 30-х роках XX століття його помічником був Вернер фон Браун, з яким він співпрацював у будівництві балістичної ракети A4 (Фау-2) у Німеччині, і після війни в США в Хантсвіллі, Алабама.
У 1954 опублікував книгу Menschen im Weltraum («Люди в просторі»), в якій викладено мету освоєння космічного простору: «Зробити доступними для життя будь-яке місце, де це можливо, щоб заповнити всі світи не заселені і дати мету життя кожній людині». Також опубліковано кілька книг Германа Оберта з філософії людини та її майбутнього.
Ім'ям Оберта названо кратер (60 км діаметром) на зворотній стороні Місяця. Також на його честь названо астероїд 9253 Оберт[7].
Література
ред.- Heppenheimer T.A., Podbój kosmosu. Tajne epizody amerykańskich i radzieckich programów kosmicznych, Amber, Warszawa 1997.
Примітки
ред.- ↑ https://www.dw.com/ro/un-ipod-şi-alte-premii-interesante/a-16419452
- ↑ а б в Deutsche Nationalbibliothek Record #118589229 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б SNAC — 2010.
- ↑ а б Internet Speculative Fiction Database — 1995.
- ↑ https://www.nasa.gov/audience/foreducators/rocketry/imagegallery/rp_OberthAward.jpg.html
- ↑ http://www.acad.ro/membri_ar/armembri_pm.htm
- ↑ Lutz D. Schmadel. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin, Heidelberg : Springer-Verlag, 2003. — 992 (XVI) с. — ISBN 3-540-00238-3.
Посилання
ред.http://commons.wikimedia.org/wiki/Hermann_Oberth [Архівовано 24 липня 2010 у Wayback Machine.]
- urbin.de: Biografie zu Hermann Oberth
- Hermann-Oberth-Raumfahrt-Museum [Архівовано 16 січня 2006 у Wayback Machine.]
- Hermann Oberth (1894—1989). In: Kluge Köpfe. European Space Agency [Архівовано 24 жовтня 2010 у Wayback Machine.]
- NASA Great Images
- Nachruf New York Times vom 31.Dezember 1989 [Архівовано 5 листопада 2012 у Wayback Machine.]
- Interview mit Hermann Oberth [Архівовано 28 січня 2011 у Wayback Machine.]