Герман Гон

Герман Гон (нім. Hermann Hohn; нар. 11 жовтня 1897, Ренхен, Вюртемберг — пом. 13 листопада 1968, Ладенбург) — німецький воєначальник часів Третього Рейху, генерал-лейтенант (1945) Вермахту. Доктор політичних наук (жовтень 1931). Кавалер Лицарського хреста з Дубовим листям та мечами (1944).

Герман Гон
Hermann Hohn
Народження	11 жовтня 1897(1897-10-11) Ренхен, Вюртемберг
Смерть	13 листопада 1968(1968-11-13) (71 рік) Ладенбург, Баден-Вюртемберг
Країна	Німецька імперія  Веймарська республіка  Третій Рейх
Приналежність	Райхсгеер  Рейхсвер  Вермахт
Вид збройних сил	Сухопутні війська
Рід військ	піхота
Освіта	Мангаймський університет
Роки служби	1915–1945
Звання	Генерал-лейтенант
Командування	72-га піхотна дивізія IX армійський корпус
Війни / битви	Перша світова війна: Друга світова війна: Західний фронт Французька кампанія (1940) Східний фронт Операція «Барбаросса» Операція «Мюнхен» Окупація Криму Ржевська битва Орловська операція Битва за Київ (1943) Корсунь-Шевченківська операція Львівсько-Сандомирська операція Східно-Прусська операція
Нагороди	Лицарський хрест Залізного хреста з Дубовим листям та Мечами Застібка до Залізного хреста 1-го класу Застібка до Залізного хреста 2-го класу Золотий німецький хрест Залізний хрест 1-го класу Залізний хрест 2-го класу Лицарський хрест 2-го класу ордена Церінгенського лева Сілезький Орел 1-го ступеня Сілезький Орел 2-го ступеня Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій) Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу Кавалер ордена «За хоробрість» (Болгарія) Медаль «Хрестовий похід проти комунізму» Командор ордена Корони Румунії Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42» Штурмовий піхотний знак в сріблі Нагрудний знак «За поранення» в сріблі Кримський щит Почесна застібка на орденську стрічку для Сухопутних військ

Біографія

15 січня 1915 року поступив добровольцем в 3-є депо 10-го пішого артилерійського полку. Учасник боїв на Західному і Східному фронтах Першої світової війни. З серпня 1916 року воював у складі 66-го, з жовтня 1916 року — 70-го артилерійських полків. В квітні-червні 1917 року навчався на курсах фанен-юнкерів в Ютебозі.

З 10 січня 1919 року — командир батареї 16-го пішого артилерійського полку. В квітні-липні 1919 року — боєць добровольчого артилерійського дивізіону «Діскау», потім знову служив у артилерії рейхсверу. 21 грудня 1920 року демобілізований. Вивчав політичні науки в Гайдельберзькому університеті (1922-23). В 1923-29 роках працював у банку та інших фінансових закладах, потім в 1929-31 роках відвідував заняття у Вищій школі маркетингу у Мангаймі. 1 вересня 1935 року повернувся на військову службу. З 15 жовтня 1936 року — командир 3-ї роти 62-го піхотного полку, з 6 жовтня 1936 року — роти 92-го піхотного полку, з 12 жовтня 1937 року — 3-ї роти 74-го піхотного полку. 1 липня 1939 року переведений в Генштаб.

З вересня 1939 року — в штабі 23-го армійського корпусу, з яким взяв участь у Польській кампанії. З 1 листопада 1939 року — ад'ютант 72-ї піхотної дивізії. Учасник Французької кампанії. 1 грудня 1940 року призначений командиром 2-го батальйону 105-го піхотного полку, з яким взяв участь у Балканській кампанії і боях на радянсько-німецькому фронті. З 13 липня 1942 року — командир 124-го, з 16 вересня 1942 року — 105-го гренадерського полку. 27 листопада 1943 року приступив до виконання обов'язків командира 72-ї піхотної дивізії, з 1 березня 1944 року — командир дивізії.

В кінці 1943 — на початку 1944 року вів важкі бої в Черкаському котлі. 25 березня 1944 року зарахований в резерв ОКГ. Після закінчення 10-х курсів дивізійних командирів 26 травня 1944 року призначений командиром 50-ї піхотної дивізії, але до виконання обов'язків так і не приступив і 1 липня знову очолив свою «стару» дивізію. 20 квітня 1945 року призначений командиром 11-го армійського корпусу, який бився на Західному фронті. 9 травня здався англо-американським військам. 23 лютого 1948 року звільнений.

Нагороди

Військова кар'єра

• 24 серпня 1916 — єфрейтор
• 21 грудня 1916 — унтер-офіцер
• 20 жовтня 1917 — лейтенант
• 1919 — обер-лейтенант
• 1 вересня 1935 — гауптман
• 1 серпня 1938 — майор
• 1 серпня 1941 — оберст-лейтенант
• 1 січня 1943 — оберст
• 1 березня 1944 — генерал-майор
• 30 січня 1945 — генерал-лейтенант

Перша світова війна

• Залізний хрест 2-го класу (31 жовтня 1917)
• Орден Церінгенського лева, лицарський хрест 2-го класу з мечами

Міжвоєнний період

• Залізний хрест 1-го класу (березень 1919)
• Сілезький Орел 2-го і 1-го ступеня
• Почесний хрест ветерана війни з мечами
• Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу (4 роки)

Друга світова війна

• Застібка до Залізного хреста
  • 2-го класу (26 червня 1940)
  • 1-го класу (23 липня 1941)
• Орден «За хоробрість» 4-го ступеня, 1-й клас (Болгарія)
• Медаль «Хрестовий похід проти комунізму» (Румунія)
• Орден Корони Румунії, командорський хрест
• Штурмовий піхотний знак в сріблі
• Нагрудний знак «За поранення» в сріблі
• Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42»
• Кримський щит
• Почесна застібка на орденську стрічку для Сухопутних військ (14 грудня 1942)
• Німецький хрест в золоті (17 квітня 1943)
• Лицарський хрест Залізного хреста з дубовим листям і мечами
  • Лицарський хрест (28 листопада 1943) — за хоробрість під час Курської битви.
  • Дубове листя (№ 410; 1 березня 1944)
  • Мечі (№ 109; 31 жовтня 1944) — за заслуги у боях в районі передмостових укріплень Баранова.
• Двічі відзначений у Вермахтберіхт (6 грудня 1943 і 19 серпня 1944)

Див. також

• Бруно Броєр
• Александер Андре
• Фортеця «Крит»
• Гейнц-Вольфганг Шнауфер
• Георг-Вільгельм Постель
• Курт Штудент

Література

• Залесский К. А. Железный крест. — М.: Яуза-пресс, 2007. — с.651-653 — 4000 экз. — ISBN 978-5-903339-37-2
• Berger, Florian (2000). Mit Eichenlaub und Schwertern. Die höchstdekorierten Soldaten des Zweiten Weltkrieges. Selbstverlag Florian Berger. ISBN 3-9501307-0-5.
• Fellgiebel, Walther-Peer (2000). Die Träger des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939—1945. Friedburg, Germany: Podzun-Pallas. ISBN 3-7909-0284-5.
• Schaulen, Fritjof (2003). Eichenlaubträger 1940—1945 Zeitgeschichte in Farbe I Abraham — Huppertz. Selent, Germany: Pour le Mérite. ISBN 3-932381-20-3.
• Scherzer, Veit (2007). Die Ritterkreuzträger 1939—1945 Die Inhaber des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939 von Heer, Luftwaffe, Kriegsmarine, Waffen-SS, Volkssturm sowie mit Deutschland verbündeter Streitkräfte nach den Unterlagen des Bundesarchives. Jena, Germany: Scherzers Miltaer-Verlag. ISBN 978-3-938845-17-2.
• Die Wehrmachtberichte 1939—1945 Band 2, 1. Januar 1942 bis 31. Dezember 1943. München: Deutscher Taschenbuch Verlag GmbH & Co. KG, 1985. ISBN 3-423-08634-3.
• Die Wehrmachtberichte 1939—1945 Band 3, 1. Januar 1944 bis 9. Mai 1945. München: Deutscher Taschenbuch Verlag GmbH & Co. KG, 1985. ISBN 3-423-08634-3.

Посилання

• Hermann Hohn. на lexikon-der-wehrmacht.de. Архів оригіналу за 23 січня 2015. Процитовано 30 червня 2012. (нім.)
• 109. Schwerterträger Dr. rer. pol. Hermann Hohn. на ritterkreuztraeger-1939-45.de. Архів оригіналу за 28 грудня 2011. Процитовано 30 червня 2012. (нім.)
• Generalleutnant Dr.rer.pol. Hermann Hohn. на geocities.com. Архів оригіналу за 22 липня 2013. Процитовано 30 червня 2012. (англ.)
• Hohn, Dr. Hermann [Архівовано 14 лютого 2015 у Wayback Machine.]
• Hermann Hohn [Архівовано 24 березня 2010 у Wayback Machine.] — нагороди генерал-лейтенанта Гона (англ.)