Антоніо Балдіссера
Антоніо Балдіссера (італ. Antonio Baldissera; 27 травня 1838 — 8 січня 1917) — італійський генерал.
Антоніо Балдіссера | |
---|---|
італ. Antonio Baldissera | |
Народження | 27 травня 1838[1][2] Падуя, Австрійська імперія[2] |
Смерть | 8 січня 1917[1][2] (78 років) Флоренція, Королівство Італія[2] |
Поховання | Soffiano Cemeteryd |
Країна | Королівство Італія Ломбардо-Венеційське королівство |
Освіта | Терезіанська академія |
Звання | генерал-лейтенант |
Війни / битви | Австро-італо-французька війна і Перша італо-ефіопська війна |
Нагороди | |
Антоніо Балдіссера у Вікісховищі |
Біографія
ред.Антоніо Балдіссера народився 27 травня 1838 року в місті Падуя. Після закінчення військової академії у Вінер-Нойштадті в 1857 році проведений в офіцери в австрійську армію[3].
У 1866 році перейшов на італійську службу. Відзначившись у битві під Кеніггрецем, в 1866 році вступив на службу в корпус італійських берсальєрів, де швидко досяг чину полковника.
В африканській експедиції 1887-88 років відзначився та був призначений наступником начальника експедиційного корпусу генерала С. Марцано. Балдіссера значно розширив межі італійської колонії.
У 1889 році призначений начальником дивізії. 1896 року Балдіссера знову відправлений до Африки, щоб врятувати Еритрейську колонію після розгрому під Адуа. Балдіссера реорганізував деморалізовані війська, звільнив Адігратський форт і домігся видачі частини італійців, які потрапили в полон під Адуа.
Після повернення з Еритреї призначений командиром VIII корпусу. Із 1900 року — сенатор.
Антоніо Балдіссера помер 8 січня 1917 року у Флоренції.
Примітки
ред.- ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б в г Pieri P. Dizionario Biografico degli Italiani — 1963. — Vol. 5.
- ↑ Бальдиссера, Антонио // Военная энциклопедия : [в 18 т.] : [рос.] / под ред. В. Ф. Новицкого [и др.]. — СПб. ; [М.] : Тип. т-ва И. В. Сытина[ru], 1911—1915. (рос.)
Література
ред.- Водовозов В. В. Балдиссера, Антонио // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб., 1890—1907.
- Baldissera, Antonio — стаття в Енциклопедії Британіка