Вікіпедія

Бунге Олександр Андрійович

Немає перевірених версій цієї сторінки; ймовірно, її ще не перевіряли на відповідність правилам проекту.
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Бунге.

Бу́нге Олекса́ндр Андрі́йович (24 вересня 1803, Київ — 18 липня 1890, Кільтсі, Естонія) — український та російський ботанік, дійсний член Імператорської АН, професор Дерптського університету.

Бунге Олександр Андрійович
нім. Alexander von Bunge
Народився24 вересня 1803(1803-09-24)[1][2]
Київ, Російська імперія[3]
Помер18 (30) липня 1890[2][4] (86 років)
Kiltsid, Везенберзький повіт, Естляндська губернія, Російська імперія
Похованняцвинтар Рааді
Країна Російська імперія
Діяльністьмандрівник-дослідник, ботанік, професор
Alma materДерптський імператорський університетd[5]
Галузьботаніка
ЗакладКазанський державний університет[6]
Дерптський імператорський університетd[6]
Науковий ступіньдоктор медицини[5]
Науковий керівникКарл Фрідріх фон Ледебур
ВчителіКарл Фрідріх фон Ледебур
Відомі учніEdmund Russowd
ЧленствоРосійська академія наук[7]
Російська академія наук[8]
БатькоAndreas Theodor von Bunged
Брати, сестриБунге Федір Андрійович
У шлюбі зElisabeth Bunged
ДітиGustav von Bunged
Бунге Олександр Олександровичd[9]
Q116000346?
Alexander Salomo Benvenuto Bunged
Friedrich Woldemar Ferdinand von Bunged
Нагороди
CMNS: Бунге Олександр Андрійович у Вікісховищі

Біографія

ред.

В 1821 році вступив до Дерптського університету для вивчення медицини та природничих наук. В 1825 році здобув ступінь доктора наук й відразу відправився з професором Ледебуром до Сибіру. Здійснював дослідження Алтаю. В 1829 році там зустрів Гумбольдта, за рекомендаціями якого був приписаний до духовної місії, що в 1830 році відправлялась до Пекіна. Зібраний матеріал він виклав у своїх працях «Enumeratio plantarum quas in China boreali collegit» (Санкт-Петербург, 1831) та «Plantarum Mongolico-Chinensium decas I» (Казань, 1835). В 1832 році Бунге вдруге об'їхав Алтай, в 1833 році повернувся до Петербурга, а в 1834 році був запрошений на кафедру ботаніки в Казань. У 1835 році досліджував Приволзькі степи в Астраханській губернії. 1836 року очолив кафедру ботаніки в Тарту. В 1857-59 роках приєднався до експедиції, яка досліджувала Персію. 1867 року вийшов у відставку, 1874 року був учасником ботанічного конгресу у Флоренції.

Твори

ред.
  • «Al. Lehmanni reliquiae botanicae» (Санкт-Петербург, 1851)
  • «Tamaricum species» (Тарту, 1852)
  • «Anabasearum revisio» (Санкт-Петербург, 1862)
  • «Die Arten der Gattung Cousinia» (Санкт-Петербург, 1865)
  • «Generis Astragali species gerontogeae I и II» (Санкт-Петербург, 1868–1869)
  • «Weite und enge Verbreitungsbezirke einiger Pflanzen» (Тарту, 1872)
  • «Die Gattung Acantholimon» (Санкт-Петербург, 1873)
  • «Species generis Ozytropis» (Санкт-Петербург, 1874)
  • «Enumeratio Salsolacearum Mongoliae» (Санкт-Петербург, 1879)
  • «Enumeratio Salsolacearum centrasiaticarum» (Санкт-Петербург, 1880)
  • «Pflanzengeogr. Betrachtungen uber die Famille der Chenopodieen» (Санкт-Петербург, 1880)
Bunge є міжнародним науковим скороченням імені ботанічного автора: Бунге Олександр Андрійович.
Перегляньте таксони, приписувані цьому автору, в International Plant Names Index (IPNI). [10]

Назви в честь Бунге

ред.

Примітки

ред.
  1. ↑ https://pantheon.world/profile/person/Alexander_Georg_von_Bunge
  2. ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. ↑ Бунге Александр Андреевич // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
  4. ↑ verschiedene Autoren Allgemeine Deutsche Biographie / Hrsg.: Historische Commission bei der königl. Akademie der Wissenschaften — L: Duncker & Humblot, 1875.
  5. ↑ а б Феклова Т. Ю. К истории ботанических исследований Российской Духовной миссии в Пекине в первой половине XIX в., On the History of the Botanical Investigation Made by the Russian Orthodox Mission in China in the First Half of the XIX Century // Историко-биологические исследования — 2016. — Т. 8, вып. 4. — С. 52–68. — ISSN 2076-8176; 2500-1221
  6. ↑ а б Сытин А. К., Сластунов Д. Д. В.Л. Комаров и авторы «Флоры СССР», Vladimir Komarov and the authors of “Flora of the USSR” // Историко-биологические исследования — 2021. — Т. 13, вып. 1. — С. 24–71. — ISSN 2076-8176; 2500-1221 — doi:10.24411/2076-8176-2021-11002
  7. ↑ Сытин А. К. Дмитрий Иванович Литвинов: материалы к биографии, Dimitri Ivanovich Litvinov: Materials for a Biography // Историко-биологические исследования — 2014. — Т. 6, вып. 3. — С. 11–34. — ISSN 2076-8176; 2500-1221
  8. ↑ Манойленко К. В. Награды имени академика К.М. Бэра: история основания, значение, Awards Named for the Academician Karl von Baer: A History of Their Foundation and Significance // Историко-биологические исследования — 2014. — Т. 6, вып. 1. — С. 26–47. — ISSN 2076-8176; 2500-1221
  9. ↑ Бунге, Александр Александрович // Энциклопедический словарь / под ред. И. Е. Андреевский — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1891. — Т. IVа. — С. 926.
  10. ↑ IPNI,  Bunge


  Це незавершена стаття про біолога.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Бунге_Олександр_Андрійович