Алфьоров Жорес Іванович

Жоре́с Іва́нович Алфьо́ров (біл. Жарэс Алфёраў; (15 березня 1930, Вітебськ, СРСР — 1 березня 2019 року, Санкт-Петербург, Росія) — радянський та російський фізик, політик.

Нобелівська премія з фізики (2000) Жорес Іванович Алфьоров
рос. Жоре́с Ива́нович Алфёров
біл. Жарэ́с Іва́навіч Алфёраў
Народився15 березня 1930(1930-03-15)[4][5][…]
Вітебськ, Білоруська РСР, СРСР[4]
Помер1 березня 2019(2019-03-01)[1][2][…] (88 років)
Санкт-Петербург, Росія
·гіпертензивний криз
ПохованняКомаровське селищне кладовище[7]
Країна СРСР
 Росія
Діяльністьфізик, політик, винахідник, депутат Державної Думи РФ
Галузьфізика
Alma materСанкт-Петербурзький державний електротехнічний університетd (1952)
Науковий ступіньдоктор фізико-математичних наук[8] і кандидат технічних наук
Вчене званняакадемік Російської академії наук, професор[d] і академік АН СРСР[d]
Знання мовросійська[9][10] і італійська[11]
ЗакладРосійська академія наук і Alferov Universityd
ЧленствоLeibniz Society of Sciencesd, Національна академія наук США, Російська академія наук, Академія наук СРСР, Академія наук Молдови, НАНУ, Китайська академія наук, Іспанська королівська інженерна академіяd, Польська академія наук, Академія наук НДР, Національна академія наук Італіїd[12], Commission on Pseudoscienced, Державна дума Федеральних зборів Російської Федерації VII скликання, Державна дума Федеральних зборів Російської Федерації VI скликанняd, Державна дума Федеральних зборів Російської Федерації V скликанняd, Державна дума Федеральних зборів РФ IV скликанняd, Державна дума Федеральних зборів РФ III скликанняd, Державна дума Федеральних зборів РФ II скликанняd і Ізборський клуб[13]
Посададепутат Державної Думи РФ[d]
ПартіяКПРС
Конфесіяатеїзм
У шлюбі зTamara Darskayad
Нагороди
Орден «За заслуги перед Вітчизною» I ступеня орден Олександра Невського орден Леніна орден Жовтневої Революції орден Трудового Червоного Прапора орден «Знак Пошани» медаль «В ознаменування 100-річчя з дня народження Володимира Ілліча Леніна» ювілейна медаль «300 років Російському флоту» медаль «У пам’ять 300-річчя Санкт-Петербурга» медаль «Ветеран праці» медаль «У пам'ять 250-річчя Ленінграда» Орден Дружби народів орден Франциска Скорини
Золота медаль імені Нізамі Гянджеві
офіцер ордена Почесного легіону
Державна премія Росії
орден князя Ярослава Мудрого V ступеня
Ленінська премія Державна премія СРСР
Нобелівська премія з фізики

медаль Стюарта Баллантайна (1971)

SPIE Gold Medald (2002)

Золота медаль імені О. С. Поповаd (1999)

Премія Кіото в галузі передових технологій (2001)

Почесний громадянин Санкт-Петербурга (2001)

Global Energy Prized (2005)

Демидовська премія

The Russian Federation Power Engineer Awardd (21 червня 1996)

honorary doctor of the Voronezh State Universityd (2013)

почесні громадяни Вітебська (2003)

Почесна грамота уряду Російської Федерації

Премія Ніка Голоняка (2000)

Q126416219? (9 квітня 2002)

Ordo Sancti Constantini Magni

Премія імені А. Ф. Іоффе РАНd (1996)

honorary citizen of Minskd (2002)

Почесна грамота Ради Міністрів Республіки Білорусьd (23 березня 2000)

почесна грамота Національних зборів Республіки Білорусьd (4 березня 2015)

Депутат Державної Думи РФ (1995—2019). Член комітету Держдуми у справах СНД, євразійської інтеграції і зв'язків з співвітчизниками (2016—2019). Лауреат Нобелівської премії з фізики 2000 року за розробку напівпровідникових гетероструктур та створення швидких опто- та мікроелектронних компонент, академік РАН. Його дослідження мали велику роль в інформатиці. Був ректором-організатором Академічного фізико-технологічного університету. Підтримував російську агресію проти України та окупацію українських територій. Був занесений до бази «Миротворець»[14].

Життєпис

ред.

Жорес Іванович Алфьоров народився 15 березня 1930 року у Вітебську.

Він вступив до Ленінградського електротехнічного інституту ім. В. І. Леніна («ЛЕТІ»), на факультет електроніки, за фахом електровакуумна техніка. Закінчив інститут у 1952 році.

