Гардарикі

Скандинавський екзонім Київської Русі

Гардари́кі (давньоскан. і ісл. Garðaríki, Garðaveldi, швед. Gårdarike — «країна міст (городі́в)»[1]) — назва в давньоскандинавській епічній літературі території Русі і означає «країна городі́в»,[1] За слов'янського розселення на Русі городі́в було так багато, що Русь звали «землею городі́в» — Гардарика[2][3]. Десь в якихось города́х, як свідчать дані сучасної археології, окрім слов'янського також була велика частка скандинавського (норманського) населення[4].

Топоніміка

ред.

Прийнято вважати що Гардарикі це "країна міст", проте є інша точка зору. Якщо відштовхуватися від слова "Gard" (що перекладається як огорожа, укріплення) то можна отримати назву "укріплена країна". Така назва ймовірно повязана з Зміїними валами.

Топонімічні дослідження Макса Фасмера про походження назв східно-європейських населених пунктів, свідчать, що багато десятків з них мають назви давньогерманського (скандинавського) походження[5][6].

Археологічні джерела

ред.

Добре археологічно досліджені поховання місцевих мешканців норманів в наступних місцях:

Див. також

ред.

Примітки

ред.
  1. а б Гардарікі // Енциклопедія українознавства. Словникова частина // гол. ред. Кубійович В. М., НТШ, вид. «Молоде життя» — Париж, Нью-Йорк, Львів, 1993 р. — Т.1. — С.356 — ISBN 5-7707-4049-3 (укр.)
  2. Город // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1958. — Т. 1, кн. II : Літери В — Ґ. — С. 272. — 1000 екз.
  3. Попович М. В. Нарис історії культури України. — К., 1998. — С. 71-87. Доступ: http://litopys.org.ua/popovych/narys06.htm
  4. История Гнёздово в «классический» период с IX—XI вв. Архів оригіналу за 19 травня 2014. Процитовано 28 липня 2015.
  5. Max Vasmer. Osteuropäische Ortsnamen, Dorpat 1921
  6. його ж : Russisches geographisches Namenbuch (в 12 томах) — O.Harrassowitz Verlag, Wiesbaden, 1964—1989.

Джерела

ред.

Посилання

ред.