Ватник

Ватник (рос. ватник) — тепла в'язана вовняна або байкова сорочка, стьобана ватяна куртка або безрукавка. Іноді ватником називають тілогрійку, в тому числі і з відірваними рукавами, особливо це характерно для виправно-трудових колоній (таборів). Назва ватник походить від слова вата — назви основного матеріалу, який використовується для виготовлення цього виду одягу.

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Ватник (значення).

Історія

Попередником ватника були куртки-стьобанки, які використовувалися в Середньовіччі як підлатник, піддівка під кольчугу, і навіть (незаможними воїнами) як самостійний обладунок. У Західній Європі вони називалися гамбезонами^[1], у Московській державі — тигіляями. Шилися такі куртки з полотна, набивалися прядивом, іноді кінським волосом.

Стьобанки, де роль наповнювача грала вата, були поширені на Сході. Під час російсько-турецької війни 1877—1878 рр. трофейні турецькі ватні стьобанки («ватні куртки», ватні «фуфайки») уперше увійшли в російський вжиток^[2]. Теплі ватні бешмети існували на Кавказі, а в 1885 році приказ Військового відомства передбачав можливість наявності ватного бешмета в обмундируванні кавказьких козаків. Ватна куртка (під назвою «теплушка») входила до зимового комплекту обмундирування під час російсько-японської війни 1904—1905 рр^[3].

Сучасність

Ватником також можна назвати і фуфайку, утеплену куртку, призначену для роботи. У різних районах Росії під ватником можуть розуміти різні предмети верхнього одягу — від теплої сорочки до тілогрійки. Основна мета ватянки — захист людини від холоду в умовах зниженої температури, наприклад в умовах російської зими, а нерідко весни і осені.

Крім ватяної фуфайки, що надівається на тулуб людини, російська (раніше радянська) промисловість виготовляла і ватні штани.

Інші значення

Ватником також називають стерильний матеріал, що використовується для нейрохірургічних операцій.
У 2013-14 роках «ватниками» масово почали називати малоосвічених, люмпенізованих та здебільшого проросійсько настроєних громадян, чия соціально-політична позиція була суттєво спотвореною внаслідок перманентного впливу російської пропаганди.^[4] В глобальній мережі Інтернет існує чимало жартів, ключовим об'єктом яких є «ватники».

Див. також

Примітки

↑ Gambeson. Merriam-Webster. Архів оригіналу за 16 серпня 2019. Процитовано 16 серпня 2019. (англ.)
↑ История Лейб-Гвардіи Преображенского полка: 1683—1883 г. T. III [Архівовано 2 травня 2022 у Wayback Machine.]. СПб., 1888.
↑ Чернов Л. А. Униформа офицеров русской армии в Маньчжурии в годы русско-японской войны 1904—1905 гг [Архівовано 10 жовтня 2014 у Wayback Machine.]. // Вестник Ивановского государственного университета. Гуманитарные науки, 2011. Выпуск 4. С. 62.
↑ Дмитрий Гусев «Патриоты и ватники» [Архівовано 13 квітня 2014 у Wayback Machine.], «Эхо Петербурга». (рос.)

Це незавершена стаття про одяг.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Gambeson. Merriam-Webster. Архів оригіналу за 16 серпня 2019. Процитовано 16 серпня 2019. (англ.)

[2] История Лейб-Гвардіи Преображенского полка: 1683—1883 г. T. III [Архівовано 2 травня 2022 у Wayback Machine.]. СПб., 1888.

[3] Чернов Л. А. Униформа офицеров русской армии в Маньчжурии в годы русско-японской войны 1904—1905 гг [Архівовано 10 жовтня 2014 у Wayback Machine.]. // Вестник Ивановского государственного университета. Гуманитарные науки, 2011. Выпуск 4. С. 62.

[4] Дмитрий Гусев «Патриоты и ватники» [Архівовано 13 квітня 2014 у Wayback Machine.], «Эхо Петербурга». (рос.)

[1]

[2]

[3]

[4]