Басистий Микола Єфремович

Мико́ла Єфре́мович Баси́стий (10 (22) травня 1898(18980522), Юр'ївка, тепер Добровеличківського району Кіровоградської області — 20 жовтня 1971, Москва) — радянський військовий діяч, адмірал (1949). Кандидат у члени ЦК КПРС у 1952—1956 роках. Депутат Верховної ради РРФСР 2-го скликання. Депутат Верховної Ради СРСР 3—4-го скликань.

Басистий Микола Єфремович
Народження	10 (22) травня 1898(1898-05-22) Юр'ївка, Російська імперія
Смерть	20 жовтня 1971(1971-10-20) (73 роки) Москва, СРСР
Поховання	Новодівичий цвинтар
Країна	СРСР
Приналежність	Радянська армія
Рід військ	ВМФ СРСР
Партія	КПРС
Звання	Адмірал
Війни / битви	Перша світова війна, німецько-радянська війна, Громадянська війна в Росії і громадянська війна в Іспанії
Нагороди	Медаль «За оборону Одеси» Медаль «За оборону Севастополя» Медаль «30 років Радянській Армії та Флоту» Медаль «40 років Збройних Сил СРСР» Медаль «50 років Збройних Сил СРСР» Російська імперія Георгіївський хрест 4 ступеня Нагороди інших країн Військово-морський хрест (США)

Життєпис

Народився в селянській родині.

Військову службу розпочав 1914 року на Чорноморському флоті. У 1915 році закінчив Севастопольську школу юнг, у 1916 році — мінну школу навчального загону Чорноморського флоту. Під час Першої світової війни служив мінно-машинним унтер-офіцером на есмінці «Жаркий» і міноносці «Сулін», був нагороджений Георгіївською медаллю.

З 1918 року — на Робітничо-селянському червоному флоті. З 1918 по жовтень 1925 року — сигнальник, мінний машиніст, контролер, лектор, інструктор, відповідальний організатор Миколаївської військово-морської бази, помічник комісара Управління забезпечення безпеки кораблів, відповідальний організатор, комісар, начальник Машинної школи навчального загону (Морські Сили Чорного і Азовського морів), дублер командира есмінця (Морські сили Балтійського моря).

На есмінці «Жаркий» брав участь у боротьбі з військами УНР в місті Одесі, на канонерському човні «Красное знамя» в складіВолзької військової флотилії в районі Царицина воював проти військ генералів Денікіна і Краснова. Під час служби Каспійській військової флотилії брав участь в придушенні антибільшовицького повстання в Астрахані.

Член РКП(б) з грудня 1919 року.

У жовтні 1921 — серпні 1922 року — слухач Комуністичного університету імені Свердлова.

У жовтні 1925 — березні 1931 року — слухач Військово-морської академії імені Ворошилова.

У березні 1931 — квітні 1932 року — ад'юнкт кафедри оперативного мистецтва Військово-морської академії імені Ворошилова.

У квітні 1932 — березні 1934 року — начальник штабу бригади загородження і тралення (Морські сили Тихого океану).

У березні 1934 — жовтні 1936 року — начальник відділу бойової підготовки штабу Тихоокеанського флоту.

У жовтні 1936 — квітні 1937 року — слухач Військової академії Генерального штабу РСЧА.

У квітні 1937 — липні 1938 року — військовий радник республіканського флоту Іспанії.

У липні 1938 — жовтні 1939 року — начальник оперативного відділу штабу Чорноморського флоту. Одночасно в грудні 1938 — квітні 1939 року — т.в.о. начальника штабу Чорноморського флоту.

У жовтні 1939 — жовтні 1941 року — командир крейсера «Червона Україна» Чорноморського флоту. Учасник німецько-радянської війни.

У жовтні 1941 — липні 1942 року — командир загону легких сил Чорноморського флоту.

У липні 1942 — березні 1943 року — командир бригади крейсерів Чорноморського флоту.

У березні — квітні 1943 року — начальник штабу Чорноморського флоту.

У травні 1943 — листопаді 1944 року — командувач ескадри Чорноморського флоту.

У листопаді 1944 — січні 1945 року — начальник штабу Чорноморського флоту.

У січні — квітні 1945 року — т.в.о. командувача Чорноморського флоту.

У квітні 1945 — листопаді 1948 року — начальник штабу Чорноморського флоту.

У листопаді 1948 — серпні 1951 року — командувач Чорноморського флоту.

У серпні 1951 — 15 березня 1953 року — 1-й заступник міністра Військово-морського флоту СРСР.

У квітні 1953 — листопаді 1956 року — 1-й заступник головнокомандувача Військово-морського флоту СРСР.

У листопаді 1956 — червні 1958 року — заступник головнокомандувача Військово-морського флоту СРСР із військово-наукової роботи.

У червні 1958 — вересні 1960 року — в групі генеральних інспекторів Міністерства оборони СРСР.

З вересня 1960 року — у відставці в Москві.

Помер 20 жовтня 1971 року. Похований в Москві на Новодівочому кладовищі.

Військові звання

• контрадмірал (3.01.1942)
• віцеадмірал (23.04.1943)
• адмірал (11.05.1949)

Нагороди

• два ордени Леніна (1942; 1945)
• чотири ордени Червоного Прапора (1937; 1944; 1945; 1948)
• орден Ушакова ІІ ст. (1944)
• орден Кутузова ІІ ст. (1945)
• Військово-морський хрест США (1943)
• медалі

Література

• Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.

Посилання

• Л. В. Гриневич. Басистий М. Є. [Архівовано 28 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 198. — ISBN 966-00-0734-5.