À
À | ||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Латинська абетка | ||||||||||
A | B | C | D | E | F | G | ||||
H | I | J | K | L | M | N | ||||
O | P | Q | R | S | T | U | ||||
V | W | X | Y | Z | ||||||
Додаткові і варіантні знаки | ||||||||||
À | Á | Â | Ã | Ä | Å | Æ | ||||
Ā | Ă | Ą | Ȧ | Ả | Ɐ | Ɑ | ||||
Ɓ | Ƀ | Ç | Ć | Ĉ | Ċ | Ȼ | ||||
Č | Ɗ | Ď | Ð,ð | Ɖ,ɖ | Đ,đ | È | ||||
É | Ê | Ë | Ē | Ė | Ę | Ě | ||||
Ə | Ɠ | Ĝ | Ğ | Ġ | Ģ | Ƣ | ||||
Ɡ | Ĥ | Ħ | Ì | Í | Î | Ï | ||||
Ī | Į | İ | I | IJ | Ĵ | Ķ | ||||
Ḱ | Ǩ | Ƙ | Ⱪ | Ļ | Ł | Ĺ | ||||
Ľ | Ŀ | LJ | Ñ | Ń | Ņ | Ň | ||||
N̈ | Ɲ | Ƞ | Ŋ | NJ | Ò | Ó | ||||
Ô | Õ | Ö | Ǫ | Ø | Ő | Œ | ||||
Ơ | Ƥ | Ɋ | ʠ | Ŕ | Ř | Ɍ | ||||
Ɽ | ß | ſ | Ś | Ŝ | Ṡ | Ş | ||||
Š | Þ | Ţ | Ť | Ŧ | Ⱦ | Ƭ | ||||
Ʈ | T̈ | Ù | Ú | Û | Ü | Ū | ||||
Ŭ | Ů | Ű | Ų | Ư | Ŵ | Ⱳ | ||||
Ẋ | Ý | Ŷ | Ÿ | Ɏ | Ƴ | Ẑ | ||||
Ẕ | Ȥ | Ⱬ | Ź | Ż | Ƶ | Ž |
À, à(А-гравіс) — літера розширеного латинського альфабету, утворена буквою A з додаванням гравісу, що використовується у французькій, португальській та деяких інших мовах, а також у транслітерації піньінью.
Вживання
ред.У португальській мові знак позначає злиття двох однакових голосних a на межі сусідніх слів, наприклад, замість a aquela hora («тієї години»), записується àquela hora.
В італійській та каталонській мовах позначає наголошену А. У деяких мовах використовується для розрізнення омофонів. Наприклад, у французькій «à» — прийменник «до», «a» — форма дієслова «мати»; в каталонській «mà» — «рука», «ma» — займенник «мій». У деяких східних мовах може використовуватися для позначення тону.
У жодній з цих мов À не прийнято вважати окремою буквою абетки.
В англійській мові інколи використовується як прийменник в значенні «кожен», наприклад, «5 apples à $1» (5 яблук ціною долар за одне). Це вживання походить від французького прийменника à.
Кодування
ред.Графема | HTML | Юнікод | TeX |
---|---|---|---|
À | À | U 00C0 | \grave A
|
à | à | U 00E0 | \grave a
|