АГС-17
АГС-17 «Полум'я» (Індекс ГРАУ — 6 Г11, індекс гранатомета зі станком — 6 Г10) — 30-мм станковий автоматичний гранатомет, призначений для ураження живої сили та вогневих засобів супротивника, розташованих поза укриттям, у відкритих окопах (траншеях) та за природними складками місцевості (у виярках, ярах, на зворотних схилах висот).[1]
АГС-17 «Полум'я» | |
---|---|
АГС-17 «Полум'я» у Військово-історичному музеї артилерії, інженерних військ та військ зв'язку, Санкт-Петербург | |
Тип | автоматичний станковий гранатомет |
Походження | СРСР |
Історія використання | |
На озброєнні | з 1971 |
Оператори | див. Оператори |
Війни | Радянсько-афганська війна Південно-Африканська прикордонна війна Війна в Перській затоці Громадянська війна в Сальвадорі Перша чеченська війна Друга чеченська війна Війна в Афганістані Війна в Іраку Конфлікт у Південному Кордофані Громадянська війна в Сирії Російсько-українська війна (з 2014) Громадянська війна в Ємені (з 2015) Друга карабаська війна |
Історія виробництва | |
Розробник | Олександр Федорович Корняков |
Розроблено | 1968 |
Виробник | В'ятско-Полянський машинобудівний завод «Молот» |
Характеристики | |
Вага | 31 кг |
Довжина | 840 мм |
Снаряд | 30×29 мм |
Калібр | 30 мм |
Темп вогню | 400 п/хв |
Дульна швидкість | 185 м/с |
Дальність вогню | |
Ефективна | 1700 м |
АГС-17 у Вікісховищі |
Історія
ред.Розроблений колективом розробників у ОКБ-16 під кервництвом А. Ф. Корнякова (Неменш В. Я., Носов А Ф., Нудельман А. Е., Прянишников О. В., Пухов Ю. І., Ріхтер А. А. та ін.). Авторське свідоцтво № 44547 видане за заявкою № 993250 з пріоритетом від 5 квітня 1968 р. авторам винаходу і зареєстровано в Державному реєстрі винаходів СРСР 9 грудня 1968 р. Прийнятий на озброєння Радянської армії в 1971 році.
Виробництво АГС-17 було розпочато на В'ятско-Полянському машинобудівному заводі «Молот»[ru].
Конструкція
ред.Стрільба ведеться зі станка-триноги САГ-17 (Індекс ГРАУ — 6 Т8). Для стрільби на великі відстані використовується призматичний оптичний приціл ПАГ-17 з 2,7-кратним збільшенням. У нічний час можливе підсвічування шкали прицілу.
Характеристики
ред.- Калібр: 30 мм.
- Постріл: ВОГ-17, ВОГ-17М, ВУС-17.
- Боєкомплект: 87 пострілів (3 коробки)
Маса:
- споряджений на станку — 45,5 кг
- тіло — 18 кг
- станок САГ-17 — 12 кг
- приціл ПАГ-17 — 1 кг
- споряджений магазин на 29 пострілів — 14,5 кг
- Довжина: 840 мм
- Довжина стволу: 305 мм
- Початкова швидкість гранати: 185 м/с
- Маса пострілу (ВОГ-17М): 0,36 кг
- Маса бойової частини (ВОГ-17М): 0,275 кг
- Ствольна енергія: 4791 J
- Режими вогню: безперервний/поодинокий (на ранніх версіях безперервний з вибором темпу стрільби)
- Радіус розльоту уламків (ВОГ-17М): 7 метрів
- Площа ураження (ВОГ-17М): 70 кв. метрів
- Темп стрільби: регульований, від 50-100 до 400 п/хв
- Прицільна дальність: 1700 м[1]
Модифікації
ред.- АГС-17 «Полум'я» (Індекс ГРАУ — 6 Г11, індекс гранатомета зі станком — 6 Г10) — базовий піхотний варіант на станку-тринозі САГ-17.
- АГ-17А (Індекс УВ ВПС — 9-А-800) — авіаційний варіант. Ствол АГ-17А має радіатор охолодження (при інтенсивнішому темпі стрільби). Оскільки при стрільбі з вертольота швидкість гранати збільшується, крок нарізів ствола зменшено з 715 мм до 600 мм. Також передбачено електроспуск, лічильник пострілів, темп стрільби збільшено до 420—500 постр./хв.
