Іоні́чні острови (грец. Ιόνιων νησιών) — група островів в західній та південно-західній частині Греції. Свою назву острови отримали від однойменного моря, яке омиває береги островів в своїй східній частині. Площа понад 2,3 тисячі км².

Іонічні острови
грец. Ιόνιων νησιών
38°30′00″ пн. ш. 20°30′00″ сх. д. / 38.50000° пн. ш. 20.50000° сх. д. / 38.50000; 20.50000
АкваторіяІонічне море
Найбільший острівКефалонія
Загальна площа2300 км²
Найвища точка1628 м
КраїнаГреція
Іонічні острови (Греція)
Іонічні острови
Іонічні острови
CMNS: Іонічні острови у Вікісховищі

Ці острови також часто звуть «Сімома островами» або Ептаніс, хоча окрім семи основних, тут існує велика кількість невеликих островів. До переліку основних островів належать (з півночі на південь):

Географія

ред.

Острови складені головним чином вапняками і глинистими сланцями, розвинений карст. Пагорби і низькогір'я (висота до 1 628 м, на острові Кефалія), зручні бухти. Маквіс, ділянки дубових лісів. Національний парк Енос (на острові Кефалія). В долинах — вирощування винограду, цитрусових, маслинові рощі. Приморські кліматичні курорти. Розвинений туризм.

Основні міста: Керкіра, Аргостоліон.

Виноградарство

ред.

Виноградарство на островах відоме понад 3 тисячоліття. Основні сорти винограду: Мускат, Мавродафні, Філерій; з них виробляється десертне вино Мавродахні і столові — Рабола, Вердеа та інші[1].

Див. також

ред.

Джерела

ред.

Примітки

ред.
  1. Энциклопедия виноградарства / гл. ред. А. И. Тимуш. — Кишинев : Гл. ред. Молдавской Советской Энциклопедии, 1986.(рос.)

Література

ред.
  • Географический энциклопедический словарь. Москва. «Советская энциклопедия». 1989. стор. 190(рос.)
  • Грецькі острови. Ле Пті Фюте, Michel Strogoff&Ass, 1998, ISBN 2-86273-618-X

Посилання

ред.