Андійські мови
гілка північно-східнокавказької мовної сім’ї
Андійські мови — група мов, що входять до складу аваро-андо-цезьких мов нахсько-дагестанської сім'ї.
| Андійські мови | |
|---|---|
| Поширені: | Кавказ Дагестан
|
| Класифікація: | Північнокавказькі мови Нахсько-дагестанські мови Аваро-андо-цезькі мови Аваро-андійські мови Андійські мови |
| Групи: |
—
|
| ISO 639-2 and 639-5: | cau |
Ареали поширення андійських мов (див. легенду) | |
Склад
ред.У 2009 Вольфґанґом Шульце[1] було зведено наступне дерево андійських мов:
- Андійська мова
- Ахвахсько-тиндинська пра-мова
- Ахвахська мова
- Каратинсько-тиндинська пра-мова
- Каратинська мова
- Ботлісько-тиндинська пра-мова
- Ботліська мова
- Годоберинська мова
- Чамалинська мова
- Багвалинсько-тиндинська пра-мова
Ареал та чисельність
ред.Поширені серед андійських народів у західній частині Дагестану, головним чином в басейні річки Андійське Койсу (Ботлихський, Цумадинський, Ахвахський, Шамільський райони) та північного заходу Азербайджану (Закатальський район); після 1950-х років значна частина переселилася в рівнинний Дагестан.
Загальна кількість мовців — близько 15 тисяч осіб (оцінка, 2010).
Примітки
ред.- ↑ Schulze, Wolfgang (2009). The Languages of the Caucasus (PDF).
|
Це незавершена стаття про мову. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|
Це незавершена стаття про Кавказ. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |