Вікіпедія

Іванов Олександр Андрійович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Іванов.

Олександр Андрійович Іванов (рос. Александр Андреевич Иванов; 16 (28) липня 1806, Санкт-Петербург — 3 (15) липня 1858, там само) — російський художник, академік; в творчості переважають біблійні та антично-мітологічні сюжети, представник академізму, автор полотна «Явлення Христа народу»[3].

Іванов Олександр Андрійович
рос. Алекса́ндр Андре́евич Ива́нов
Народження16 (28) липня 1806[1]
Санкт-Петербург, Російська імперія[2][1]
Смерть3 (15) липня 1858[1] (51 рік)
 Санкт-Петербург, Російська імперія[2][1]
(холера)
ПохованняНоводівочий цвинтар і Тихвінське кладовищеd
Національністьросіянин
Країна Російська імперія
Жанрісторичний живопис
НавчанняПетербурзька академія мистецтв
Діяльністьхудожник
Напрямокнеокласицизм
Відомі учніШаповаленко Іван Савелійович
ТвориAppearance of Jesus Christ to Maria Magdalenad
БатькоAndrey Ivanovich Ivanovd
Брати, сестриSergey Ivanovd
Роботи в колекціїРум'янцевський музей, Третьяковська галерея, Російський музей, Ермітаж, Національний музей «Київська картинна галерея» і Ашмолеан музей
Нагороди
Large gold medal of the Imperial Academy of Arts
CMNS: Іванов Олександр Андрійович у Вікісховищі

Біографія

ред.

Олександр Іванов народився в сім'ї художника, професора живопису Андрія Івановича Іванова (1775—1848), який в тому ж році був затверджений ад'юнкт-професором історичного класу Імператорської Академії мистецтв. В одинадцять років вступив «стороннім» учнем в Імператорську Академію мистецтв. Навчався в академії за підтримки Товариства заохочення художників, навчався під керівництвом свого батька[4][5]. Отримавши за успіхи у рисуванні дві срібні медалі, був нагороджений в 1824 році малою золотою медаллю за написану за програмою картину «Пріам просить у Ахіллеса тіло Гектора». У 1827 році отримав велику золоту медаль[6] і звання художника XIV класу за картину «Йосип тлумачить сни ув'язненим з ним в темниці чашникові та хлібодарові».

Товариство, що підтримувало Іванова, вирішило послати його на свій рахунок за кордон, для подальшого удосконалення, але попередньо зажадало, щоб він написав ще одну картину на тему «Беллерофонт вирушає в похід проти Химери». Виконавши цю вимогу, Іванов в 1830 році відправився в Європу, і через Німеччину, з зупинкою на деякий час в Дрездені, прибув в Рим.

В Італії перші роботи Іванова були копіюванням «Створення людини» Мікеланджело в Сікстинській капелі. Також були написанні ескізи на різні біблійні сюжети. Наполегливо вивчаючи Святе Письмо, особливо Новий Заповіт, Іванов все більш захоплювався думкою зобразити на великому полотні перше явище Месії народу, але перш ніж приступити до цієї важкої задачі, хотів випробувати свої сили над менш масштабним твором[7]. З цією метою він в 1834—1835 роках написав «Явище воскреслого Христа Марії Магдалині».

Картина мала великий успіх як в Римі, так і в Санкт-Петербурзі, де в 1836 році художник отримав за неї звання академіка.

Підбадьорений успіхом, Іванов взявся за «Явлення Христа народу»[8]. Робота затягнулася на двадцять років (1836—1857), і тільки в 1858 році Іванов зважився відправити картину в Санкт-Петербург і з'явитися туди разом з нею. Виставка самої картини і всіх відповідних до неї ескізів і етюдів була організована в одному із залів Академії Мистецтв і справила сильне враження на громадськість[джерело?].

Іванов помер від холери. Був похований в Санкт-Петербурзі на Новодівичому цвинтарі[9]. У 1936 році був перепохований з перенесенням пам'ятника на Тихвинському цвинтарі Олександро-Невської лаври[10].

Серед його учнів був, зокрема, український живописець, художник-мозаїст Іван Шаповаленко[11][12].

Галерея

ред.
  •  
    «Явлення Христа народу» (1837-1857)
  •  
    «Явлення воскреслого Христа Марії Магдалині» (1835)
  •  
    «Пріам просить у Ахіллеса тіло Гектора» (1824)
  •  
    «Йосип тлумачить сни ув'язненим з ним в темниці чашникові і хлібодарові» (1826)
  •  
    «Аполлон, Гіацинт і Кипарис, що займаються музикою і співом» (1831-1834)
  •  
    «Беллерофонт вирушає в похід проти Химери» (1829)
  •  
    «Брати Йосипа знаходять чашу в мішку Веніаміна» (1831-1833)
  •  
    «Христос і Никодим» (1850-ті рр.)
  •  
    «Христос в Гефсиманському саду. Явище Ангела». (1850)
  •  
    «Аппієва дорога при заході сонця» (1845)
  •  
    Портрет Вітторії Кальдоньйо (1834)
  •  
    Портрет Миколи Гоголя (1841)

Пам'ять

ред.

Примітки

ред.
  1. ↑ а б в г Большая российская энциклопедия — Москва: Большая российская энциклопедия, 2004.
  2. ↑ а б Иванов Александр Андреевич // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
  3. ↑ Іванов // Малый энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 4 т. — СПб., 1907—1909. (рос.)
  4. ↑ Сомов А. І. Іванов, Олександр Андрійович // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
  5. ↑ Сомов А. І. Іванов, Андрій Іванович // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
  6. ↑ Велика золота медаль була отримана від Товариства заохочення художників.
  7. ↑ Собко Н. Іванов, Олександр Андрійович // Русский биографический словарь : в 25 т. — СПб.—М., 1896—1918. (рос.)
  8. ↑ Явление Христа народу (изображение от Google в высоком разрешении). Архів оригіналу за 1 квітня 2012. Процитовано 7 липня 2020.
  9. ↑ Могила на плані Новодівичого цвинтаря (№ 12) // Відділ IV // Весь Петербург на 1914 рік, адресна і довідкова книга р С.-Петербурга / Ред. А. П. Шашковский. — СПб. : Товариство О. С. Суворина – «Новий час», 1914. — ISBN 5-94030-052-9.
  10. ↑ Могила О. А. Іванова в Олександро-Невській Лаврі. Архів оригіналу за 23 вересня 2020. Процитовано 7 липня 2020.
  11. ↑ «Новини», 1890 р., № 311 (некролог).
  12. ↑ А. Иванов. Шаповалов, Иван Савельевич // Русский биографический словарь : в 25 т. — СПб.—М., 1896—1918. (рос.)

Література

ред.

Посилання

ред.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Іванов_Олександр_Андрійович&oldid=40589448