Вікіпедія

Гарбук Геннадій Михайлович

радянський і білоруський актор театру і кіно

Геннадій Михайлович Гарбук (біл. Генадзь Міхайлавіч Гарбук; нар. 24 липня 1934 року, хут. Глибочка, Ушацький район, Вітебська область, Білоруська РСР, СРСР — пом. 7 лютого 2018, Мінськ, Білорусія) — радянський та білоруський актор театру та кіно. Народний артист Білоруської РСР (1980). Лауреат Державної премії СРСР (1984).

Гарбук Геннадій Михайлович
біл. Генадзь Міхайлавіч Гарбук
Народився24 липня 1934(1934-07-24)
Ушацький район, Білоруська РСР, СРСР
Помер7 лютого 2018(2018-02-07)[1] (83 роки)
Мінськ, Білорусь
ПохованняСхідне кладовище
Країна СРСР
 Білорусь
Діяльністьактор, кіноактор
Alma materБілоруська державна академія мистецтв (1958)
ЗакладНаціональний академічний театр імені Янки Купали
ЧленствоBelarusian Union of Cinematographersd і Білоруська спілка театральних діячівd
Роки активності1962 — 2018
Нагороди
орден Дружби народів медаль Франциска Скорини
Народний артист Білоруської РСР Державна премія СРСР Державна премія БРСР

Kryshtalnaya Paulinkad (2010)

Премія «За духовне відродження»

Спеціальна премія Президента Республіки Білорусь діячам культури і мистецтва[d] (2006)

Kryshtalnaya Paulinkad (2010)

Почесна грамота Ради Міністрів Республіки Білорусьd (2005)

IMDbID 0305015

Біографія

ред.

Народився 24 липня 1934 року у селі Глибочка Ушацького району Вітебської області. У дитинстві він захворів на малярію, яка в повоєнний час лікувалася хініном . Одна з його побічних дій — короткозорість. У результаті професії, про які мріяв Гарбук, виявилися для нього недосяжними, і він вступив до Білоруського театрально-художнього інституту за спеціальністю «Актор драматичного театру» (курс народного артиста Білоруської РСР Дмитра Орлова)[2].

З 1958 року актор працював у театрі імені Якуба Коласа у Вітебську.

З 1962 року актор Національного академічного театру імені Янки Купали.

Артист продовжував виходити на сцену Купалівського театру до останніх років життя, виконуючи ролі Тихона Протосовицького у «Пінській шляхті» Вінцента Дуніна-Марцинкевича, Євдокима Жигалова у «Весіллі» Антона Чехова, Полковника у постановці «Листопад. Андерсен» за творами Ганса Крістіана Андерсена, того ж Чернушки в «Людях на болоті» та інших персонажів.

Геннадій Гарбук знявся більш ніж у 70 кінострічках та серіалах. Найбільший успіх йому принесла роль Петрока у фільмі Михайла Пташука «Знак біди» за однойменним твором Василя Бикова, за яку артист отримав приз за найкращу чоловічу роль на Міжнародному фестивалі у Загребі. Він знявся також у таких картинах, як «Білі роси», «Чорний замок Ольшанський», «Анастасія Слуцька», «Брестська фортеця», серіалах «Державний кордон» та «На безіменній висоті» та інших[3].

Помер 7 лютого 2018 року у Мінську. Прощання відбулося 9 лютого у Купалівському театрі. Похований на «Алеї зірок» Східного кладовища[4][5].

Нагороди і премії

ред.
  • народний артист Білоруської РСР (1980)
  • Державна премія СРСР (1984) — за виконання ролі у фільмі «Люди на болоті»
  • медаль Франциска Скорини
  • Спеціальна премія Президента Республіки Білорусь
  • премія «За духовне відродження»
  • премія Білоруського союзу театральних діячів «Кришталева Павлинка»

Творчість

ред.

