itch.io

омг, дякую за такий крутий відгук!! 😭 приємно бачити таку увагу до деталей
англійською назва пишеться як fripril, але певні сенси необов'язково мають бути саме написані 🌚

Приємна осіння історія. Особливо сподобався початок, коли одразу бачиш ці жовтогарячі відтінки, гойдалку та персонажа на ній, бо арт дуже милий. По завершенню враження були нейтральні, а хотілось ще трішки дотягнути, щоб історія змогла краще вразити та запам'ятатись.
Наприклад, необов'язково нагружати читача "випадковими" фактами про бабцю чи журнал. Це все нові персонажі, які майже не мають зв'язку з головними героями і лише відволікають від ідеї передати журливі емоції під час розлуки друзів. Це не погана ідея, навпаки, такі спільні спогади дають нам більше дізнатись про героїв, але можна було розказати про щось, що стосується саме цих двох, а не когось іншого. Навіть якщо прибрати те все і залишити лише про фігурку - гірше для історії не стане.
По самому тексту мене відволікали тільки короткі перебивки оповідача. Між персонажами йде діалог, емоції ростуть і поміж реплік з'являється щось в стилі "Богдан сказав, зітхаючи". Знову ж, необов'язкова інформація, але не є погано, якщо знайти баланс. Якби я писала цей текст, то залишила б частини з діалогом без оповідача, який описує всього 1-2 рухи. Але стилі письма бувають різними та унікальними, тож бажаю автору продовжувати цю творчу подорож та експериментувати далі.
По міні-грі. Це цікаве доповнення до історії, але для мене було трохи задовго. Я навіть подумала, що в мене гра багнулась і воно так нескінченно буде йти хд Трьох вдалих спроб було б достатньо.
Загалом це цікава, дещо життєва новела. І нехай вона не буде останньою, бо у вас є хороший потенціал творити ще крутіші роботи 

дякую!! 🥺🥺

Ось таке воно, життя
скомпресованого сміття.
Точніше, не життя, а смерть.
І хоч різні в кожного думки,
але разом зчепились у вогні.
Розповісти власну долю - честь.

Для цього є невимушений арт,
і грає музика проста.
Немає всіх дрібниць тих в коді,
так навіть краще - менше муки.
Все гарно й весело, а втім,
не дізналась я секрет від Apple.
Можливо, в іншому житті,
коли нове сміття впаде дотепно.

Скоро маю завершати,
бо полум’я вже обхопило
те сміття живе, нещасне.
Та це не кінець для того,
хто історію цю розповів.
У автора повно наснаги.
А може й ні. Не знаю.
Але настрій залишився,
а значить, не дарма це все.
Бажаю успіху у творчості,
бо творчість - діло не просте. 

думала це буде чисто комедійна новела, але після кредітів сиділа так (за що ти так зі мною, пан скріпка?) 
 

Гарний чуттєвий текст. Як і візуал з гарно підібраною музикою. Навіть нема що покритикувати (бо все добре, а не навпаки :D). Хіба що вирівнювання тексту по нотам не зовсім чітке, але ідея зрозуміла
Слова завжди важко підбирати, але новела мені справді сподобалась і моментами зачепила. Залишу натомість свої теорії (СПОЙЛЕРИ)

1. Інша дівчина хотіла вчинити самогубство та впала в кому. Тому головна героїня одночасно й зла на неї й переживає, а також хоче і вірить, що вона знову розплющить очі
2. Але чому такий великий акцент на потягу? Можливо інша дівчина відправилась на потягу в невідомому напрямку і головна героїня не встигла її зупинити, тому в її очах залишився відблиск (спогад) цього моменту
Але по тексту видно, що ця дівчина все ж "заплющила очі". Важко зрозуміти чи це така метафора на те, що вона кинула свою справу чи це 1 теорія
Ну і з цього всього народилась ще 3 теорія, найбільш жорстока. Інша дівчина все ж померла і це пов'язано з потягом (а головна героїня була свідком). Але, незважаючи на це, головна героїня безнадійно вірить у її повернення

Може я щось вгадала, а можливо я дуууже далеко від задуму автора. Бо раптом це й не про якийсь конкретний сюжет, а суто про почуття та емоції. Але я все одно прихильниця більш нейтральної (2) теорії :D 
Ну і ще була рада побачити знайомого автора на джемі, прогрес робіт неймовірний 

Дякую!! Так, надихалась саме аналоговими горорами при розробці хд. Вже давно хотіла зробити щось в такому жанрі і нарешті з'явилась нагода 

Гра вже доступна для завантаження. Для повного вайбу рекомендую грати ввечері та в повноекранному режимі :)

Чи можна створити персонажа сіамських близнюків? Одне тіло, дві голови і, відповідно, дві особистості. І чи вважається за зміну зачіски момент, коли волосся закриває обличчя персонажа? (тобто до цього воно не закриває) 

до 3 числа тільки розробка. а коли будуть готові всі роботи, то тоді почнеться термін оцінювання

У моменти коли в кадрі нема ні спрайту ні намальованого фону чи можна використовувати різні кольори під фон тексту, а не лише чорний? (кольори зроблені в коді) 

Дякую за відгук! Діалогове вікно й справді просте, бо мені не хотілось сковувати його в конкретний дизайн хд В налаштуваннях був вибір з трьох шрифтів: тонкий, жирний та для дислексиків. Але я розумію, що не для всіх мої варіанти можуть підійти, тому в майбутньому спробую створити систему з ще більшою кастомізацією тексту

У цій новелі майже все є хорошим. Візуал, музика та піднята тема чудово доповнюють одне одного, за сюжетом справді цікаво слідкувати. От тільки, на мою думку, просідає реалізація гри. Починаючи від самого рушія, репутація якого не дуже хороша на джемі (можливі баги тощо) та закінчуючи ігровим дизайном.
В першу чергу не дуже зручна можливість зберігатись у грі. Коли нажимаєш на іконку, то очікуєш побачити екран збережень, щоб обрати потрібний слот для цього (як буває в більшості новелах), але тут відбувається нічого. Хоч момент і зберігається, але потрібно ще гадати чи твоє останнє збереження останнє чи перше у списку. У цьому випадку воно ще й перше, що також збиває з пантелику. Гра також автоматично зберігається перед кожним вибором, тим самим перемішуючись зі старими збереженнями (у більшості новел автоматичні та мануальні збереження мають окремі секції). Важко розібратись через це що тут до чого і це просто збиває від проходження.
Рішення відкривати екран збережень перед кожним поганим кінцем трохи незвичне (в перший раз я навіть подумала, що гра багнулась). Та й хотілось, щоб погані кінцівкі відчувались саме кінцівками, а не просто обривались на бажанні янгола виправити ситуацію (наприклад, на моменті з поліцейським).
У новелі присутня варіативність, але відчувалось все так, ніби вибори мало на що впливають. Наприклад, коли вибираєш, щоб Джек забув про зброю, але він все одно потім використовує пістолет. На це також впливають короткі погані кінцівки, про які я вже казала. Я хоч і розумію, що є декілька розгалужень сюжету і я багато на які вийшла, але це відчуття залишається.
У всьому іншому цей проєкт непоганий, основна ідея зрозуміла і є цікава тема, але загальне враження трішки нижче, ніж хотілось б. Бажаю вам натхнення у подальших та цьому проєктах! 

Ідея цієї новели сама по собі може стати окремою грою, де треба менеджити свій заробіток та репутацію хд Але як й окрема та відносно коротка історія вона працює добре. Хіба що... мені сумно, що тут немає по-справжньому хорошої кінцівки!! ;-; Це передає суть жорсткої системи пустелі, яку, на жаль, не вийде побороти простим добром та бажанням. Навіть у позитивних кінцівках Нур або тікає невідомо куди (ще й без сестри) або продає себе цій системі
Із зауважень хіба що шрифт тексту, який було трохи складно читати на початку і колір жовтого вікна в nvl режимі (низький контраст через білий текст)
Візуал гри непоганий, але можна було б ще попрацювати з фонами (враховуючи, що їх не так багато). І на нічному прикордонному ринку хотілось б побачити більше цяцьок та вогників, як описувалось в самому тексті :D 
Загалом прикольна новела, заслуговує уваги, як і всі інші проєкти цього джему. Можливо це не щось дуже серйозне, але точно вдумливе та веселе (незважаючи на посил та кінцівки). Дякую за розробку і бажаю натхнення у подальших проєктах :р 

Дякую!! Сама ще не знаю наскільки різноманітним є цей світ, але та, крім кроликів там ще є й люди хд Після джему буде багато часу на роздуми щодо цього і сподіваюсь якнайшвидше продовжити розробку 

Цей настрій, цей вайб.. Словами складно передати, але це мені до душі. Графіка і сюжет такі відносно прості, але меланхолійні, мінливі. Ця новела, як щось, що могло б жити незалежно від часу і просто знаходиться тут, щоб поділитись своєю частинкою, надихнути, викликати співчуття тощо. Це ж не дивно писати? хд Це напевно перша новела, яка так вдарила на особистому рівні, хоча сам проєкт не те щоб супер складний та серйозний (бо це джем зрештою). Але як автор скажу, що це те про що я інколи мрію і хотіла б виконати й у власній історії, якою вона не була. Дякую вам за це, навіть якщо ви не мали на меті створити подібні враження, які в мене є. Я пам'ятатиму цю роботу і те, що вона викликала 

Отже, по новелі. Гарно оброблені фото, гарно намальовані персонажі. Музика теж влучна, хоча хотілось б, що вона мала луп, а не згасала під кінець (просто це помітно, якщо ост довго грає, але розумію, що це не ви робили її). Зрозумілий сюжет, який легко читається. Якби ще був час прив'язатись до героїв, то я б точно пустила сльозу на кінцівці ;-;
Щодо зауважень. Інколи в діалоговому боксі з'являється забагато тексту (на 4 рядка), який ледь не торкається менюшки. І завжди через те, що ви залишаєте декілька речень, які варто було б розділити на окремі репліки. Оптимальним рішенням було б все ж залишати максимум 3 рядки тексту, щоб очі не тягнулися до самого низу. Спрайт ворони можна ще поліпшувати. Тут вже кажу як художник, бо просто бачу, що вона не зовсім анатомічно правильна, трохи вибивається на фоні реалістичних людей. Не те, щоб це сильно кидається в очі, хіба що таким людям як я :D
З маленьких деталей: текст, думаю, можна трохи збільшити. І на моменті з nvl режимом зробити, щоб текст був по центру (бо в ренпаї він з'їжджений з передбаченням, що зліва ще імена будуть). До речі, цікаво зроблено, що текст з'являється не по літерам, а по словам ( до вайбу). Можливо не завадила б варіативність спрайтів, хоча це було не дуже помітно. Тільки от на моменті, де Джейкоб бачить модифіковану ворону та плаче. 

Загалом, більше ніяких проблем не було. Це дуже гарний проєкт, принаймні для мене. Бажаю вам зайняти хороше місце і щоб побільше людей прочитали цю роботу. Також дякую за розробку! Натхнення і гарного настрою :р

Я читала вашу минулу новелу, тепер прочитала ще й цю. Що я можу сказати? У вас цікаві ідеї, але я думаю, що їхня реалізація - те, що тримає більшість людей осторонь. Не хочу якось образити, але, можливо, ви й самі розумієте причину.
Ця новела трохи розчарувала наявністю помилок (під час збереження в певних моментах і коли гра намагається дати підказку), а також чомусь спрайти Каті не відображались (точніше, їх взагалі не було у папці з грою). А ось сама історія була цікавою, хоча хотілось б дізнатись більше. І прикольна ідея з файлами, які потрібно було шукати вже не у грі, а в папці з грою (абиякі arg елементи). От тільки якість фонів була, м'яко кажучи, не дуже. Особливо коли бачиш перед собою гарно намальованих персонажів, то це ще більше кидається в очі та викликає сум. Мені здається, що більшість гравців будуть сприймати це за жарт та несерйозність.
Тож що я намагаюсь довести? Я думаю, що було б чудовим варіантом на майбутніх джемах, наприклад, вам знайти ще більшу команду! Спробуйте знайти бодай двох художників (для персонажів та фонів) та можливо програміста, щоб самі ви змогли зосередитись на сюжеті та сценарії. Думаю, що тоді ви зможете скласти ще більшу конкуренцію серед новел та показати людям свої ідеї. Бажаю успіху та натхнення у подальших проєктах! 

Дякую за відгук! Можливо десь в паралельному всесвіті вийшла повна джемна історія, де й є виконання смертельної місії... Принаймні, план до історії у мене вже є (і навіть планувалось дописати все під час джему, але справи цього не дали зробити), а це означає, що після джему варто продовжувати! Щодо екрану завантаження, то не знаю чи ви про мобільну чи про пк версію, але принцип створення схожий. Ось з документації, треба просто створити зображення з певними іменами та помістити в папку "game"  

Для свого жанру ця новела просто чудова! (принаймні для мого розуміння) Певні зауваження я вже сказала особисто, тому залишу враження від сюжету. Моя улюблена кінцівка - коли банда розбирається з Едріаном, але ми не виходимо на рут головних хлопців, залишаючи їхні стосунки з гг відкритими. Чому? Бо мені легше не брати на себе відповідальність :D А якщо серйозно, то який би фінал з кожним із цих хлопців не був для гг чудовим, в результаті ми робимо іншого хлопця "третім колесом", що можна було передбачити ще з початку гри (бо що ще може означати подібне тріо у підлітковій романтичній історії?). І хоч гг сама це не знає і можливо ніколи не дізнається по почуття іншого хлопця, але ми, як читачі, усееее знаємо... Ну і є ще одне питання: чому всі цілують Наомі??? Пхпх, просто це так дивно виглядає, що в будь-якому разі бере на себе ініціативу хлопець. Коли я проходила рут Майка, то подумала, що ситуація буде навпаки. Хоч він й жвавіший по характеру за Матео, але відчувалось, ніби він буде пасивніший за Наомі, тому це був би чудовий шанс зробити контраст між ним та Матео в цьому плані. Або це я просто вже надумала собі. А так більше й нічого сказати, тому бажаю вам натхнення та успіху у подальших проєктах!! 

аааа 😭 Дуже дякую за цей відгук! Коли побачила ваш нікнейм, то зрозуміла, що це буде щось дуже приємне та з увагою до деталей (і я захоплююсь, що вам вдається писати подібне кожному автору). Це ще більше додає до мотивації продовжувати цей проєкт. Після джему сподіваюсь набратись сил, щоб нарешті почати робити щось більше 👀 І ще раз дякую!!  

Чудова робота з візуалом, цікаво передані "психоделічні" моменти. Я б тільки порекомендувала спробувати зробити спрайти більшими або вищими, бо на деяких фонах вони виглядають непропорційно (або самі фони якось інакше розташувати). Як вже написали до мене, варто трохи посидіти з текстом та виправити помилки.
Щодо моїх вражень від сюжету... (далі спойлери) Якщо чесно, то мені важко зрозуміти ідею цього твору. Наче обидва героя зізнаються у своїх переживаннях та проблемах, з вигляду обидва мають і хорошу і погану сторону, але чому тоді один отримує "хорошу кінцівку", а інший помирає? Можливо так хотіли передати реалізм, але я думаю, що в творах завжди має бути певна мораль. Або я, знову ж таки, не зрозуміла новелу і тоді хотілось б почути слово від авторів. Загалом хороший проєкт, який може стати ще кращим, якщо більше попрацювати над ним. Бажаю успіху та натхнення в подальших проєктах! 

Крута та весела новела, нічого навіть добавити. В мене особисто склались вайби американських проєктів, от дуже подібно до цього стилю. Якщо ви перекладете свою новелу англійською, то можна сміливо просувати її і може якийсь популярний ютубер її пройде (чи навіть сам ManlyBadassHero!). Дякую за її створення і подарований настрій, бажаю успіху в подальших проєктах 

Дякую! Та, хотілось б більше зробити, але вже як вийшло ;-; І також захотілось продовжити ідею з моєї іншої новели і сподіваюсь, що так само продовжу цю версію

Вітаю! Наша новела вийшла в світ і вже подана на джем.
Запрошую всіх до читання! Буду рада відгукам та побажанням <3
Небесний лицар Оле!

Розробка над новелою триває. Хочеться сказати, що на відмінну від моїх попередніх проєктів, ця новела буде представлена у демо-версії. На жаль, вона буде відносно короткою, бо виникли різні ситуації. Через це не можу багато спойлерити, але ось один з фонів :р Сподіваюсь, що вам все ще сподобається історія та результат, бо доля проєкту буде залежати від різних факторів

when the function got stars and space 

Може хоч десь я зможу знайти кохання хдд 

Цікава ідея, а фони просто неймовірні та атмосферні. Добре, що на джемі завжди є місце для цікавої графіки. Бажаю успіху!

Дякую! ❤️❤️

Дякую! Та, ця історію вже була розказана один раз, а тепер крила натхнення знову до неї привели 👀

Ви чули колись про легенду, де є два знатних доми?
Про пана і пані, неможливе кохання, тому й великі суми́?
Та всі намагання, зітхання, пручання, усе через що нитки долі вели.
Складалося так, як веліли батьки, а закохані бути разо́м не могли.

Ні, ви не вгадали, про що та легенда. Це казка про принца й принцесу – Сонця та Місяця, що їхні батьки – денні та нічні Небеса, забороняли їм бути разом. Після невдалої спроби утечі, Принцеса Місяця відправляє крилатого служника на небезпечну місію, що скінчиться смертю гінця. Проте, маючи вічне життя, принцеса дозволила слузі закінчити свої справи. Той вирішив податись на Землю смертних.

Над новелою працює команда "Весела Капуста": 
Plyih - автор ідеї, художниця, програмістка
tsukinnie - сценарист 
cute_tangerine - художниця 
Та інші капусти...

Класна, іноді весела, іноді сумна, драматична новела. Важко казати щось інакше, коли це новела про КОТИКІВ! Для першого разу на джемі - неймовірно. Добре, не нав'язливо були показані події теперішнього часу, які, на жаль, трапляються з нами кожен день. Можливо, хотілось б ще трохи розкриття історії бабусі з її сином, може ще про родину головного героя (кінцівка, де він знаходить свого брата чи батьків?), але щиро розумію, що в рамках джему від багатьох ідей приходиться відмовлятись. Єдиний момент, на який хочу звернути увагу - розмір гри. Для піксельної гри він здався мені підозріло великим, тому я трі-і-ішечки подивилась в її нутрощі та помітила великий розмір аудіофайлів. Порада на майбутнє - краще всі аудіо зберігати у форматі ogg, бо він важить набагато менше за mp3 або wav файли. У всьому іншому я залишилась у хорошому вражені. Дякую за створення цієї новели! 

Приємна мальовка, звуки та атмосфера. Хоч новела й коротка, але дає все, що потрібно для такої історії. Щодо історії, то було трохи складно вловити сенс, особливо через великі речення в одному текстбоксі, але, думаю, що все зрозуміла. Мила ідея показувати кінцівки у головному меню і самі кінцівки теж прикольні. Дякую за таку цікаву новелу!