Бенгалія
Бенга́лія — історична область у Південній Азії, розташована в басейні нижньої течії річок Ґанґи та Брахмапутри у східній частині Бенгальської низовини. На сьогодні Бенгалія розділена між Індією (Західна Бенгалія — штат на сході Індії) та державою Бангладеш (Східна Бенгалія).
Територія
ред.До поділу після Другої світової війни на Східний Пакистан і Західну Бенгалію, Бенгалія займала територію в 1674279 км².
Історія
ред.До британців
ред.З найдавнішого історичного життя Бенгалії відомо небагато. До VI століття до н. е. велика частина території Бенгалії входила до могутнього королівства Магадха.
Частина Бенгалії належала царству Камарупа, що існувало з IV століття до 1200-х років.
Після вторгнення в Індію магометан перекази стають достовірнішими. У 1203 році Бенгалія була ними завойована, а в 1225 увійшла до складу Делійського султанату. 1279 року губернатор Бенгалії, Тограб, зробив спробу відвоювати незалежність. Він прийняв королівський титул, але зазнав поразки у війні, яку вів проти свого повелителя. Пізніші намісники також, з більшим чи меншим успіхом, намагалися звільнитися від панування Делі, так що історія Бенгалії в продовження середніх століть є низкою революцій і узурпацій на короткий або більш тривалий час. 1342 року утворився Бенгальський султанат.
Тільки великому моголові Акбару вдалося знову зв'язати Бенгалію тісними узами з Делі. З 1585 року цією країною управляли субадари, або віце-королі. Коли англійці 1633 року отримали дозвіл вести в Бенгалії торгівлю, вони заснували там факторії і стали дедалі більше розширювати свої володіння. З їхніх факторій найзначніші знаходилися в Ґуґлі і Коссімбазарі. 1698 року вони отримали право зміцнити факторії.
Через чотири роки вони перенесли факторію з Ґуґлі в нинішню Колкату (Калькутту), попередньо купивши це місце, так само як Чатанутті і Ґовіндпур. З цього часу постала доволі сильна незалежна Бенгалія. У 1756 році набоб Бенгалії Сирадж уд-Даула, непримиренний ворог англійців, вигнав їх з Коссімбазара і рушив до Калькутти, яка після нетривалої оборони змушена була здатися. Взяті в полон англійці були кинуті в сумнозвісну Чорну Яму, де велика їх частина загинула. Генерал-губернатор Клайв, однак, знову взяв Калькутту у 1757 році.
Мир було укладено, але скоро ворожі дії поновилися і закінчилися битвою при Плессі, яка затвердила могутність англійців в Індії. Кілька років потому, після битви при Буксарі (1764), великий могол Шах-Алам II поступився Британській Ост-Індській компанії провінцією (Subahs) Бенгалія, Бегар і Орісса.
При британцях
ред.
За статистичними даними, в 1881 в Бенгалії проживало 162 607 990 жителів. На чолі управління перебував віце-король — генерал-губернатор Індії з радою ( Governor-general of India in Council), і вона складалася з 10 головних відділів, або провінцій, а саме:
1) Нижніх провінцій, або власне Бенгалії, 2) Північно-західних провінцій з Удом (англ. Oudh), 3) Пенджабу, 4) Центральних провінцій, 5) Майсура; 6) Курґу; 7) Британської Бірми; 8) Ассаму; 9) Аджміру і Маірвари; 10) Берару.
Сюди приєднуються ще держави, що платять данину, з територією в 455 422 км ² і 9 445 563 жителів. В Пенджабі, Нижніх і Північно-західних провінціях були поставлені на чолі цивільного управління намісники генерал-губернатора, а в Бірмі, Ассам і Центральних провінціях головні комісари (Chief-Commissioners). Аджмір і Маірвара, Берар, Майсур і курга перебував під безпосереднім управлінням остіндского генерал-губернатора.
(далі буде)
Бенгалія — найбільш розвинутий у культурному і політичному відношенні район Індії.
Звідси в 17 столітті англійці почали завоювання Індії.
Бенгалія — один із районів поширення індійського національного повстання 1857-1859 років.
Антианглійськими виступами в Бенгалії почалося революційне піднесення в Індії 1905-1907.
1947 року Бенгалія була поділена між Пакистаном та Індією.
1971 року Східна Бенгалія, яка була частиною Пакистану, проголосила незалежність, і утворився Банґладеш.
Див. також
ред.Література
ред.- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
|
Це незавершена стаття з географії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |