Іщенко Федір Васильович
радянський і український актор
Федір Васильович Іщенко (*5 травня 1912, В'язівок, Черкаської обл. — †6 вересня 2001, Київ) — український актор. Заслужений артист України (1999).
| Іщенко Федір Васильович | ||||
|---|---|---|---|---|
| Народився | 5 травня 1912 с. В'язівок, Черкаської області | |||
| Помер | 6 вересня 2001 (89 років) Київ | |||
| Громадянство |  Україна | |||
| Діяльність | артист оперети | |||
| Alma mater | Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого | |||
| IMDb | nm0410874 | |||
| Нагороди та премії | ||||
 | ||||
|
| ||||
Народився 5 травня 1912 року в селі В'язівок Чернігівської області. Помер 6 вересня 2001 року в Києві. Закінчив Київський державний інститут театрального мистецтва ім. І. Карпенка-Карого (1940). Учасник Німецько-радянської війни. Працював у Київському обласному театрі, Київському театрі оперети.
Фільмографія
ред.- 1939: «Щорс» (Петро Чиж)
- 1944: «Малахів курган» (матрос Федорченко)
- 1944: «Я — чорноморець!» (командир корабля)
- 1956: «Полум'я гніву» (Завірюха)
- 1957: «Дорогою ціною» (Савка)
- 1957: «Партизанська іскра» (епіз.)
- 1958: «Киянка» (1 с., Омелько Кандиш)
- 1958: «Блакитна стріла» (епіз.)
- 1959: «Таврія» (Леонтій)
- 1960: «Кров людська — не водиця» (Олександр Підопригора)
- 1961: «Дмитро Горицвіт» (Олександр Підопригора)
- 1961: «Радість моя» (епіз.)
- 1964: «Сон» (кобзар)
- 1965: «Над нами Південний Хрест» (епіз.)
- 1965: «Гадюка» (епіз.)
- 1970: «Назад дороги немає» (т/ф, З с, Микола Коваль)
- 1970: «Родина Коцюбинських» (епіз.)
- 1973: «В бій ідуть тільки «старики»» (епіз.)
Був членом Національної спілки кінематографістів України.
Література
ред.- Косничук Э. Только в 85 лет довженковского актера Федора Ищенко приняли в Союз кинематографистов // Фактьі. 2001. 12 сент. — С.11.
Посилання
ред.
|
Це незавершена стаття про актора. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |