Адам Вест
Вільям Вест Андерсон (19 вересня 1928 — 9 червня 2017), професійно відомий як Адам Вест, був американським актором, відомим насамперед у ролі Бетмена в однойменному серіалі ABC 1960-х років. Озвучував героїв фільмів «Досить дивні батьки» (2003—2017), «Сімпсони» (1992, 2002) і «Гріфіни» (2000—2018), граючи вигадані версії себе у всіх трьох.
Адам Вест | ||||
---|---|---|---|---|
William West Anderson | ||||
Адам Вест 2014 | ||||
Ім'я при народженні | William West Anderson | |||
Народився | 19 вересня 1928 Волла-Волла, Вашингтон, США[1] | |||
Помер | 6 вересня 2017 (88 років) Лос-Анджелес, Каліфорнія, США | |||
Громадянство | США | |||
Діяльність | Актор | |||
Alma mater | Школа Лейксайдd, Вітмен-коледжd, University of Puget Soundd і Середня школа Волла-Воллаd | |||
Роки діяльності | 1954 — 2017 | |||
Діти | 4 | |||
Провідні ролі |
| |||
IMDb | nm0001842 | |||
Нагороди та премії | ||||
Inkpot Award (1980)[2] | ||||
| ||||
Адам Вест у Вікісховищі | ||||
Молодість
ред.Адам Вест народився 19 вересня 1928 року в місті Волла-Волла, штат Вашингтон.[3][4] Його батько Отто Андерсон (1903—1984) був фермером, а його мати Одрі Волен (1906—1969) була оперною співачкою та концертною піаністкою.[5] Наслідуючи приклад матері, яка мріяла стати актрисою, Вест мав намір поїхати до Голлівуду після закінчення школи. Він переїхав до Сіетла зі своєю мамою після розлучення батьків, коли йому було 15.[6]
Вест вчився у середній школі у Воллі-Воллі протягом першого та другого класу, а пізніше вступив до школи Lakeside у Сіетлі.
Після закінчення, він вступив до Університету Пьюджет-Саунда[7] на один семестр 1949 року, та був вільним слухачем у Вітменському коледжі, де вивчав літературу та психологію[8]. Пізніше продовжив навчання у Стенфордському університеті.
Потім його призвали в армію Сполучених Штатів, де він був диктором на телебаченні Американських збройних сил. Після завершення служби він працював дояром, перш ніж переїхати на Гаваї, щоб продовжити кар'єру на телебаченні.[5]
Кар'єра
ред.Ранні ролі
ред.Його перша роль — другорядний персонаж в телевізійній програмі «Шоу Кіні Попо» зйомки якої проходили на Гавайських островах. Пізніше Вест став головним героєм цієї телепередачі.[9]
У 1959 році Вільям, із дружиною та двома дітьми, переїхав до Голлівуду[5] де взяв сценічне ім'я Адам Вест.[10]
Першу серйозну роль актор отримав у фільмі «Молоді філадельфійці», де він грав разом із Полом Ньюманом та Барбарою Раш у головних ролях.[11]
На початку 1960-х Адама Веста почали запрошувати на зіркові ролі в телевізійних вестернах. Так він зіграв Дока Холлідея, прикордонного стоматолога та стрільця, зразу у трьох вестернах ABC. Адам також отримав головні ролі у двох епізодах Маверіка: «Два квитки на десять страйків» та «Брат товариша» в 1958 році. Він грав поруч з Чаком Коннорсом у фільмі «Джеронімо» (1962) та з гуртом «Три мандри» у фільмі «Із закону» (1965). Вільям також з'явився у ролі Крістофера Рольфа в епізоді «Зупинка» у вестерні ABC «Стрілець», який вийшов у ефір 25 квітня 1961 р.[12]
Адам грав у фільмі «Солдат під дощем» 1963 року з Джекі Глісоном і Стівом Макквіном[13] і отримав роль полковника Ден Маккриді, нещасного командира, у фільмі «Робінзон Крузо на Марсі» 1964 р. Того ж року він грав разом із Вільямом Шатнером у проекті «Олександр Великий». Однак серіал не набрав потрібного рейтингу і вийшов у ефір лише в 1968 році, користуючись славою Веста і Шатнера. Адам згодом зазначив, що це був один з найгірших сценаріїв, які він коли-небудь читав, і це була одна з найгірших ролей, які він коли-небудь грав.[14][15]
Незабаром він підписав контракт зі студією Warner Bros.