З 1953 року Жорес Алфьоров працює у фізико-технічному інституті РАН ім. А. Ф. Йоффе, очоливши його в 1987 році.

У 1961 році Алфьоров здобув ступінь кандидата технічних наук. У 1970 році він здобуває ступінь доктора фізико-математичних наук.

У 1972 році Жорес Іванович Алфьоров став професором ЛЕТІ. З 1973 року став завідувачем кафедри оптоелектроніки цього інституту.

У період з 1990 до 1991 року Жорес Алфьоров посідав посаду віце-президента АН СРСР і голови президії Ленінградського наукового центру.

У 1988 році Жорес Алфьоров став деканом фізико-технічного факультету Ленінградського політехнічного інституту.

З 1991 року Жорес Іванович Алфьоров — віце-президент РАН і голова президії Санкт-Петербурзького наукового центру РАН.

Наукові напрямки

ред.

Жорес Алфьоров працює у області фізики напівпровідників, квантової і напівпровідникової електроніки, технічної фізики.

Жорес Іванович брав участь в створенні перших радянських транзисторів, фотодіодів і потужних германієвих випрямлячів.

Жорес Алфьоров відкрив явище надінжекції в гетероструктурах. Він показав, що в гетероструктурах можна принципово інакше управляти світловими і електронними потоками. Жорес Іванович Алфьоров відкрив перші («ідеальні») гетероструктури: арсенід алюмінію — арсенід галію (Al As — Ga As).

Жорес Іванович Алфьоров створив напівпровідникові лазери на основі подвійних гетероструктур, реалізував безперервний режим генерації при кімнатній температурі.

В результаті роботи Алфьорова з'явився новий напрям — фізика гетероструктур, а також оптоелектроніка і електроніка на їх основі.

Наукові праці

ред.

Жорес Алферьов — головний редактор журналу («Листи у Журнал технічної фізики»).

Алфьоров — автор більше 50 винаходів і 500 наукових робіт, зокрема трьох монографій.

Нагороди

ред.

Жорес Іванович нагороджений орденами Жовтневої Революції, Леніна, «Знак Пошани», Трудового Червоного Прапора, «За заслуги перед Вітчизною». 3 ступеня, різними медалями СРСР і Російської Федерації, японською премією Кіото (Kyoto Prize) за 2001 рік.

Жорес Іванович Алфьоров разом з Гербертом Кремером удостоєний Нобелівської премії з фізики за 2000 рік. Вони разом відкрили швидкі опто- і мікроелектронні компоненти на базі багатошарових напівпровідникових структур (напівпровідникових гетероструктур). На базі цих технологій були створені швидкі транзистори і лазерні діоди.

У 2004 році Ж. Алфьорова було визнано почесним членом Національної Академії наук Азербайджану.[15]

Почесний громадянин Санкт-Петербурга (2001).[16] Почесний громадянин Вітебська (2003).[17]

На його честь названо астероїд 3884 Алфьоров[18].

Помер 1 березня 2019 року у віці 88 років у лікарні Санкт-Петербургу.[19]

Примітки

ред.
  1. а б В больнице РАН назвали причину смерти Жореса Алферова
  2. а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. а б Munzinger Personen
  4. а б Алфёров Жорес Иванович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
  5. Encyclopædia Britannica
  6. Енциклопедія Брокгауз
  7. Find a Grave — 1996.
  8. https://primo.nlr.ru/permalink/f/oo3rn7/07NLR_LMS007455730
  9. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  10. Чеська національна авторитетна база даних
  11. CONOR.Sl
  12. Elenco cronologico Soci StranieriANSXL.
  13. https://izborsk-club.ru/11015
  14. Алферов Жорес Иванович. Архів оригіналу за 11 серпня 2017. Процитовано 11 серпня 2017.
  15. Архівована копія. Архів оригіналу за 23 серпня 2011. Процитовано 19 листопада 2008.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  16. Почетные граждане Санкт-Петербурга // Офіційний сайт Адміністрації Санкт-Петербурга [Архівовано 13 червня 2016 у Wayback Machine.](рос.)
  17. Почесні громадяни Вітебська // Вітебський міський виконавчий комітет. Офіційний сайт [Архівовано 11 липня 2015 у Wayback Machine.](рос.)
  18. Lutz D. Schmadel. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin, Heidelberg : Springer-Verlag, 2003. — 992 (XVI) с. — ISBN 3-540-00238-3.
  19. Помер Жорес Алфьоров /Радіо Свобода, 2.3.2019/. Архів оригіналу за 2 березня 2019. Процитовано 2 березня 2019.

Посилання

ред.