Іоанн VI Кантакузин
Іоанн VI Кантакузин (грец. Ἰωάννης ΣΤ′ Καντακουζηνός, 1295 — 15 червня 1383) — візантійський (римський) імператор (1341, 1347—1354). Представник грецького дому Кантакузинів. Сподвижник імператора Андроніка III. Один із зачинателів великої міжусобної війни (1341—1347), яка призвела до занепаду Візантії. Старший співправитель Іоанна V, сина Андроніка ІІІ.
| Іоанн VI Кантакузин | |
|---|---|
| грец. Ἰωάννης ΣΤ′ Καντακουζηνός | |
 Іоанн VI Кантакузин на синоді. | |
| Імператор | |
| Початок правління: | 1341 та 1347 |
| Кінець правління: | 1354 |
| Попередник: | Іоанн V Палеолог |
| Наступник: | Іоанн V Палеолог |
| Дата народження: | 1295 |
| Місце народження: | Константинополь |
| Країна: | Візантійської імперії |
| Дата смерті: | 15 червня 1383 |
| Місце смерті: | Містра |
| Поховання | Містра |
Біографія
ред.Син Михайла Кантакузина, епітропа Мореї. Зі сторони матері Іоанн VI споріднений з династією Палеологів. Під час правління Андроніка III Палеолога його призначили управителем державними справами. У 1321-1331 роках тричі брав участь у війнах проти Золотої Орди. Після смерті імператора він залишився реґентом при малолітньому Іоанні V Палеолозі.
Імператриця запідозрила його в змові — маєтки регента було конфісковано, його друзі та близькі опинилися у в'язниці, а він, оголошений зрадником, уникнув небезпеки, заховавшись у своєму рідному місті Дідімотіка. Там, 26 жовтня 1341, прихильники проголосили Іоанна Кантакузина імператором. Почалася громадянська війна, що тривала 6 років. Ворожі партії використовували найманців різних народів. Кантакузин переміг за допомогою турків-османів.
1347 року він із тріумфом перебрався до Константинополя, де його змушено визнали співправителем неповнолітнього імператора Іоанна V Палеолога та одночасно його реґентом. Він заручив Іоанна V з своєю дочкою Оленою. 1353 року зробив сина Матвія співімператором.
У цей час Візантія займала невелику територію й була оточена з усіх сторін небезпечними сусідами. Почалися війни з генуезцями, сербами. Візантія вступила в небезпечний союз з турками і, коли не змогла оплатити послуги турецьких військ, ті використали нагоду для захоплення Константинополя. 1354 року під тиском містян Іоанн VI Кантакузин зрікся трону.
Іоанн VI Кантакузин був послідовником ісихазму і зумів забезпечити його визнання на соборі 1351 року. Він перебрався в монастир святого Георгія у Манґані й взяв собі ім'я Іоасаф Христодул. У монастирі він написав «Історію», що охоплює період з 1320 по 1356 роки, де описав події, в центрі яких був сам.
Див. також
ред.
Джерела
ред.- http://www.bautz.de/bbkl/j/Johannes_kant.shtml [Архівовано 29 червня 2007 у Wayback Machine.]