Recent reviews by Mariyka_Ya

Це одна з тих ігор, від яких завжди буде сумно. Але, цей сум не значить, що гра погана. Ні, ця гра чудова, вона про життя, про життя харків'ян на початку повномасштабної війни. Про тих людей, що жили в метро днями, тижнями, місяцями. Тому що там, нагорі, били бомби, літали літаки і дрони. Тому що там, нагорі, було дуже страшно.

Так, зараз мало що змінилося, мій любий Харків продовжують обстрілювати, кидають ті ж ракети й бомби. Просто зараз люди до цього вже звикли, пристосувались, навчились жити в такій обстановці, в такому місті. І, все одно, ми любимо своє місто, ми любимо свій рідний Харків. А зараз ми любимо його ще більше, бо зараз йому боляче, зараз йому важко. І якщо ви, в іншому місті, країні, будь-якому куточку світа, почуєте про Харків, то знайте - ці люди завжди будуть любити своє місто. Навіть, якщо вони й не вдома.

Але, зараз не про це. Ця гра розповідає саме про той період, період початку, коли люди боялися вийти на вулицю. Ховалися всією родиною в метро і сиділи на зв'язку з усіма рідними. Коли кожен день був наповнений страху і жаху, бо не знаєш чи витримає стеля, чи виживуть твої рідні, чи не загинуть кохані чоловіки. І в цьому сумному й наповненому страху місці, розповідається про вчителя, який не захотів покидати улюблену роботу і продовжив вчити дітей. Як він шукав інтернет, як спілкувався з людьми, записував їхні історії життя, підтримував дітей і жінок. Ця історія про вчителя, що на початку повномасштабної, вчив дітей в умовах метро і вів щоденник-біографію.
https://steamcommunity.com/sharedfiles/filedetails/?id=3346995654
Так, у гри є певні проблемки, вона трохи затягнута (як на мене), квести не завжди цікаві. Але, суть гри не в цікавості квестів чи гарній оптимізації, а в самому сюжеті. І про це треба пам'ятати.

Я зі своєю родиною теж жила у метро на початку, на щастя не довго і ми швидко змогли виїхати з волонтерами за місто. Але, я ніколи не забуду цих днів. Тому я вважаю, що ця гра буде корисна для тих, хто не знає, не відчув і цікава для тих, хто в курсі.
Всім гарних ігор і чудового настрою.

It's a very weak game to say the least. At first, when I started going through the story, the game in general seemed like an ordinary novel, but somewhere in the second hour of the game, many problems were noticeable. The main problem of this game is the story of the game.
The game does not reveal the real historical moments of the story, it is more of a fictional one, but the characters for a fictional work are very uninteresting and poorly revealed. You don't sympathize with them, even though some of them are killed or hurt, because they don't look like people, more like a caricature, or bots from the first games. The second problem is the puzzles, more precisely that they are often very buggy due to the huge number of scripts in the game that do not work correctly.

In conclusion, I cannot recommend this game to you. Although the game tries to show the drama of the war, it turns out to be extremely weak. I can say yes, the Siberian koala failed to make a game about its own story

Для початку, хочу ще раз подякувати за цей чудовий подаруночок, це було дуже приємно.
Це мила і дещо сумна історія, історія одного музиканта, що на початку своєї кар'єри потрапив у аварію і втратив слух. Він, як і багато хто іще, впав у чорну депресію і жити його змушувала лише молодша сестричка.
https://steamcommunity.com/sharedfiles/filedetails/?id=3346056243

А далі ми маємо 2 фінали, на які приводять наші дії. Щоб отримати всі ачівки, в гру треба зіграти не менше 2-3 разів.
Є сумний фінал, де музикант поверне слух, але грати більше не буде (і це спойлер, звичайно). І є хороший фінал, де музикант повернеться на сцену і в цьому йому допоможе неймовірно гарний котик і чудова риженька дівчинка.
https://steamcommunity.com/sharedfiles/filedetails/?id=3346056199

Загалом, раджу зіграти в цю гру абсолютно усім, бо вона приємна і дозволяє чудово провести час. Мені дуже сподобалось.
І ще, українська тут дуже гарна, а нікнейми в чаті змусили мене сміятися. XD

Добра і мила гра. Дякую за такий чудовий подарунок.
Для початку - це симулятор ферми. Але, це не просто якась ферма, яких зараз тисячі. У мене тільки на мобілці їх штук 5 вже було. Іноді здається, що вони всі під копірку робляться з мінімальними відмінностями.
Так от, ця ферма дещо відрізняється. По-перше: тут є сюжет, з різними цікавостями, доволі різноманітний, як для ферми, сюжет. По-друге: це ферма-виживач. Тобто, вам треба їсти, спати. Якщо ігнорувати ознаки втоми, то попадеш до лікаря і він здере досить солідну суму. (Все як у житті, ага)
Є у грі містика, є дружба/ворожнеча, є можливість одруження. Тобто, кожен може знайти собі те, що йому більше до душі.
Я, поки що, зіграла мало в цю гру, але змогла зрозуміти наскільки ж лампова й розслабляюся ця гра.
Можливо, потім ще щось додам в рецензію. А на даний момент, я всіціло рекомендую цю гру.

Після проходження цієї гри, я можу сказати, що це неймовірна чудова й цікава гра. Це гра від Харків'ян для Харків'ян і для тих, хто хоче ознайомитися з колоритом Харків'ян.
https://steamcommunity.com/sharedfiles/filedetails/?id=3298060653
Сюжет досить простенький, але доволі цікавий: Тарас з Харкова полетів на Марс, щоб виростити там гарний врожай, а в перерві здобути заліза для України. Бо зайвого заліза не буває. З урожаєм в нього не задалось, соняшник та пшеничка не схотіли навіть прорастати і сумний Тарас вирішив хоча б побільше заліза здобути. Саме з такою думкою, він пішов досліджувати печери і надибав на велику кількість цінних камінчиків.
https://steamcommunity.com/sharedfiles/filedetails/?id=3298072730
А пройшовши ще трохи, надибав на мандрівників, що колись давно були у Харкові і тепер їх корабель літає на соняшниковій олії. Ці соняхи вони вирощують на Марсі.
https://steamcommunity.com/sharedfiles/filedetails/?id=3298088997
А також вистроїли копію Харкова, який назвали Харкарс.)))
https://steamcommunity.com/sharedfiles/filedetails/?id=3298078118

По геймплею: все інтуїтивно зрозуміло. Якщо ви грали в сучасні ігри, то швидко зрозумієте що й як. Гра доволі проста, карти тут нема, але вона і не потрібна. Вам дають завдання і їх треба виконувати. Але, за ручку ніхто не водить, підказки до завдань ви отримуєте через щоденники і шукаєте все самі. Хоча, це все одно не приносить ніяких труднощів, бо территорія маленька і шукати проблем нема.

Загалом, гра мені сподобалась. Це були цікаві 1,5 години, за які я не раз либилась, як скажена. Бо флешбеки, вони такі. XD Раджу спробувати і вам, щоб підняти собі настрій.

Це доволі душевна і мила історія. Історія про дружбу хлопчика і пташки. В основному, на протязі всієї гри, ми дивимось мультик про життя цього хлопчика, як він врятував пташечку і як вони подружились. Самого геймплею тут мало і він настільки простий, що простіше вже нікуди. Сама суть гри не в геймплеї, а в сюжеті цієї історії.

Дизайн гри милий, піксель очі не ріже і я взагалі не звертала уваги, що це пікселька. Настільки гармонічно, гарно і цікаво намальовано.

Єдиний мінус як на мене - дещо затягнуто, можна було б і швидше все закінчити. Але, тут вже кому як більше подобається.

Загалом, гра неймовірно мила і просить зіграти ще разочок. Немає бажання закрити і забути, навпаки, хочеться зіграти потім ще раз. Тому, раджу пройти її і насолодитись цією душевною історією.

Сумна історія. Ця історія про Бродягу - мерця, що не може знайти свій спокій і вимушений йти і йти, і знову йти, щоб знайти, нарешті, сенс свого існування або смерть. Він зустрічає інших мерців на своєму шляху і може з кимось поговорити, інших вбити, до когось приєднатися в намаганнях померти. З деякими може заприятелювати, а від когось набратися розуму. Але, все це закінчується завжди одним - зустріччю з некромантом.
https://steamcommunity.com/sharedfiles/filedetails/?id=3287820105

Початок історіі полягає в тому, що 2 князя вирішили воювати. Воювати до останнього живого. І тоді до них прийшов некромант і дав можливість підняти мертвих. Після цього почалась нова війна і живих просто не лишилось. А мерці розбрелись хто куди, хтось збожеволів, майже всі забули своє життя і практично всі хочуть, нарешті, остаточно померти. Дуже важка і сумна новела.
https://steamcommunity.com/sharedfiles/filedetails/?id=3287820232

Ми маємо можливість обрати кілька різних варіантів і вийти на дещо різні кінцівки. Але, як на мене, це просто навмисне затягування для отримання досягнень. Я зробила 2 різні кінцівки і в мене зовсім не виникло бажання пройти ще раз. Просто гра на один раз, але досить цікава і змушує замислитись про війну і життя після війни. Тому однозначно треба спробувати.

Досить цікава гра-клікер. У звичайний Фоллаут я ще не грала і вирішила поки що спробувати пограти в цю легку версію. І зробила кілька висновків:

- Ця гра для легкого проведення часу на фоні, можна включити і займатися своїми справами. Зайти на пару хвилин, проклацати та знову повісити у фон.

- Навіть якщо на ваш притулок напали, у вас закінчується їжа/вода/енергія, від вас мало що залежить. Ви можете спробувати прискорити (з ризиком зробити ще гірше), потасувати мешканців, щоб зменшити час, все одно від вас залежить мало що.

- Потрібно грамотно розподіляти мешканців за показниками, щоб зменшити час роботи/виготовлення. (На початку я зробила помилку, відправивши вагітних жінок на легкі роботи. Не варто так робити, вони мало не загинули в мене.)

- Нових жителів на початку дуже важко здобути і доводиться постійно думати, як зібрати команди та де заткнути дірку. Змусити мешканців розмножуватися природним шляхом набагато швидше, ніж чекати приходу нових.

- Чортового шпигуна легко виявити на початку, коли кімнат мало, потім навіть гучність звуку нічого не дає. Поки крутиш і придивляєшся – він уже зник.
https://steamcommunity.com/sharedfiles/filedetails/?id=3272439845
І ще, як на мене, така ж гра з плей-маркету на телефоні буде зручніше. Ну або я просто не люблю грати в мобільні іграшки на комп'ютері.

Загалом, гра досить цікава, але нічим особливо не відрізняється від подібних до цієї, тільки назвою франшизи. У будь-якому випадку, раджу пограти, час скоротати цілком можна.

Гра-головоломка, гра, що змушує багато думати. Досить цікаво, але дещо переускладнено, як на мене. Деякі завдання у мене виходили навіть не з 2-3-го разу, а добре якщо з 5-го. 😄
Загалом, мізками поскрипіти доведеться неабияк і для любителів складних завдань зайде, однозначно. У будь-якому випадку треба пробувати.

Це була найсумніша і найкраща новела, в яку грала. Історія, що наглядно показує, що кохання може прийти коли завгодно і до кого завгодно. Іноді, навіть, тоді, коли це зовсім не очікувано. В кінці цієї історії я ледь не плакала, так було сумно за головних героїв.

Про що гра: дівчина-лікарка полишила свою роботу, вирішила стати фотографом і прикупила собі діляночку в селі. Борючись з різними емоційними проблемами, дівчина вирішила, що життя на природі принесе їй душевний спокій. В одну з прогулянок, зустрічає собаку-привида, що привів її до озера з привидом гарного чолов'яги, який застряг тут після смерті.
https://steamcommunity.com/sharedfiles/filedetails/?id=3267118559

І вся історія построєна на тому, як дівчина хоче йому допомогти. А поки вона шукає вихід, молоді люди знайомляться, дізнаються один одного краще і... закохуються одне в одного.
https://steamcommunity.com/sharedfiles/filedetails/?id=3267194893

Дуже емоційна, психологічна і романтична історія. І дуже коротенька, як на мене. Мені гра сподобалась, раджу спробувати і вам.