Військовий писар

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Писар (значення).

Військо́вий пи́сар (кошовий писар) — виборна службова особа, що відала всією канцелярією Запорізької Січі у 16-18 століття.

Загальний опис

Розсилав накази по куренях, вів рахунки прибутків і витрат, здійснював дипломатичне листування.

Ведучи всю документацію і кореспонденцію, писар мав значний вплив на внутрішню і зовнішню політику Війська Запорізького. Особа, яка отримала лист або відписала його замість писаря, страчувалася.

У роботі писарю допомагав кошовий підписарій.

Знаком посади військового писаря була довга чорнильниця — каламар («калям» — від схід. тростина), яку він під час військових рад зберігав за поясом, а також гусяче перо, застромлене за праве вухо.

Обирався козацькою радою терміном на рік, але, як правило, займав цю посаду протягом багатьох років.

Останнім писарем Запорізької Січі був Іван Глоба.

Інше

В Радянській армії писарями називали спеціально навчених військовослужбовців, які вміли креслити і писати плакатними шрифтами тушшю і залучалися до графічного оформлення бойових документів.
Із розповсюдженням в армії офісної комп'ютерної техніки бойові документи розробляються на персональних комп'ютерах, проте військовослужбовців - операторів цих комп'ютерів - за традицією називають писарями.

Див. також

Джерела та література

О. Л. Олійник. Кошовий писар, військовий писар [Архівовано 17 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 5 : Кон — Кю. — С. 265. — ISBN 978-966-00-0855-4.
Гайдай Л. Історія України в особах, термінах, назвах і поняттях. — Луцьк: Вежа, 2000.
Довідник з історії України. За ред. І. Підкови та Р. Шуста. — К.: Генеза, 1993. [Архівовано 10 квітня 2009 у Wayback Machine.]