Роль Бетмена
ред.Адам Вест потрапив у серіал "Бетмен" після того, як продюсер Вільям Дозьє побачив, як актор грає роль шпигуна Джеймса Бонда, в рекламному ролику Nestlé Quik.
Відразу після виходу на екрани в 1966 році, серіал виявився популярним серед дитячої та дорослої аудиторії, став важливою частиною американської поп-культури 1960-х років; навіть голлівудські актори не відмовлялися з'явитися у ньому в епізодичних ролях. Сам Вест швидко піднявся до статусу телезірки. Однак на третьому сезоні, що почався в 1968 році, рейтинги почали стрімко падати, сюжети стали одноманітними, оригінальний стиль Бетмена глядачам приївся. Продюсери спробували внести зміни для виправлення ситуації, зокрема дали Бетмену помічницю в особі Бетдівчини, яка повинна була залучити більше жіночої аудиторії, але серіал це не врятувало.[16]
Також у цій ролі Вест з'явився в державному службовому оголошенні, де він закликав школярів прислухатися до заклику тодішнього президента Ліндона Б. Джонсона купувати американські ощадні марки, дитячу версію американських ощадних облігацій, для підтримки війни у В'єтнамі.[16]
Кар'єра після Бетмена
ред.Після своєї гучної ролі, Весту, разом із іншими акторами серіалу, Бертом Уордом та Івонн Крейг, було важко знайти інші ролі. Він грав у непопулярних серіалах, другорядних фільмах, проте не міг досягти потрібного успіху, адже на думку продюсерів, надто асоціювався у глядачів із образом Бетмена.
Згодом Вест знявся у театральних фільмах «Одруження молодого біржового маклера» (1971), «Прокляття Місячної дитини» (1972), «Спеціаліст (1975)»,[17] «Щасливий Хукер їде в Голлівуд» (1980),[17] "Одна темна ніч "(1983)[18], «Юна Леді Чаттерлі II» (1985), «Очі Чарльза Сенда» (1972),[19] «Бідний диявол» (1973).[20]
Повернення до Бетмена
ред.Вест часто повторював свою роль Бетмена; спочатку в мультсеріалі «Нові пригоди Бетмена», а також в інших шоу, таких як «Час пригод Бетмена / Тарзана», «Команда супердержав»: Галактичні Стражі, «Легенди супергероїв» . У 1985 році DC Comics згадали Веста у публікації «П'ятдесятка, яка зробила DC прекрасною» за свою роботу над серіалом "Бетмен ".[21]
В кінці 1970-х, на початку 1980-х Вест багато працював над озвучуванням мультфільмів. Так він з'явився в епізоді «Стережись сірого привида» у серіалі "Бетмен: анімаційний серіал" в ролі Саймона Трента у 1992 році. Також він озвучував мера Ґотема в анімованих серіях «Бетмен» 2004—2008р, Томаса Уейна в епізоді «Холод ночі!», мультсеріалу «Бетмен: Хоробрий і сміливий».[22]
1990–2000-ті
ред.У 1994 році Вест разом з Джеффом Ровіном написав автобіографію «Назад до Баткева».[23] У 1997 році Virgin Interactive випустила азартну імітаційну гру «Золотий самородок», для якої Вест знімався у відеосюжетах.[24] У 2001 році він зіграв супер-негідника у короткочасному телесеріалі «Чорний Скорпіон».[25] У 2003 році Вест і Берт Уорд знялися у телевізійному фільмі «Повернення в Баткейв: Нещастя Адама і Берта», разом з Френком Горшином, Джулі Ньюмар та Лі Меріветер.[26] У 2005 році Вест виступив у шоу CBS «The King of Queens». Він знявся у відеокліпі на пісню «Челсі» каліфорнійської групи STEFY в ролі «Суддя Адам Вест», головуючи на судовому засіданні.[27]
2010-ті
ред.У 2010 році йому була присвячена Золота Пальмова зірка на Алеї зірок Палм-Спрінгз .[28] Вест отримав 2468-ту зірку на Голлівудській алеї слави 5 квітня 2012 р.[29] Його зірка розташована на Голлівудському бульварі 6764, перед музеєм Гіннеса в Голлівуді, штат Каліфорнія.[30]
Вест з'явився в ряді відеороликів для Funnyordie.com. Також у 2013 році він став темою документального фільму «Адам Вест».[31]
У лютому 2016 року Вест зіграв свою роль у 200-му епізоді «Теорії великого вибуху».[32]
Волла Волла (штат Вашингтон), рідне місто Адама Веста, офіційно святкує свій щорічний «День Адама Веста» 19 вересня, перший раз — у 2017 році.[33][34]
Останні публічні виступи Веста були з березня по квітень 2017 року на феєрії SouthCoast Comic Con & Collectibles Extravaganza у Ганновері, штат Массачусетс, де він був почесним гостем[35][36][37].
Особисте життя
ред.Вест був одружений тричі. Перший шлюб — з подругою коледжу Біллі Лу Йегер у 1950 році. Пара розлучилася через шість років.
У 1957 році він одружився з танцівницею острова Кука, Нгатокоруа Фрісбі Доусон. Вони мали двох дітей, проте розлучилися у 1962 році.[38][39][40]
У листопаді 1970 року Вест одружився з Марсель Таганд Лір. У них народилося двоє дітей і вони пробули разом більше 46 років, аж до смерті Веста.[39] В Адама також було двоє пасинків.[41]
Смерть
ред.Вільям Вест Андерсон помер від лейкемії в Лос-Анджелесі, штат Каліфорнія, 9 червня 2017 р.[4][42][43]
Після його смерті, Берт Уорд, випустив заяву: «Це страшенно несподівана втрата мого друга на все життя; я завжди буду за ним сумувати. Є кілька хороших акторів, які зобразили Бетмена у фільмах, проте, як на мене, єдиним справжнім Бетменом був, є і завжди буде Адам Вест.»[44] Актор Кевін Конрой (який виступав разом із Вестом в епізоді «Остерігайся сірого привида») сказав: «Адам Вест був неймовірно хорошим, щедрим актором. Любив працювати з ним як Сірий Привид. Справжній джентльмен».[45]
15 червня 2017 року Лос-Анджелес спроектував бет-сигнал «Кажан» на мерію, а в його рідному місті Волла-Волла «Сигнал кажана» був зображений на визначній для міста вежі Вітмена.[46][47]
Фільмографія
ред.Рік | Назва фільму | Роль |
---|---|---|
1957 | Острів Вуду | Радіооператор |
1958 | Привид Китайського моря | |
1959 | Молоді філадельфійці | Вільям Лоуренс III |
1959 | Історія агента ФБР | Людина на двосторонньому радіо |
1962 | Джеронімо | Підполковник Джон Делахей |
1963 | Солдат під дощем | Оглядаючий капітан |
1963 | Теммі та лікар | Доктор Ерік Хасслер |
1964 | Робінзон Крузо на Марсі | Полковник Ден МакРіді |
1965 | Невгамовна четвірка | Рейнджер Сем Гаррет |
1965 | Злочинці наступають | Кеннет Кабот |
1965 | Мара з пустелі | Кен Вільямс |
