Ільчук Микола Семенович
радянський і український кінооператор
Микола Семенович Ільчук (* 10 червня 1941, Шадринськ, Челябінська область, РРФСР, СРСР — 20 жовтня 2004, Одеса, Україна) — радянський і український кінооператор. Заслужений діяч мистецтв України (1999).
Ільчук Микола Семенович | |
---|---|
Дата народження | 10 червня 1941[1] |
Місце народження | Шадринськ, Челябінська область, РРФСР, СРСР |
Дата смерті | 20 жовтня 2004 (63 роки) |
Місце смерті | Одеса, Україна |
Громадянство | СРСР Україна |
Alma mater | Всеросійський державний інститут кінематографії |
Професія | оператор-постановник |
Заклад | Одеська кіностудія |
Членство | Національна спілка кінематографістів України |
Нагороди | |
IMDb | ID 0407599 |
Життєпис
ред.Народився в родині службовців. Закінчив операторський факультет Всесоюзного державного інституту кінематографії (1965, майстерня Л. Косматова).
З 1970 р. — оператор Одеської кіностудії художніх фільмів.
Фільмографія
ред.Зняв стрічки:
- «Аптекарка» (1964, ВДІК)
- «Дівча з буксира» (1965, у співавт.)
- «Продавець повітря» (1967, комб. зйомки)
- «Золотий годинник» (1968)
- «Відвага» (1971, 2-й оператор)
- «Вершники» (1972, т/ф)
- «Причал» (1974, т/ф)
- «Відповідна міра» (1974, у співавт.)
- «Порт» (1975)
- «Вище лише хмари» (1976, у співавт.)
- «Струни для гавайської гітари» (1978, новела «Вогонь в глибині дерева»)
- «Квартет Гварнері» (1978, 2 а)
- «Тільки в м'юзік холі» (1980, т/ф, у співавт.)
- «Я, син трудового народу» (1983)
- «На мить озирнутися...» (1984, т/ф)
- «Секретний фарватер» (1986, т/ф)
- «Дезертир» (1990, т/ф)
- «Ніч грішників» («Вища істина бомбіста Олексія», 1992)
- «Не відлітай, землянине!» (1992, т/ф, 4 с.) та ін.
Примітки
ред.Література
ред.- Спілка кінематографістів України. К., 1985. — С.66.
Джерела
ред.- Ільчук Микола Семенович на сайті IMDb (англ.)
- Фільмографія на kino-teatr.ru [Архівовано 10 червня 2013 у Wayback Machine.](рос.)
Це незавершена стаття про кінематографіста чи кінематографістку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |