Артеменко Людмила Михайлівна

радянська і українська естрадна співачка
Немає перевірених версій цієї сторінки; ймовірно, її ще не перевіряли на відповідність правилам проекту.

Людмила Михайлівна Артеменко (24 грудня 1949(19491224), м. Ірпінь, Київська область, УРСР, СРСР) — радянська і українська естрадна співачка. Заслужена артистка УРСР (1979).

Людмила Артеменко
Основна інформація
Дата народження24 грудня 1949(1949-12-24) (75 років)
Місце народженняІрпінь, Київська область, Українська РСР, СРСР
Громадянство СРСР
 Україна
Професіїспівачка, естрадна артистка
ОсвітаДніпропетровське музичне училище імені Михайла Глінки
Нагороди
заслужений артист УРСР

Життєпис

ред.

Кар’єру співачки починала в популярному українському ВІА «Смерічка».

У 1973 році на Всесоюзному телефестивалі рос. «Алло, мы ищем таланты!» вперше виконує рос. «Балладу о матери» Євгена Мартинова і здобуває звання лауреата цього конкурсу.

Лауреат Всесоюзного телевізійного конкурсу «Молоді голоси» у Москві, (1973, I місце), Всесоюзного конкурсу артистів естради (1977), Всесоюзного телевізійного конкурсу «З піснею по життю» (1978).

Закінчила Дніпропетровське музичне училище, відділення хорового диригування (1977).

У 1974—1993 рр. — солістка, 1982—1987 рр. — художній керівник вокально-інструментального ансамблю «Водограй»[1][2] Дніпропетровської філармонії.

Співачку часто запрошували до теле- і радіопрограм. Брала участь у телевізійному фестивалі пісні «Пісня року» (СРСР).

До репертуару співачки увійшли пісні багатьох відомих радянських та українських композиторів (зокрема, М. Скорика, В. Івасюка, М. Мінкова (рос. «Не отрекаются любя»), І. Поклада, Г. Татарченка, О. Осадчого, О. Злотника, А. Дніпрова, П. Дворського, М. Некрича та ін.).

З 1997 року — солістка-вокалістка фольклорно-хореографічного ансамблю «Славутич».

Має багатогранний насичений тембр голосу з широким діапазоном. У репертуарі співачки естрадні та народні українські і циганські пісні.

В останні роки Людмила Артеменко виступала з програмою «Ностальгія», у якій лунали пісні та романси 30-х — 50-х років у супроводі ансамблю «Ретро-Класик».

Фільмографія

ред.

Вокал:

Примітки

ред.
  1. Вокально-інструментальні ансамблі СРСР: ВІА «Водограй» [Архівовано 28 січня 2022 у Wayback Machine.](рос.)
  2. ВІА «Водограй». Архів оригіналу за 14 лютого 2022. Процитовано 28 січня 2022.
  3. Фільмографія на kino-teatr.ru [Архівовано 28 січня 2022 у Wayback Machine.](рос.)

Джерела

ред.