- КБА-117 — українська версія радянського АГ-17, встановлюється на бойові модулі бронетехніки.[2]
- КБА.117-02 — українська версія радянського АГС-17, «піхотний варіант» КБА-117 на станку.[3]
Бойове застосування
ред.Російсько-українська війна
ред.Під час відбиття російського супротивника в 2022 році поблизу населеного пункту Димер на Київщині спецпризначенці ГУР МО України знищили колону Росгвардії. Залишені окупантами в розбитих машинах документи 748 окремого батальйону оперативного призначення Росгвардії (в/ч 6912, м. Хабаровськ) серед яких був атестат з переліком наявної в підрозділі зброї. В переліку було названо, зокрема, гранатомет АГС-17[4].
Оператори
ред.Поточні
ред.- Україна — також налагоджене виробництво власних версій — КБА-117 і КБА-117-02.[5]
- Росія[6]
- Білорусь[7]
- Польща[6]
- Афганістан[6]
- Ангола[6]
- В'єтнам
- Індія[6]
- Ірак[6]
- Іран — виробництво за ліцензією.[6][8]
- КНР — виробництво компанії Norinco.[6][8]
- Куба[6]
- Мозамбік[6]
- Нікарагуа[6]
- Північна Корея[9]
- Сербія — варіант M93.[6][10]
- Чад[6]
- Чорногорія — варіант M93.[6]
Колишні
ред.Посилання
ред.- Вікісховище має мультимедійні дані за темою: АГС-17
- Автоматичний станковий гранатомет АГС-17 «Пламя». [Архівовано 7 травня 2021 у Wayback Machine.]
- АГС-17. Настанова зі стрілецької справи 30-мм автоматичний гранатомет на станку.
- Інструктаж бійця полку «Азов» з техніки використання автоматичного станкового гранатомету АГС-17.
- АГС-17 — нічний жах ворожої піхоти. Військове телебачення України.
- Бійці 8 ОБАТ УДА «Аратта» кошмарять окупаційні війська РФ з АГС-17. 31.03.2016.
- Бійці рою Чорного Комітету в батальйоні ОУН проводять інструктаж з користування АГС-17.
- Застосування АГС-17. Фрагмент фільму «War for Peace» (2017).
- ТЕХНІКА ВІЙНИ № 159. АГС-17 на Донбасі.
- Прикордонники вдосконалюють бойові навички на полігонах Донеччини. АГС-17.
- Неповне розбирання АГС-17.
- Я — гранатометник. Військове телебачення України.
Див. також
ред.Примітки
ред.- ↑ а б Автоматичний станковий гранатомет АГС-17 «Пламя». Український мілітарний портал (рос.). Архів оригіналу за 7 травня 2021. Процитовано 6 лютого 2021.
- ↑ 30-мм автоматичний гранатомет КБА-117. Архів оригіналу за 25 лютого 2021. Процитовано 6 лютого 2021.
- ↑ ЗСУ отримали першу партію станкових гранатометів КБА.117-02. Архів оригіналу за 5 грудня 2020. Процитовано 6 лютого 2021.
- ↑ Список зброї, якою окупанти планували "приборкувати" українців (Документ). Тексти. 7 квітня 2022.
- ↑ ЗСУ отримали першу партію станкових гранатометів КБА.117-02. Архів оригіналу за 5 грудня 2020. Процитовано 31 січня 2021.
- ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с Jones, Richard D. Jane's Infantry Weapons 2009/2010. Jane's Information Group; 35 edition (January 27, 2009). ISBN 978-0-7106-2869-5.
- ↑ Пламя на полигоне. АГС-17. www.voentv.mil.by (ru-RU) . 15 липня 2020. Архів оригіналу за 8 серпня 2020. Процитовано 6 лютого 2021. [Архівовано 2020-08-08 у Wayback Machine.]
- ↑ а б A new generation of AGLs: within only a few decades the Automatic Grenade Launcher (AGL) has leapt from the concept stage to becoming a widely accepted and valued infantry support weapon, providing the foot soldier with a highly effective area fire suppression system. - Free Online Library. www.thefreelibrary.com. Архів оригіналу за 13 лютого 2021. Процитовано 5 лютого 2021.
- ↑ Архівована копія (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 4 березня 2016. Процитовано 6 березня 2011.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Automatic Granade Launcher. Zastava oružje ad (брит.). Архів оригіналу за 21 січня 2021. Процитовано 6 лютого 2021.
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 26 листопада 2010. Процитовано 6 березня 2011.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) [Архівовано 2010-11-26 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття про зброю. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |