Вікіпедія

Владимиров Ігор Петрович

радянський і російський актор і режисер театру та кіно, театральний педагог.
Немає перевірених версій цієї сторінки; ймовірно, її ще не перевіряли на відповідність правилам проекту.

Владимиров Ігор Петрович (нар. 1 січня 1919(19190101) — 20 березня 1999) — радянський і російський актор і режисер театру та кіно, театральний педагог. Народний артист СРСР (1978).

Владимиров Ігор Петрович
Народився1 січня 1919(1919-01-01)[1][2]
Катеринослав, Махновщина
Помер20 березня 1999(1999-03-20) (80 років)
Санкт-Петербург, Росія
ПохованняБольшеохтінський цвинтарd
Країна СРСР
 Росія
Діяльністьактор, театральний режисер, кінорежисер, театральний педагог
Alma materСанкт-Петербурзький державний морський технічний університетd і Ленінградський театральний інститут імені О. М. Островського
Знання мовросійська[3]
ЗакладРосійський державний інститут сценічних мистецтв, Великий драматичний театр імені Георгія Товстоногова і Санкт-Петербурзький академічний театр імені Ленрадиd
Учасникнімецько-радянська війна
Роки активностіз 1948
Magnum opusЛюди на Ніліd і The Nile and the Lifed
У шлюбі зЗінаїда Шарко і Аліса Фрейндліх
ДітиВарвара Владимироваd
Нагороди
Орден Дружби (Російська Федерація) орден Леніна орден Трудового Червоного Прапора медаль «В ознаменування 100-річчя з дня народження Володимира Ілліча Леніна» медаль «За оборону Ленінграда» медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «У пам'ять 250-річчя Ленінграда»
народний артист СРСР народний артист РРФСР заслужений діяч мистецтв РРФСР
IMDbID 0900526
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Владимиров.

Життєпис

ред.

Ігор Владимиров народився в Катеринославі (нині м. Дніпро). Сім'я незабаром після його народження переїхала до Харкова, а 1932 року — до Ленінграду.

4 липня 1941 року Владимиров був зарахований добровольцем до Гвардійської стрілецької дивізії Ленінградської Армії Народного ополчення. Воював на Ленінградському фронті. 1943 року був демобілізований. Того ж року Ігор Владимиров закінчив Ленінградський кораблебудівний інститут, проте незабаром зрозумів, що його покликання — театр.

Поступив на акторський факультет Ленінградського театрального інституту, який закінчив 1948 року. Після закінчення інституту недовгий час служив у Ленінградському обласному театрі оперети і Ленінградському гастрольному театрі. 1949 року був прийнятий у трупу ленінградського театру імені Ленінського комсомолу, де грав ролі молодих героїв. Під керівництвом Георгія Товстоногова молодий актор долучився до азів режисерської професії. 1956 року разом з Г. Товстоноговим перейшов у Великий драматичний театр імені Горького, де до кінця 1960 року працював режисером-стажистом, здійснив кілька самостійних постановок; одночасно ставив спектаклі в інших ленінградських театрах.

У листопаді 1960 року Ігор Владимиров був призначений головним режисером театру театру імені Ленради. і керував їм до кінця свого життя.

Серед глядачів успіх мали такі вистави, як «Ромео і Джульєтта» Вільяма Шекспіра, «Пігмаліон» Бернарда Шоу, «Гравці» Миколи Гоголя, «Вишневий сад» Антона Чехова тощо.

Поряд з напруженою роботою в театрі Ігор Петрович знімався і в кіно. Дебютував у фільмі «Таємниця двох океанів» (1956), пізніше зіграв головні ролі в ліричній комедії «Казки… казки… казки старого Арбату» та ін. Знявся у низці кінофільмів українських кіностудій, зокрема детективах «Інспектор Лосєв» та «Петля». Список його кінематографічних ролей не надто великий, проте деякі з них користувалися великою любов'ю глядачів. Особливо це відноситься, безсумнівно, до прекрасного акторського дуету з А. Б. Фрейндліх у фільмі Е. М. Савельєвої «Старомодна комедія».

Як режисер зняв один фільм: музичну кіноказку для дорослих «Зайвий квиток» (1982), де головні ролі грали О. Я. Соловей і М. С. Боярський.

Помер Ігор Владимиров 20 березня 1999 у 80 років. Похований на Большеохтінському цвинтарі у Санкт-Петербурзі.

Фільмографія

ред.

Акторські кінороботи у фільмах:

Режисер-постановник:

  • «Людина зі Стратфорда» (1964, фільм-спектакль)
  • «Приборкання норовливої» (1973, фільм-спектакль)
  • «Людина і джентльмен» (1973, фільм-спектакль)
  • «Ковальова з провінції» (1975, фільм-спектакль)
  • «Люди і пристрасті» (1979, фільм-спектакль)
  • «Зайвий квиток» (1982)
  • «П'ятий десяток» (1982, фільм-спектакль)
  • «Переможниця» (1989, фільм-спектакль)

Примітки

ред.
  1. ↑ Владимиров Игорь Петрович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
  2. ↑ Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
  3. ↑ Identifiants et Référentiels — ABES, 2011.

Джерела

ред.
  • Владимиров Ігор Петрович [Текст] // Нашого цвіту по всьому світу: маленькі розповіді про тих, хто вже прославив чи нині прославляє Україну, працюючи на Батьківщині та закордоном. Ч.1 :інформаційний дайджест / підгот. Л. В. Тараненко, О. Б. Буц, О. Л. Орлова, А. О. Хворостяна; відп. за вип. О. І. Шарабура. — Д. : КЗК «Дніпропетровська обласна бібліотека для дітей», 2015. — С. 4.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Владимиров_Ігор_Петрович