Всесоюзний референдум про збереження СРСР
Всесоюзний референдум про збереження СРСР — єдиний в історії СРСР референдум, що відбувся 17 березня 1991 року. На референдум було винесене питання «Чи вважаєте ви за необхідне збереження Союзу Радянських Соціалістичних Республік як оновленої федерації рівноправних суверенних республік, у якій будуть повною мірою гарантуватися права і свободи людини будь-якої національності».
Всесоюзний референдум про збереження СРСР | |
---|---|
Чи вважаєте ви за необхідне збереження Союзу Радянських Соціалістичних Республік як оновленої федерації рівноправних суверенних республік, у якій будуть повною мірою гарантуватися права і свободи людини будь-якої національності? | |
Дата | 17 березня 1991 |
Результати за місцевми дільницями
Так Нi |
Проведення референдуму було підтримане у Російській РФСР, Українській РСР, Білоруській РСР, Казахській РСР, Азербайджанській РСР, Узбецькій РСР, Таджицькій РСР, Киргизькій РСР та Туркменській РСР. Водночас у Литовській Республіці, Латвійській Республіці, Естонській Республіці, Республіці Грузії, РСР Молдова та Республіці Вірменія референдум не був проведений.
Результати
ред.З 185,6 млн громадян СРСР із правом голосу в референдумі взяли участь 148,5 млн осіб (80,0 % виборців). 145,82 млн (98,14 %) бюлетенів були визнані дійсними, 2,76 млн (1,86 %) — недійсними. На питання референдуму «Так» відповіли 113,5 млн осіб (77,85 %), «Ні» — 32,3 млн (22,15 %)[1].
Одночасно з цим референдумом в РРФСР відбувся всеросійський референдум про введення поста президента РРФСР, а в Україні за наполяганням Народного руху України за перебудову було проведене республіканське консультативне опитування: «чи згодні ви, що Україна має бути у складі Союзу Радянських суверенних держав на засадах Декларації про державний суверенітет України».
Позитивно на нього відповіло понад 80 % опитаних.
За змістом питання не тільки не збігалося з питанням союзного референдуму, а й навіть заперечувало його. З тексту українського питання «випало» критично важливе для КПРС слово «соціалізм».
По-друге, в питанні звучала зовсім інша союзна держава — не Союз Радянських Соціалістичних Республік, а Союз радянських суверенних держав.
По-третє, Декларація про суверенітет України визначалась як акт, що мав перевагу перед законодавством нової союзної держави.
Таким чином, наслідком ідеологічної боротьби Народного руху України за перебудову стало те, що референдумом і опитуванням в Україні були легітимізовані дві різні форми союзної держави. Впевнена підтримка народом України Декларації про суверенітет України як основи нової Союзної держави стала черговим кроком до незалежності України. Подальшими кроками стали: прийняття 24 серпня 1991 р. комуністичною більшістю Верховної Ради УРСР Акту проголошення незалежності України і перемога незалежницької ідеї на Всеукраїнському референдумі 1 грудня 1991 року.
У трьох галицьких областях був ще і 3-й бюлетень у якому стояло питання цілковитої незалежності України. Це питання підтримало 89,3 % тих хто проголосував.
Результати | ||
---|---|---|
Голосів | Разом | |
Так | 113 512 812 | 77,85% |
Ні | 32 303 977 | 22,15% |
Дійсні | 145 816 789 | 98,14% |
Недійсні | 2 757 817 | 1,86% |
Разом | 148 574 606 | 100.00% |
Явка | 80,03% | |
Електорат | 185 647 355 |
явка | «Так» | «Ні» | недійсних бюлетенів | ||||
---|---|---|---|---|---|---|---|
Російська РФСР | 75,4 % | 56 860 783 | 71,3 % | 21 030 753 | 26,4 % | 1809633 | 2,3 % |
Українська РСР | 83,5 % | 22 110 899 | 70,2 % | 8 820 089 | 28,0 % | 583256 | 1,8 % |
Білоруська РСР | 83,3 % | 5 069 313 | 82,7 % | 986 079 | 16,1 % | 71 591 | 1,2 % |
Узбецька РСР | 95,4 % | 9 196 848 | 93,7 % | 511 373 | 5,2 % | 108 112 | 1,1 % |
Казахська РСР | 88,2 % | 8 295 519 | 94,1 % | 436 560 | 5,0 % | 84 464 | 0,9 % |
Азербайджанська РСР | 75,1 % | 2 709 246 | 93,3 % | 169 225 | 5,8 % | 25 326 | 0,9 % |
Киргизька РСР | 92,9 % | 2 057 971 | 96,4 % | 86 245 | 4,0 % | 30 377 | 1,4 % |
Таджицька РСР | 94,4 % | 2 315 755 | 96,2 % | 75 300 | 3,1 % | 16 497 | 0,7 % |
Туркменська РСР | 97,7 % | 1 766 584 | 97,9 % | 31 203 | 1,7 % | 6 351 | 0,4 % |
всесоюзний референдум, «Так» | республіканське опитування, «Так» | галицьке опитування, «Так» | |
---|---|---|---|
Львівська область | 16,4 % | 30,1 % | 89,6 % |
Івано-Франківська область | 18,2 % | 52,1 % | 90,0 % |
Тернопільська область | 19,3 % | 35,2 % | 85,3 % |
Київ | 44,6 % | 78,2 % | — |
Волинська область | 53,7 % | 78,9 % | — |
Рівненська область | 54,3 % | 79,6 % | — |
Закарпатська область | 60,2 % | 69,5 % | — |
Чернівецька область | 60,8 % | 83,2 % | — |
Київська область | 66,9 % | 84,6 % | — |
Харківська область | 75,8 % | 83,8 % | — |
Черкаська область | 77,3 % | 88,8 % | — |
Дніпропетровська область | 77,5 % | 85,1 % | — |
Сумська область | 78,8 % | 87,1 % | — |
Полтавська область | 78,8 % | 88,7 % | — |
Запорізька область | 79,8 % | 86,6 % | — |
Херсонська область | 81,0 % | 87,4 % | — |
Вінницька область | 81,2 % | 89,2 % | — |
Житомирська область | 81,7 % | 88,4 % | — |
Хмельницька область | 81,9 % | 87,9 % | — |
Одеська область | 82,1 % | 84,5 % | — |
Кіровоградська область | 82,4 % | 89,5 % | — |
Севастополь | 83,1 % | 84,2 % | — |
Чернігівська область | 83,4 % | 90,3 % | — |
Донецька область | 84,6 % | 86,2 % | — |
Миколаївська область | 85,3 % | 87,7 % | — |
Луганська область | 86,3 % | 88,8 % | — |
Кримська область | 87,6 % | 84,7 % | — |
Українська РСР | 70,2 % | 80,2 % | 89,3 % |
Примітки
ред.- ↑ Выборы в Советском Союзе в 1989—1991 г.г. Архів оригіналу за 29 червня 2015. Процитовано 26 грудня 2013.
- ↑ Об итогах референдума СССР, состоявшегося 17 марта 1991 года (Из сообщения Центральной комиссии референдума СССР) // Известия. — 1991. — 27 марта.
- ↑ Галицька репетиція української незалежності. Збруч (укр.). 17 березня 2021. Архів оригіналу за 20 вересня 2021. Процитовано 20 вересня 2021.
Джерела
ред.- Декларація про державний суверенітет України // Відомості Верховної Ради УРСР (ВВР), 1990, № 31, ст. 429.
- Декларація про державний суверенітет України // Офіційна сторінка Верховної Ради України
- Закон СРСР N 1869-I від 27.12.90 «Про всенародне голосування (референдум СРСР)» // Офіційна сторінка Верховної Ради України