Вікіпедія:Статті-кандидати на вилучення/10 червня 2016

Тут містяться обговорення, які вже завершилися. Прохання їх не редагувати.

---

	На вилучення: 27 грудня 28 грудня 29 грудня 30 грудня 31 грудня 1 січня 2 січня	<< | >>
Див. також усі кандидати на вилучення, критерії вилучення статей, критерії значущості Інші статті-кандидати на об'єднання, на розділення, на відновлення, на поліпшення, на перейменування

---

Пам'ятайте, що статті вилучаються за підсумками обговорення, а не голосування. Неаргументовані коментарі не враховуються!

↓	Будь ласка, додавайте нові теми знизу. додати тему

Шаблон:ПЦБ

• Поставив: -- — Alex Khimich 09:11, 10 червня 2016 (UTC)
•  За:

1. Змішались мухи, котлети. Не зрозуміла логіка включення, по факту, сюди включили все одразу та нічого конкретно по факту. -- — Alex Khimich 09:11, 10 червня 2016 (UTC)

•  Проти:
•  Утримуюсь:

Підсумок

Вилучено як ОД без заперечень. --Олег (обговорення) 22:05, 8 липня 2016 (UTC)

Шаблон:Архітектурні конструкції

• Поставив: -- — Alex Khimich 09:15, 10 червня 2016 (UTC)
•  За:

1. Змішали архітектуру з цвяхами, вікнами і т.п. Не все є архітектурними конструкціями -- — Alex Khimich 09:15, 10 червня 2016 (UTC)

•  Проти:
• я не бачу, щоб ставилось строгіше завдання i.e. суто А. к. Нагелі, цвяхи — елемент конструктиву, коли не було нічого иншого…--Albedo (обговорення) 12:16, 12 червня 2016 (UTC)
•  Утримуюсь:

Підсумок

Архітектурні конструкції — поняття досить широке [1], і в шаблоні включені лише елементи архітектурних конструкцій. Тобто посилання в ньому ведуть на статті, пов'язані з темою "архітектурні конструкції". Можна перейменувати, а можна залишити й так. Якщо є потреба уточнити критерії включення, можна започаткувати обговорення на СО шаблону, в Кнайпі чи деінде. Сам шаблон видається корисним, принаймні вагомих аргументів на користь саме вилучення, а не переробки, наведено не було. Залишено.--Piramidion 09:02, 9 липня 2016 (UTC)

Акімова Людмила Миколаївна

• Поставила: --Helixitta (ut) 13:53, 10 червня 2016 (UTC)
•  За:

1. Значимість не підтверджена джерелами. --Helixitta (ut) 13:53, 10 червня 2016 (UTC)

•  Проти:

1. Цю статтю мене попросила створити Людмила Миколаївна, які саме джерела вам потрібні? И що значить "значимість"? Ця стаття про реальну людину, яка є науковцем. Значимість дуже суб'єктивний критерій.

   Значимість дуже суб'єктивний критерій.

   та ні, не так. На то його й провадили.

   Додав посилання на джерело. --Олексій Євгенович

   @Олексій Євгенович: будь ласка почитайте довідку про значимість та про авторитетні джерела. Поки стаття цим правилам не відповідає. --Helixitta (ut) 18:51, 14 червня 2016 (UTC)

З наявн. Навчальні посібники маю причину голосувати проти вилучення--Albedo (обговорення) 12:21, 12 червня 2016 (UTC)

•  Утримуюсь:

1. В принципі, можна залишити, 2-3 змістовних критерії набирається. — Alex Khimich 08:33, 13 червня 2016 (UTC)

   А джерела про особу де? є посилання на її роботи, а про неї саму лише з http://wiki.nuwm.edu.ua/ , шо не дуже незалежне. --Helixitta (ut) 16:26, 16 червня 2016 (UTC)

Підсумок

Проходить за двома змістовними критеріями, наявні джерела про публікації підтверджують значимість. Потрібні ще джерела, що підтвердили б іншу інформацію в статті (можливо, потрібні офлайнові джерела). Залишено.--Piramidion 04:50, 9 липня 2016 (UTC)

Arbitis

• Поставила: --Helixitta (ut) 15:30, 10 червня 2016 (UTC)
•  За:

1. Не відповідає критеріям значимості. --Helixitta (ut) 15:30, 10 червня 2016 (UTC)
2. Багато різних юрфірм-Kossa b (обговорення) 17:16, 10 червня 2016 (UTC)

•  Проти:
•  Утримуюсь:

Підсумок

17 червня 2016 сторінку вилучив адміністратор Fessor, вказавши таку причину: «безсумнівна невідповідність критеріям значимості: зміст: «{{Картка компанії | назва = Arbitis | логотип =<nowiki>[[File:Арбітіс_.jpg|250px]] | тип = Юри...]]». Це повідомлення було автоматично згенеровано ботом BotDR (обговорення) 22:36, 17 червня 2016 (UTC).

Глухівський період в історії України

• Поставив: --Юрій Булка (обговорення) 21:02, 10 червня 2016 (UTC)
•  За:

1. Сумніваюся щодо ВП:КЗ, адже йдеться тільки про думку одного науковця і його власну періодизацію історії України. (Пошук терміну через Ґуґл видає тільки публікації одного автора). --Юрій Булка (обговорення) 21:02, 10 червня 2016 (UTC)

   А що ж ви, Юрію, не навчили учасника квітневого київського тренінгу, що таке ВП:КЗ, що тепер "мордуєте" його видаленням статті без попереднього обговорення, консультацій і т.д....? Чи ви такий "великий" історик? Наскільки знаю, в маєте музичну освіту...--Учитель ^Обг 14:51, 11 червня 2016 (UTC)

2. Не для енциклопедії.--Ragnarok (обговорення) 15:03, 15 червня 2016 (UTC)

•  Проти:

1. Те, що він був столицею не заперечено. В історії декілька міст були «столицями», ці періоди якось і не заборонено назвати такими. Термінологія, якою оперує, доречі, не єдинний автор Бєлашов. Я думаю, назви таких періодів наприклад, «Україна за часів Януковича», «Україна під час періоду АТО», «Період війни в УРСР» ні до чого не зобов’язують, мають скоріше інформаційну роль та мають право на існування в Вікі для висвітлення фактів історії, які відбулись за час цього періоду. — Alex Khimich 23:09, 10 червня 2016 (UTC)
2. Поняття "Глухівський період в історї України" - це загальна назва всіх тих подій та персоналій, що відбувались і діяли майже все 18 століття, коли Глухів був столицею Лівобережної України (1708-1782 рр.). Його періодизація відповідає загальноприйнятій в історіографії історії України, коли діяли чотири загальновідомі гетьмани Іван Скоропадський, Павло Полуботок, Данило Апостол та Кирило Розумовський, дві Малоросійські колегії та інші органи влади, що керували всім українським Лівобережжям, включаючи і Київ. Загалом з цим періодом пов'язано імена майже двох сотень видатних українських та російських діячів. Тож це поняття, як складова історії України, має важливе значення для інформування всіх зацікавлених осіб. Воно вивчається у 8 класі всіх шкіл України, а також на всіх гуманітарних факультетах українських вишів. --Андрій Гриценко 06:36, 11 червня 2016 (UTC)
3. Насамперед, не знаю яким Гуглом користувався номінатор й що він йому "видав", але я знаю дещо інше й Гугл мені також "видав" набагато більше інформації. Отже, по-порядку... По-перше, дійсно номінатор плутає поняття "періодизація" із звичайною історичною термінологією. Н=д, за М. Грушевським періодизація така:

– Рання історія; – Київська держава; – Галицько-Волинська держава; – Литовсько-польська доба; – Доба козаччини та Хмельниччина; – Українське відродження кінця ХVІІІ – початку ХХ ст.

Ну й додамо новітню історію України. А от історичних термінів, які охоплюють певні відрізки часу історії України є безліч. Зокрема приклади наводяться вище. Не виключенням є і "Глухівський період в історії України". По-друге, У 1708 році, після знищення столичного Батурина, Глухів було визначено новою столицею Гетьманщини. Тому тут доцільний термін "Глухівський період". Навіть у творчості багатьох митців, письменників є періоди пов"язані з містами де вони перебували чи творили. (Тут як би знову автор статті не претендує на створення суто авторської періодизації історії України. Просто термін й усе...) По-третє, здобутки цього періоду в політиці, культурі, освіті дають підстави виокремлювати цей період окремо Почитайте, Юрію, тут. По-четверте, мова про це йдеться не лише в публікації одного автора. Це озвучується в багатьох АД. Зокрема, історик М.С. Пасічник у навчальному посібнику "Історія України" пише так "Глухівська доба в історії гетьманської держави на Лівобережжі (1708—1782 рр.) знаменує найвищий розквіт діяльності нової української еліти, до якої належала передусім генеральна, полкова і сотенна старшина, її державотворчі змагання визначили хід української історії XVIII ст., а смаки й уподобання забезпечили "золоту добу" українського барокового мистецтва." Про це мова йде в дослідженнях Валерія Івановича Бєлашова (До "Глухівського періоду" історії України (1708-1782рр.). про це йде мова у наступних працях

• 1. В. Вечерський , Пам’ятки архітектури й містобудування Лівобережної України.
• 2. В. І. Бєлашов , Глухів – столиця Гетьманської і Лівобережної України. Глухів, 1996.
• 3. В. Вечерський, В. Бєлашов. Глухів – столиця Гетьманщини. – К.: Арбіс, 2003.
• 4. В. Ковалинський Семья Терещенко. Киев, 2003.
• 5. Коваленко Ю. О., Поховання М. А. Терещенко у Трьох-Анастасіївській церкві у м.

Глухові..//Збереження історико-культурних надбань Сіверщини. – Глухів. РВВ ГДПУ, 2004. Далі, місцеві краєзнавці доводять доцільність цього терміну. Цей термін вживає Віктор ЗАЇКА, історик, журналіст в статті газети "День" По-п"яте, цей термін є назвою тем багатьох науково-практичних конференцій, курсових, дисертацій. То, врешті решт, що не так??? До автора статті Статтю я дивилась ще з початку створення, робила підказки. Тому єдина заувага: Розширити посилання на використання терміна у преамбулі, де згадується лише Бєлашов. --Учитель ^Обг 15:51, 11 червня 2016 (UTC)

1. Не заважає --Mr.Rivermen (обговорення) 12:00, 12 червня 2016 (UTC)
2. з перейменуванням у Глухівський період історії України вийдемо більш-менш на енц. позицію--Albedo (обговорення) 12:18, 12 червня 2016 (UTC)

   То не є вірно. Має бути десь так: Глухів (столиця Лівобережної Гетьманщини) --Mr.Rivermen (обговорення) 07:03, 13 червня 2016 (UTC)

3. Вище вже сказали все. --Jphwra (обговорення) 18:06, 14 червня 2016 (UTC)

•  Утримуюсь:

Підсумок

Залишено, за аргументами "проти".--Piramidion 04:28, 9 липня 2016 (UTC)