Роботи у театрі

ред.
  • «Російські люди» К. М. Симонова — Ільїн[6]
  • «Кінець — справі вінець» — Ламор
  • «Дивник» — Халід
  • «Хто сміється останнім» — Зелкін
  • «Палата» — Терьохін
  • «Мій бідний Марат» — Леонідик
  • «Люди на болоті» — Василь
  • «Костянтин Заслонов» — Костюкевич
  • «Блокада» — Дениска
  • «На дні» М. Горького — актор
  • «Десять діб за кохання» — Грачів
  • «Пам'ять серця» — Антоніо Тарочіні
  • «Нічне чергування» — Морозов
  • «Золота карета» Л. М. Леонова — Березкін
  • «Розкидане гніздо» — Симон
  • «Таблетка під язик» — Ломтев
  • «Старий Новий Рік» М. М. Рощина — Вася
  • «Характери» — Андрій Єрін
  • «Гроза» Олександра Островського — Тихін Кабанов
  • «Свята святих» — Келін Обабій
  • «Оптимистична трагедія» Всеволода Вишневського — Сиплий
  • «Двері стукають» — Батько
  • «Ваня, як ти тут?» — Максим Яріков
  • «Поріг» — Андрій Буслай
  • «Ревізор» Н. В. Гоголя — Петро Іванович Добчинський
  • «Закон вічності» Н. В. Думбадзе — Міліціонер, Дуту
  • «Вірочка» — Прокусів
  • «Погорельці» — Сілан
  • «Рядові» — Дервоїд
  • «Берег» Ю. В. Бондарєва — Гранатуров
  • «Поминальна молитва» — Лейзер
  • «Вежа» — Юрка Козубовський
  • «Пристрасті за Авдеєм» — Сват Авдея
  • «Плач перепілки» — Микита Драниця
  • «Спогади» — Турновський
  • «Дзвін — не молитва» — "Холод
  • «Павлинка» — Пранцись Пусторевич Криницький
  • «Умови диктує жінка» — Він
  • «Костюмер» — Джефрі Торнтон
  • «Князь Вітовт» — Ремісник
  • «Парфен і Олександра» — Парфен
  • «Піраміда Хеопса» — Семенів
  • «Свої люди - порахуємось» Олександра Островського — Расположенський
  • «Чічіков» за ​​Миколою Гоголем — Манілов
  • «Симон-Музика» — Дід Курила
  • «Маестро» — Іванов, скрипка
  • «Вечір» — Гастрит
  • «Пінська шляхта» — Протосовицький
  • «Не мій» — Кучера

Фільмографія

ред.
  1. 1970—1972 — Руїни стріляють… — Микола
  2. 1971 — Полонез Огінського — Григорій Іванович, командир партизанського загону
  3. 1973 — Теща
  4. 1974 — Полум'я — Одинець
  5. 1975 — Вовча зграя
  6. 1981 — Люди на болоті — батько Ганни
  7. 1982 — Розкидане гніздо
  8. 1983 — Білі Роси — Андрій Ходас
  9. 1983 — Чорний замок Ольшанський — Лопотуха
  10. 1983 — Дихання грози
  11. 1985 — Третє покоління
  12. 1985 — Навчися танцювати
  13. 1985 — Мама, я живий — майор Микольський
  14. 1986 — Державний кордон. Фільм 5-й: Рік сорок перший — Антось
  15. 1986 — Знак біди — Петрок
  16. 1986 — Легкий хліб — Антон
  17. 1987 — Загадковий спадкоємець — Павло Анісимович Кузовкін
  18. 1987 — Циганка Аза
  19. 1988 — Багряна трава
  20. 1989 — У борі брусниці — Єгоров
  21. 1989 — І повториться все… — Серафим
  22. 1990 — Рій
  23. 1990 — Духів день — Христофоров
  24. 1990 — Мати урагану
  25. 1991 — Ніч при дорозі
  26. 1991 — Сива легенда
  27. 1992 — Кооператив «Політбюро», або Буде довгим прощання — Кузьма
  28. 1992 — Ванька-встанька
  29. 1993 — Тутейшія
  30. 1993 — Птахи без гнізд
  31. 1995 — На чорних лядах
  32. 1996 — Шельма
  33. 1996 — З пекла в пекло
  34. 1998 — Маленький боєць
  35. 2002 — Шукшинські оповідання (новела «Безсумлінні») — Глухов
  36. 2003 — На безіменній висоті — господар хутора Марек
  37. 2007 — Вороги — дід Степан
  38. 2010 — Поп — Микола Торопцев
  39. 2010 — Брестська фортеця — Сашка Акімов у старості
  40. 2011 — Талаш — Василь Талаш
  41. 2011 — Щастя є — Валентин Петрович Гаврилов
  42. 2011 — Літо вовків — дід Рамоня
  43. 2011 — Німець — дядько Коля, працівник лісопилки
  44. 2012 — Джерело щастя — Олександр
  45. 2013 — Зимовий вальс — Арсеній Володимирович Михайлов

Примітки

ред.
  1. ↑ а б Памёр народны артыст Беларусі і актор Купалаўскага тэатру Генадзь Гарбук — Радіо Свобода.
  2. ↑ Умер актёр Геннадий Гарбук. TUT.BY (рос.). Архів оригіналу за 8 лютого 2018. Процитовано 7 лютого 2018.
  3. ↑ Ушёл из жизни народный артист Беларуси Геннадий Гарбук (рос.). Архів оригіналу за 10 квітня 2019. Процитовано 7 лютого 2018.
  4. ↑ Sputnik. Церемония прощания с Гарбуком пройдёт в Купаловском театре 9 февраля (рос.). sputnik.by. Архів оригіналу за 8 лютого 2018. Процитовано 7 лютого 2018.
  5. ↑ Беларусь попрощалась с народным артистом Геннадием Гарбуком (рос.). Новости Mail.Ru. Архів оригіналу за 10 лютого 2018. Процитовано 9 лютого 2018.
  6. ↑ Гарбук Генадзь Міхайлавіч [Архівовано 28 травня 2010 у Wayback Machine.] (біл.)
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Гарбук_Геннадій_Михайлович&oldid=42295342