1966 | Бетмен | Брюс Уейн / Бетмен |
1968 | Велика долина | майор Джонатан Еліот |
1969 | Дівчина, яка знала занадто багато | Джонні Кейн |
1975 | Спеціаліст | Джеррі Баундс |
1978 | Хупер | |
1980 | Швидкість деформації | Капітан човника |
1980 | Щасливий Хукер їде в Голлівуд | Лайонел Ламелі |
1982 | Одна темна ніч | Аллан Маккенна |
1985 | Молода леді Чаттерлі II | Професор Артур Бохарт-молодший |
1985 | Жовті сторінки | Батько Генріха |
1986 | Кошмар для зомбі | Капітан Том Черчман |
1988 | Зворотний вогонь | Каррутер |
1988 | Шаленію від тебе | Едвард Гарріс |
1994 | Новий час | Джефф Вітнер |
1994 | Найкращий фільм, який коли-небудь був створений | |
1994 | Не ця частина світу | |
1995 | Біжи за прикриттям | Сенатор Прескотт |
1996 | Розмір кавунів | |
1997 | Американський вампір | Велика Кахуна |
2001 | Сеанс | Бездомний / Ангел |
2002 | З раю в пекло | |
2003 | Повернення в Баттчев: Нещастя Адама і Берта | |
2004 | Казки з-за меж | Джей |
2005 | Стю Гріффін: Невимовна історія | Мер Адам Вест |
2005 | Алоха, Скубі-Ду! | Джаред Мун |
2005 | Ангели з Ангелами | Альфред Батлер |
2005 | Маленьке курча | Туз |
2007 | Зустрічайте Робінзонів | Дядько Арт |
2009 | Супер Каперси: Походження Еда та зниклого злитка | Манбат / водій кабіни |
2009 | Ратко: Син диктатора | Костка Вольвіч |
2011 | Людина-піца | |
2015 | Скубі Ду! та Біч Бісті | Сенді Блейк |
2016 | Бетмен: Повернення хрестоносців | Брюс Уейн / Бетмен |
2017 | Бетмен проти Дволикого | Брюс Уейн / Бетмен |
Примітки
ред.- ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #1024680274 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ Inkpot Award. Comic-Con International: San Diego. 6 грудня 2012. Архів оригіналу за 29 січня 2017. Процитовано 5 листопада 2020.
- ↑ 'Batman' Actor Adam West Dies at 88. wnep.com. 10 червня 2017. Архів оригіналу за 15 липня 2017. Процитовано 30 червня 2017.
- ↑ а б Gates, Anita (10 червня 2017). Sad Day for Gotham: Adam West, Who Played Batman, Dies at 88. The New York Times. с. A27. Архів оригіналу за 26 липня 2021. Процитовано 5 листопада 2020.
- ↑ а б в Tooley, James E. (director) (2013). Starring Adam West (Documentary). United States: Chromatic Films.
- ↑ BIOGRAPHY: Adam West. Lifetime. Архів оригіналу за 15 серпня 2015. Процитовано 15 серпня 2015.
- ↑ Holy Logger, Batman! Before stardom, Adam West attended University of Puget Sound, «The Olympian», June 2017
- ↑ Interview, Whitman Magazine, December 2006
- ↑ Maglio, Tony (10 червня 2017). Adam West, TV's Batman in the '60s, Dies at 88. TheWrap. Архів оригіналу за 11 червня 2017. Процитовано 12 червня 2017.
- ↑ Adam West, TV's 'Batman,' dies at 88 after battle with leukemia, family says. Fox News. 10 червня 2017. Архів оригіналу за 13 червня 2017. Процитовано 14 червня 2017.
- ↑ Weiler, A. H. (22 травня 1959). Young Philadelphians'. The New York Times. Архів оригіналу за 5 жовтня 2017. Процитовано 12 червня 2017.
- ↑ Riggs, Thomas (2005). Contemporary Theatre, Film and Television, Volume 60. Gale Group. с. 312. ISBN 9780787690335. Архів оригіналу за 7 квітня 2022. Процитовано 20 листопада 2020.
- ↑ Maltin, Leonard (2015). Turner Classic Movies Presents Leonard Maltin's Classic Movie Guide: From the Silent Era Through 1965: Third Edition. Penguin. с. 491. ISBN 9780698197299. Архів оригіналу за 7 квітня 2022. Процитовано 20 листопада 2020.
- ↑ The failure of one toga-clad TV pilot completely altered the landscape of Sixties pop culture. Me-TV Network. Архів оригіналу за 28 серпня 2019. Процитовано 5 листопада 2020.
- ↑ Boucher, Geoff (6 серпня 2011), Before they were heroes, Los Angeles Times, архів оригіналу за 28 серпня 2019, процитовано 28 серпня 2019
- ↑ а б Batman for U.S. Savings Bonds, ca. 1966. US National Archives. 24 січня 2014. Архів оригіналу за 10 листопада 2020. Процитовано 5 листопада 2020.
- ↑ а б Van Hise, James (1992). Batmania II. Pioneer Books. ISBN 9781556983153. Архів оригіналу за 7 квітня 2022. Процитовано 20 листопада 2020.
- ↑ Kay, Glenn (2012). Zombie Movies: The Ultimate Guide. Chicago Review Press. с. 335. ISBN 9781613744253. Архів оригіналу за 7 квітня 2022. Процитовано 20 листопада 2020.
- ↑ McKenna, Michael (2013). The ABC Movie of the Week: Big Movies for the Small Screen. Scarecrow Press. с. 233. ISBN 9780810891579. Архів оригіналу за 7 квітня 2022. Процитовано 20 листопада 2020.
- ↑ Scheuer, Steven H. (1987). Movies on TV '88-'89 (вид. 12). Bantam Books. с. 622. ISBN 9780553268515. Архів оригіналу за 7 квітня 2022. Процитовано 20 листопада 2020.
- ↑ Fifty Who Made DC Great: 34 ({{{date}}}), DC Comics
- ↑ Fischer, Russ (1 квітня 2006). The many deaths of Bruce Wayne's parents, ranked. Los Angeles Times. Архів оригіналу за 17 червня 2017. Процитовано 12 червня 2017.
- ↑ West, Adam; Rovin, Jeff (1994). Back to the Batcave. Berkley Books. ISBN 9780425143704. Архів оригіналу за 7 квітня 2022. Процитовано 20 листопада 2020.
- ↑ Curtiss, Aaron (26 лютого 1998). It's Tough Getting to the Payoff of These Video Casino Games. Los Angeles Times. Архів оригіналу за 17 жовтня 2015. Процитовано 12 червня 2017.
- ↑ Muir, John Kenneth (2004). The Encyclopedia of Superheroes on Film and Television, 2d ed (вид. illustrated, revised). McFarland. с. 150. ISBN 9780786437559. Архів оригіналу за 7 квітня 2022. Процитовано 20 листопада 2020.
- ↑ Muir, John Kenneth (2004). The Encyclopedia of Superheroes on Film and Television, 2d ed (вид. illustrated, revised). McFarland. с. 123. ISBN 9780786437559. Архів оригіналу за 7 квітня 2022. Процитовано 20 листопада 2020.
- ↑ Stefy – Chelsea. www.roxwel.com. Архів оригіналу за 7 серпня 2017. [Архівовано 2017-08-07 у Wayback Machine.]
- ↑ Stars T Through Z. Palm Springs Walk of Stars. Архів оригіналу за 6 грудня 2000. Процитовано 10 червня 2017.
- ↑ Adam West receiving a star on the Hollywood Walk of Fame. 31 березня 2012. Архів оригіналу за 29 червня 2012.
- ↑ Baguio, Lindsey (10 червня 2017). Adam West to Receive Walk of Fame Star April 5. Patch. Архів оригіналу за 7 серпня 2017. Процитовано 14 червня 2017.
- ↑ Sobczynski, Peter (11 червня 2017). Adam West: 1928–2017. RogerEbert.com. Архів оригіналу за 11 червня 2017. Процитовано 12 червня 2017.
- ↑ 'Big Bang Theory' lands 'Batman' star Adam West for 200th episode. Entertainment Weekly. 3 лютого 2016. Архів оригіналу за 25 січня 2021. Процитовано 20 листопада 2020.
- ↑ Holy Hometown Hero, Batman! It's Adam West Day In Walla Walla | Northwest Public Broadcasting. Northwest Public Broadcasting (амер.). 14 вересня 2018. Архів оригіналу за 22 листопада 2020. Процитовано 14 листопада 2018.
- ↑ Walla Walla Announces Second Annual 'Adam West Day'. DC (англ.). Архів оригіналу за 11 квітня 2020. Процитовано 14 листопада 2018.
- ↑ Comic Con organizer is glad he brought TV's Adam West to Hanover. Enterprise News. Архів оригіналу за 29 жовтня 2017. Процитовано 28 жовтня 2017. [Архівовано 2017-10-29 у Wayback Machine.]
- ↑ Comic Con draws thousands of fans to Hanover Mall. Patriot Ledger. Архів оригіналу за 29 жовтня 2017. Процитовано 29 жовтня 2017. [Архівовано 2017-10-29 у Wayback Machine.]
- ↑ Southcoast Comic Con returns to Hanover Mall. Wicked Local Hanover. Архів оригіналу за 29 жовтня 2017. Процитовано 29 жовтня 2017. [Архівовано 2017-10-29 у Wayback Machine.]
- ↑ «Adam West», Biography, A&E Television (biography.com), 2017. Retrieved June 17, 2017.
- ↑ а б Tanos, Lorenzo (2017). «Adam West's Third Wife, Marcelle Tagand Lear: Helped Him Beat Alcoholism» [Архівовано 3 серпня 2020 у Wayback Machine.], Inquisitr [sic], Tampa, Florida, June 10, 2017. Retrieved June 17, 2017.
- ↑ Chalmers, Robert (13 серпня 2005). Adam West: Behind the mask. The Independent. London: Independent Print Limited. Архів оригіналу за 13 червня 2017. Процитовано 10 червня 2017.
- ↑ Gates, Anita (10 червня 2017). Sad Day for Gotham: Adam West, Who Played Batman, Dies at 88. The New York Times (амер.). ISSN 0362-4331. Архів оригіналу за 11 червня 2017. Процитовано 13 червня 2017.
- ↑ Lowry, Brian (10 червня 2017). Adam West, TV's 'Batman,' Dies at 88. Variety. Los Angeles. Архів оригіналу за 10 червня 2017. Процитовано 10 червня 2017.
- ↑ TV Batman actor Adam West dies at 88. BBC News (брит.). London. 10 червня 2017. Архів оригіналу за 10 червня 2017. Процитовано 10 червня 2017.
- ↑ Adam West: Star of '60s 'Batman' dies. CNN.com. 11 червня 2017. Архів оригіналу за 1 липня 2017. Процитовано 30 червня 2017.
- ↑ Conroy, Kevin. Adam West was an incredibly good, generous actor. Loved working with him as Gray Ghost. A true gentleman. Архів оригіналу за 7 квітня 2022. Процитовано 21 листопада 2020.
- ↑ Los Angeles Pays Tribute to Adam West With Bat-Signal. Архів оригіналу за 17 червня 2017. Процитовано 30 червня 2017.
- ↑ Bat signal lights up Walla Walla sky in honor of hometown hero. Архів оригіналу за 25 липня 2017. Процитовано 30 червня 2017. [Архівовано 2017-07-25 у Wayback Machine.]