Вале́нтний електро́н — електрон у складі атома, що може утворювати хімічні зв'язки, а отже, визначає поведінку атома в хімічних реакціях. Назва валентний пов'язана з терміном валентність. Валентні електрони займають зовнішні електронні орбіталі, найслабше зв'язані з ядром атома. Кількість валентних електронів для кожного хімічного елемента визначається його електронною конфігурацією.

Чотири ковалентні зв’язки. Вуглець має чотири валентні електрони, а тут валентність чотири. Кожен атом водню має один валентний електрон і є одновалентним.

Утворюючи іонні зв'язки, атоми віддають свої валентні електрони іншим атомам або приймають валентні електрони від інших атомів. Коли утворюється ковалентний зв'язок, валентні електрони різних атомів об'єднуються в пари. У разі металічних зв'язків валентні електрони всього металу колективізуються.

Як і поняття валентності, термін валентний електрон дає лише приблизну, спрощену картину взаємодії між атомами. Для передбачення поведінки електронів атомів у сполуках необхідно виконувати квантовохімічні обчислення. Наприклад, атом Оксигену має 6 електронів на другій оболонці, 4 з них — p-електрони. Однак у процесі утворення молекули кисню формується лише одна електронна пара, тобто в утворенні зв'язку бере участь лише один електрон від кожного атома.

Див. також

ред.

Джерела

ред.