Техніка

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Техніка (значення).

Те́хніка (від грец. techne — мистецтво, майстерність) — сукупність засобів, створених людством для обслуговування своїх потреб виробничого і невиробничого характеру. У техніці матеріалізовано знання і виробничий досвід, накопичені людством у процесі розвитку суспільного виробництва.

У вужчому сенсі під технікою маються на увазі машини, механізми, прилади, пристрої, знаряддя тієї чи іншої галузі. Часто у поняття техніки і до об'єктів технічних наук включається також технологія (від грец. techne logos — слово, вчення) — сукупність виробничих процесів у певній галузі виробництва, а також опис способів виробництва. Це так тому, що техніка і технологія є двома основними опорами будь-якого виробництва.

Призначення техніки

Основне призначення техніки — звільнення людини від виконання фізично важкої або рутинної (одноманітної) роботи з метою підвищення ефективності і продуктивності праці, раціональнішого використання природних ресурсів, а також зниження ймовірності помилки людини при виконанні складних операцій.

Області застосування техніки:

створення матеріальних і культурних цінностей;
вироблення, перетворення і передача різних видів енергії;
збір, обробка та передавання інформації;
проведення наукових досліджень;
створення і використання різних засобів пересування;
забезпечення обороноздатності.

Алоїз Хунінг, професор Дюссельдорфського університету, вважає: «Завдання техніки — перетворювати природу і світ людини відповідно до цілей, поставлених людьми на основі їх потреб і бажань. Лише інколи люди можуть вижити без своєї перетворювальної діяльності. Без техніки люди не змогли б упоратися з навколишнім природним середовищем. Отже, техніка — це необхідна частина людського існування протягом всієї історії».

Історія розвитку техніки

Див. також Історія техніки

Парова машина Ньюкомена (1712 р.)

Космічний Телескоп Хаббл. Працює на орбіті з 1990 року

Можна визначити такі основні етапи розвитку техніки:

Кінець XVIII — початок XIX століття. Промислова революція — створення парової машини і універсальних прядильних верстатів, що ознаменувало перехід ремісничого виробництва до промислової економіки (машинного виробництва).
Кінець XIX століття. Створення двигуна внутрішнього згоряння, що дозволило створити новий клас компактних машин, у тому числі автомобілів, суден тощо. Широке впровадження електрики, в тому числі способів її генерації та використання електричних машин.
Початок XX століття. Розвиток радіотехніки та радіоелектроніки. Створення конвеєрного виробництва. Поява та розвиток авіації.
Середина XX століття. Впровадження широкої автоматизації виробництва, створення обчислювальної техніки. Вихід в космос. Освоєння атомної енергії.
Кінець XX століття — початок XXI століття. Дослідження в області біо- і нанотехнологій, які можуть призвести до чергової революції в багатьох областях діяльності людини.

Взаємозв'язок науки і техніки

Прискорювач в Лабораторії Фермі

З точки зору розвитку, наука і техніка пов'язані дуже сильно. І якщо в давнину розвиток техніки відбувався на основі досвіду (емпірично), то в даний час це відбувається на зрізі нових наукових знань і досліджень, як наслідок фундаментальних відкриттів. Попередньою умовою створення таких пристроїв, як ядерний реактор або сучасний комп'ютер, є глибоке вивчення фізичних, хімічних та інших процесів, що лежать в основі їх роботи. З іншого боку, наукові дослідження вже неможливі без сучасної техніки найвищого рівня, в цих областях завжди застосовуються найпередовіші розробки, наприклад Великий адронний колайдер.

Таким чином, синхронний розвиток техніки і науки є неодмінною умовою руху людської цивілізації.

Приклади техніки

Найважливіші досягнення техніки

До нашої ери

бл. 2 400 тис. (?)	найдавніші кам'яні знаряддя	центр.-сх. та пд. Африка
бл. 100 тис. (?)	вміння добувати вогонь	Євразія, Африка
бл. 15 тис. (?)	лук	пн. Африка
бл. 6200	будівля з сушеної цегли	пд.-зх. Азія
бл. 3200 (?)	гончарний круг, випалена цегла, інструменти з бронзи	Месопотамія
бл. 2800	перша велика будівля з каменю: східчаста піраміда	Єгипет
88	водяний млин	Мала Азія

Наша ера

бл. 105	папір	Шао Лунь	Китай
бл. 650	порцеляна	?	Китай
бл. 700	плуг	?	Франконія
1232	порох та ракети (у військовому застосуванні)	?	Китай
бл. 1400	велика доменна піч	?	зх. Європа
бл. 1450	друкарський прес	Йоганн Гутенберг	Німеччина
бл. 1510	переносний пружинний годинник	П. Ґенлайн	Німеччина
1673 (?)	мікроскоп	Антонін ван Левенгук	Нідерланди
1752	громовідвід	Бенджамін Франклін	США
1782	промислова парова машина	Джеймс Ватт	Велика Британія
1783	повітряна куля (з нагрітим повітрям; воднем)	брати Монгольф'є Жозеф-Мішель та Жак-Етьєнн	Франція
1785	механічний ткацький верстат	Е. Картрайт	Велика Британія
1800	гальванічний елемент	А. Вольта	Італія
1824	портландський цемент	Дж. Еспдін	Велика Британія
1832	генератор змінного струму	А. Піксу	Франція
1839	фотографія (дагеротип)	Л. Даггер	Франція
1853	технологія промислової переробки нафти та озокериту на нафтопродукти (гас, бензин, нафтовий бітум (асфальт), гудрон)	Йоган Зег	Україна, Львів
1856	конверторне виробництво сталі	Генрі Бессемер	Велика Британія
1863	метро	Дж. Фаулер, Ч. Персон	Велика Британія (Лондон)
1867	залізобетон	Ж. Моньє	Франція
1876	телефон	Александер Грем Белл	США
1876	двигун внутрішнього згоряння	Ніколаус Отто	Німеччина
1873 (1879)	електрична лампочка (як ми її знаємо сьогодні)	О. М. Лодигін (Т. Едісон)	Російська імп. (США)
1886	автомобіль	К. Бенц; Готтліб Даймлер	Німеччина
1895	кінематограф	брати Люм'єр	Франція
1896	радіо	Г. Марконі; О. Попов	Італія Російська імп.
1903	літак	брати Райт: Вілбер та Орвілл	США
1924	телебачення	Дж. Л. Берд	Велика Британія (Шотландія)
1939	реактивний літак	Е. Хейнкель	Німеччина
1942	ядерний реактор	Е. Фермі	США (Чикаго)
1944	комп'ютер	Дж. В. Моклі, Дж. П. Еккерт	США
1945	атомна бомба	колектив під керівництвом Дж. Р. Оппенгеймера	США
1954	атомна електростанція	колектив під керівництвом І. В. Курчатова	СРСР
1956	відеомагнітофон	?	США
1957	штучний супутник Землі	колектив під керівництвом С. П. Корольова	СРСР
1958	мікросхема	Дж. Кілбі	США
1960	лазер	Т. Мейман	США
1961	пілотований космічний корабель	колектив під керівництвом С. П. Корольова	СРСР
1970	мікропроцесор	?	США
1973	персональний комп'ютер	?	США

Це незавершена стаття з технології.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

Див. також

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Техніка

Примітки

Джерела

В.Лук'янець. Техніка // Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (гол. редкол.) та ін. — Київ : Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України : Абрис, 2002. — С. 637. — 742 с. — 1000 екз. — ББК 87я2. — ISBN 966-531-128-X.

До розділу «Найважливіші досягнення техніки»

«Універсальний словник-енциклопедія „УСЕ“» К., «Ірина», 1999
«Інновації, що змінили світ» (За матеріалами часопису «Форбс»). Ч. 1^{[недоступне посилання з липня 2019]}, 2^{[недоступне посилання з липня 2019]}, 3^{[недоступне посилання з липня 2019]}, 4, 5
Найвизначніші досягнення інженерії у 20 столітті

Посилання

(англ.) Popular Mechanics — американський науково-популярний журнал з техніки й технологій.
(рос.) Радио — науково-популярний журнал з радіотехніки.
(рос.) Техника-молодежи — архів науково-популярного журналу з техніки й винахідництва.

Література

Мікропроцесорна техніка: підруч. для студентів, які навчаються за спец. «Електроніка» / В. Я. Жуйков, Т. О. Терещенко, Ю. С. Ямненко ; М-во освіти і науки України, Нац. техн. ун-т України «Київ. політехн. ін-т». — 3-тє вид., переробл. і доповн. — Київ: НТУУ «КПІ», 2015. — 440 с. : іл. — Бібліогр.: с. 437—439 (47 назв). — ISBN 978-966-622-744-0
Мікросхемотехніка: підручник / І. І. Гельжинський, Р. Л. Голяка, З. Ю. Готра, Т. А. Марусенкова ; за ред. З. Ю. Готри. — Львів: Ліга-Прес, 2015. — 492 с. : іл. — Бібліогр.: с. 489—490 (30 назв). — ISBN 978-966-397-231-2
Схемотехніка: пристрої цифрової електроніки: підруч. для студентів, які навчаються за спец. «Електроніка»: [у 2 т.]. Т. 1 / В. М. Рябенький, В. Я. Жуйков, Ю. С. Ямненко, О. В. Борисов ; М-во освіти і науки України, Нац. техн. ун-т України «Київ. політехн. ін-т». — Київ: НТУУ «КПІ», 2015. — 400 с. : іл. — Бібліогр.: с. 397—399 (40 назв). — ISBN 978-966-622-746-4
Схемотехніка: пристрої цифрової електроніки: підруч. для студентів, які навчаються за спец. «Електроніка»: [у 2 т.]. Т. 2 / В. М. Рябенький, В. Я. Жуйков, Ю. С. Ямненко, О. В. Борисов ; М-во освіти і науки України, Нац. техн. ун-т України «Київ. політехн. ін-т». — Київ: НТУУ «КПІ», 2015. — 360 с. : іл. — Бібліогр.: с. 355—357 (40 назв). — ISBN 978-966-622-747-1
Теоретичні основи взаємодії пружно-деформованих виконавчих елементів будівельної техніки і робочого середовища з врахуванням термореологічних процесів: монографія / Л. Є. Пелевін, М. М. Балака, М. О. Пристайло та ін. ; М-во освіти і науки України, Київ. нац. ун-т буд-ва і архітектури. — Київ: Інтерсервіс, 2015. — 232 с. : іл. — Бібліогр.: с. 216—231 (184 назви). — ISBN 978-617-696-298-4
Цифрова схемотехніка. Елементи дискретних пристроїв інформаційно-комунікаційних систем: навч. посіб. [для студентів ден. та заоч. форм навчання, які навчаються за галуззю знань «Інформ. безпека»] / В. М. Максимович, А. Я. Горпенюк, Ю. М. Костів, Н. М. Лужецька ; М-во освіти і науки України, Нац. ун-т «Львів. політехніка». — Львів : Вид-во Львів. політехніки, 2015. — 136 с. : іл. — Режим доступу: . — Бібліогр.: с.131 (6 назв). — ISBN 978-617-607-870-8
Бучинський М. Я., Горик О. В., Чернявський А. М., Яхін С. В. ОСНОВИ ТВОРЕННЯ МАШИН / [За редакцією О. В. Горика, доктора технічних наук, професора, заслуженого працівника народної освіти України]. — Харків: Вид-во «НТМТ», 2017. — 448 с. : 52 іл. ISBN 978-966-2989-39-7