Вікіпедія

Баумейстер Андрій Олегович

Андрій Олегович Баумейстер
Народився1 лютого 1970(1970-02-01) (54 роки)
Черкаси, Українська РСР, СРСР
КраїнаУкраїна Україна
Національністьукраїнець
Діяльністьперекладач, філософ, викладач університету
Alma materфілософський факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка (1997)
ЗакладКНУ імені Тараса Шевченка
Вчене званняпрофесор[d]
Науковий ступіньдоктор філософських наук (2015)
БатькоБаумейстер Олег Вікторовичd
Особ. сторінкаandriibaumeister.com

Андрій Олегович Баумейстер (нар. 1 лютого 1970, Черкаси, Українська РСР, СРСР) — український філософ, доктор філософських наук, представник публічного повороту у філософії.

Професор[1] кафедри теоретичної і практичної філософії Київського національного університету імені Тараса Шевченка[2]. Спеціаліст з античної та середньовічної філософії, онтології, метафізики, філософії права та філософської текстології. Перекладач філософських текстів із латини, давньогрецької, німецької та французької українською мовою.

У 2011 році монографія «Філософія права» була відзначена премією імені М. Л. Злотіної «За кращу філософську монографію останнього десятиріччя» від Інституту філософії імені Г. Сковороди та Українського філософського фонду[джерело?]. У рамках Всеукраїнського рейтингу «Книжка року» монографії «Біля джерел мислення і буття» і «Фома Аквінський: вступ до мислення» були визнанні кращими книгами 2012 року в номінації «Софія»[джерело?]. Є науковим редактором рубрики «Онтологія» в українській версії «Європейського словника філософії» (під керівництвом Барбари Кассен і Костянтина Сігова).

Біографія

ред.

Народився 1 лютого 1970 у місті Черкаси. Батько — художник Олег Вікторович Баумейстер — помер, коли сину було 13 років. За словами Андрія Баумейстера, він ріс у творчій атмосфері. Пішов навчатися живопису до Києва після смерті батька, до вступних іспитів його готували батькові друзі-художники.[3]

У 1983–1988 роках навчався на відділенні живопису Республіканської художньої середньої школи імені Тараса Шевченка, де у нього вперше виник інтерес до філософії. До 1992 року працював художником-оформлювачем і займався філософською самоосвітою. Вступив на філософський факультет з четвертого разу.

У 1992–1997 роках навчався на філософському факультеті Київського національного університету імені Тараса Шевченка, після чого вступив до аспірантури.

У 1998 році стажувався в Інституті філософії та університеті Людвіга Максіміліана в Мюнхені під керівником професора Ганса Маєра.

У травні 2001 року захистив кандидатську дисертацію на тему «Першопринцип і буття в метафізиці (на матеріалі метафізики томізму)» під керівництвом професора Анатолія Лоя.

З 1998 року викладав метафізику та історію філософії у Київському інституті Фоми Аквінського. З 2001 року — класичну німецьку філософію у Києво-Могилянській академії.

З 2002 року також викладає різні філософські дисципліни у КНУ імені Т. Шевченка, зокрема: практична філософія, філософські категорії, прагматизм у сучасній філософії, філософія права, філософська текстологія[2].

У 2015 році захистив докторську дисертацію на тему «Буття і благо: онтологічні підстави практичної нормативності».

Є активним членом Спілки дослідників модерної філософії (Паскалівського товариства) і Кантівського товариства в Україні. Брав участь у багатьох міжнародних конференціях, організованих цими науковими товариствами. Активно співпрацює з Центром Європейських гуманітарних досліджень (Києво-Могилянська академія). Є автором численних публікацій з метафізики, практичної філософії та історії філософії у фахових наукових журналах, а також низки монографій і перекладів.

З 2016 року став активно виступати і читати публічні лекції з метою популяризації філософії. Заснував канал на Youtube[4], де має понад 100 000 підписників, а також філософський блог.[5] Активно співпрацює як лектор із різними київськими приватними і суспільними освітніми проєктами, як-от Культурний проєкт[6], Otium.academy[7], Cowo.guru[8] тощо.

З 2022 р. емігрував у Німеччину, звідки продовжував вести Youtube-канал. Певні його висловлювання та оцінки, що були пов'язані з негативним ставленням до т. зв. «культури скасування» «русского мира» в Україні, викликали неоднозначну реакцію в українському інтелектуальному середовищі[9].

У 2024 році відмовився повертатися в Україну та відновлювати контракт на посаду професора, позиціонуючи себе як «незалежного мислителя»[джерело?].

Філософські погляди

ред.

Сфера наукових інтересів Андрія Баумейстера: метафізика, онтологія, практична філософія, філософія права, філософія платонізму, середньовічна і сучасна схоластика.

Працював також над академічним виданням збірки філософських творів Декарта, перекладами Фоми Аквінського та українською версією Європейського словника філософій.

За філософськими поглядами — неотоміст. Вважає, що криза сучасної філософії і культури взагалі обумовлена відривом від теологічного й онтологічного фундаменту. Незакоріненість сучасної думки в онтології перетворює різноманітні філософські пошуки на інтелектуальну гру, де завданням філософа постає не служіння істині, а невпинне продукування оригінальних і кожен раз нових мисленнєвих конструктів[10].

Останніми роками працює над темами свідомості, мислення, філософією науки та актуальними підходами до сучасної філософської освіти.

Погоджується з класифікацією себе як ідеаліста, християнського консерватора і теїста[11]. Веде YouTube-канал.

Праці

ред.

Книги

ред.
  • Баумейстер А. Філософія права. — К.: ВПЦ «Київський університет», 2011. — 311 с.
  • Баумейстер А. Біля джерел мислення і буття. — К.: Дух і літера, 2012. — 480 с.
  • Баумейстер А. Тома Аквінський: вступ до мислення. Бог, буття і пізнання. — К.: Дух і літера, 2012. — 408 с.
  • Баумейстер А. Буття і благо. — Вінниця: 2014. — 418 с.
  • Баумейстер А. Вступ до філософських студій, або інтелектуальні подорожі до країни Філософії. — Київ: Мала академія наук України, 2017. — 238 с.

Відеозаписи лекцій

ред.

Переклади

ред.
  • Декарт, Рене. Медитації / переклад з латини і французької // «Медитації» Декарта у світлі сучасних тлумачень. — Київ: Дух і літера, 2014. — 314 с.

Див. також

ред.

Примітки

ред.
  1. ↑ Філософский факультет - Кафедра теоретичної і практичної філософії. philosophy.univ.kiev.ua. Архів оригіналу за 4 жовтня 2019. Процитовано 5 жовтня 2019.
  2. ↑ а б Философский факультет - Баумейстер Андрій Олегович. www.philosophy.univ.kiev.ua. Архів оригіналу за 21 квітня 2019. Процитовано 21 квітня 2019.
  3. ↑ Чому люди вірять в Бога? Філософська розмова з архієпископом Федором. Архів оригіналу за 1 листопада 2020.
  4. ↑ Andrii Baumeister. YouTube (укр.). Архів оригіналу за 24 квітня 2019. Процитовано 21 квітня 2019.
  5. ↑ andriibaumeister.com | Персональный философский сайт Андрея Баумейстера (ru-RU) . Архів оригіналу за 21 квітня 2019. Процитовано 21 квітня 2019.
  6. ↑ Андрій Баумейстер – Культурний Проект. culturalproject.org. Архів оригіналу за 21 квітня 2019. Процитовано 21 квітня 2019. [Архівовано 2019-04-21 у Wayback Machine.]
  7. ↑ Андрей Баумейстер. otium.academy. Архів оригіналу за 21 квітня 2019. Процитовано 21 квітня 2019.
  8. ↑ Експерти та партнерство. Cowo.guru (укр.). 3 липня 2018. Архів оригіналу за 9 листопада 2018. Процитовано 21 квітня 2019. [Архівовано 2018-11-09 у Wayback Machine.]
  9. ↑ Баумейстер іде в прийми до "хароших русскіх"
  10. ↑ Кафедра філософії ВНТУ. Центр "Renatus". Наукова бібліотека. fgn.vntu.edu.ua. Архів оригіналу за 19 жовтня 2019. Процитовано 21 квітня 2019. [Архівовано 2019-10-19 у Wayback Machine.]
  11. ↑ Как спасти душу – Андрей Баумейстер – krym. YouTube.com.

Посилання

ред.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Баумейстер_Андрій_Олегович&oldid=44083277