Бобков Семен Олексійович
Семе́н Олексі́йович Бобко́в (рос. Семён Алексеевич Бобков; нар. 1896 — пом. 6 листопада 1943) — радянський воєначальник часів Другої світової війни, генерал-майор артилерії (10.11.1942[1]).
| Семен Олексійович Бобков | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| рос. Семён Алексеевич Бобков | |||||
 | |||||
| Народження | 1896 Українка | ||||
| Смерть | 6 листопада 1943 біля с. Каїри | ||||
| Країна |  Російська імперія СРСР | ||||
| Приналежність | .svg){kind=small} Радянська армія | ||||
| Вид збройних сил | сухопутні війська | ||||
| Рід військ |  артилерія | ||||
| Роки служби | 1915–1917, 1918–1943 | ||||
| Звання |  Генерал-майор | ||||
| Формування | 44-та армія | ||||
| Війни / битви | Перша світова війна Громадянська війна в Росії Німецько-радянська війна | ||||
| Нагороди |
| ||||
Життєпис
ред.Народився 1896 року в селі Українка Пугачовського повіту Самарської губернії (нині — Пугачовський район Саратовської області) в селянській родині. Росіянин. Трудову діяльність розпочав підпасичем, сільгоспробітником.
У 1915 році призваний до Російської імператорської армії. Учасник Першої світової війни з кінця 1916 року на Північному фронті в районі Риги.
До лав Червоної армії вступив у 1918 році. Військову службу розпочав у 2-ій батареї 25-ї стрілецької дивізії. Учасник Громадянської війни в Росії 1918–1921 років на Уральському, Колчаківському і Польському фронтах. Пройшов шлях від молодшого командира до помічника командира батальйону.
У 1931 році закінчив артилерійські курси удосконалення командного складу. Член ВКП(б) з 1931 року. З 1935 року — полковник, з 1937 року — начальник 1-го відділу управління начальника артилерії Середньоазійського військового округу. У 1938 році закінчив курси удосконалення вищого командного складу при Військовій академії імені М. В. Фрунзе.
Учасник німецько-радянської війни з 1941 року. Увесь свій бойовий шлях пройшов у складі 44-ї армії на посаді заступника командувача армії — начальника артилерії армії. Двічі був поранений. З 10 листопада 1942 року — генерал-майор артилерії.
6 листопада 1943 року командувач 44-ї армії генерал-лейтенант В. О. Хоменко, перебуваючи за кермом штабного автомобіля, та заступник командувача по артилерії генерал-майор С. О. Бобков помилково заїхали в розташування ворога й були вбиті. Поховані поблизу села Каїри Горностаївського району Херсонської області. 20 травня 1944 року останки генералів були віднайдені та згодом перепоховані в місті Мелітополі Запорізької області.
Нагороди
ред.Був нагороджений орденами Червоного Прапора (16.04.1943[2]), Кутузова 1-го ступеня (16.12.1943[3]), Червоної Зірки (1936) і медаллю «ХХ років РСЧА» (1938).
Примітки
ред.- ↑ Сторінки російської історії. (рос.). Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 7 липня 2015. [Архівовано 2016-03-04 у Wayback Machine.]
- ↑ «Подвиг народа»: Нагородний лист на нагородження орденом Червоного Прапора. (рос.). Архів оригіналу за 13 березня 2012. Процитовано 7 липня 2015.
- ↑ «Подвиг народа»: Нагородний лист на нагородження орденом Кутузова 1-го ступеня. (рос.). Архів оригіналу за 13 березня 2012. Процитовано 7 липня 2015.
Посилання
ред.- Маслов А. А. «Новые факты о гибели генералов В. А. Хоменко и С. А. Бобкова». [Архівовано 7 липня 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
- Generals from Soviet Union: Bobkov, Semen Alekseevich [Архівовано 7 липня 2015 у Wayback Machine.] (англ.)