Класична сцена допиту детективом злочинця, але з несподіваним кінцем. Атмосферна гра, приємна картинка та гарний стиль тексту. Але є пара особистих зауважень.

Спойлери

Цікава ідея різко повернути наратив у сторону зламу 4 стіни, та, на жаль, я не впевнена, що ви змогли досягнути жаданого ефекту. У нас є лише 1000 слів, тому дуже мало місця для того, щоб познайомитися з персонажами та перейнятися ними. Через те, що половина тексту була приділена бекграунду події, на самого злочинця і детектива лишилося менше часу. Я не можу сказати, що це була помилка, адже без бекграунду ми взагалі не знали, що відбувається, але за бажання можна було б оминути опис злочину й обмежитися натяками на щось жахливе.

Головний злодій є класичним архетипом геніального харизматичного поганця. Арт дуже підходить цьому персонажу, вирази обличчя гарно зроблено.

На жаль, ефект несподіванки від ламання 4 стіни особисто мені не зайшов. Якось вже надто швидко ми стрибнули з калюжі в океан, не встигли насолодитися персонажами до того, як їх було деконструйовано в картинки на екрані. Мені вважається, що ця ідея може стати класною метагрою, але стовідсотково ваша новела має бути набагато довшою, щоб ми накопичили саспенс до максимуму перед шоковим ефектом.

Озвучка персонажа є цікавою ідеєю, та голос не дуже підходить Детективові, я вважаю.

Кінець спойлерів.

Мені загалом сподобалося, у цієї історії є потенціал стати чимось більшим.

почну спочатку – опис звучить прекрасно та дуже цікаво, мене він дуже заінтригував.

трохи побоялась, що "найрозумнійший" персонаж (Артур) буде ще одною балванкою, копією Шерлока, але автори змогли написати непоганного, харизматичного персонажа. Інтелігентних людей писати неймовірно важко, але тут автори змогли якось обійти недосконалості та написати непоганого персонажа. Часові обмеження всеж таки не дали авторам повністью розкрити потенціал, алеж тема була взята достатньо важка.

на жаль але, персонаж, за якого ми граємо, здається іноді занадти тупим, особливо кои вибираєш умовно "неправильні" відповіді. не змогла я з ним співчквати, але це критично, атжеж ми за нього граємо

але рисовка прекрасна, коміксна, дуже гарна та захоплююча! стає трохи некомфортно, коли дивишся до очей Артура, але це тільки в плюс авторам!

за озвучку та такий поворот в кінці віддільний плюс (хоч я і не люблю, коли мене кличуть моїм ім'ям), але бубласка, гайда з мого компютеру бо в мене вже нема зовсім жодного місця((( все одно, я грала вночі та такий поворот був дуже атмосферним. в мене аж шкіра від цього похолодала)

хтось вже нижче писав, що гра потребує більше часу, щоб вона спрацювала так, як би мала. я з цим погоджуюсь – обмеження джему дійсно вплили на гру не найкращим образом. але все одно, в цієї грі прям видно потенціал – якщо на її розробку виділити час, то вона буде прям неймовірною)

я бачила, що в вас є ще інші гри, які виглядають дуже цікаво. тож я не можу дочекатись, коли ай в них пограю, та в майбутньому буду чекати на нові гри – бо в авторах прям видно неймовірний потенціал!

Початок дуже заінтригував, сподобався задум "він залізе тобі в голову", сподобалася кінцівка з ламанням четвертої стіни, але озвучка трохи зіпсувала враження. На мою думку, голос зовсім не підійшов герою. Мені здається, що він має бути більш низьким та байдужим.

Безумовно ідея новели цікава та неординарна. Далі спойлери.
Артур Кінг хоч блискучий детектив, але заручник неконтрольованих обставин, заручник спостерігача. Якщо не буде кому прославляти його вчинки, надихатися або жахатися них, його як і не існувало. Він не бачить сенсу життя у пустих діях. Це все... бутафорія.  Так само як і ця новела. У кінцівці, де Артур не дає почути гравцю свій голос, він зізнається, що він безсильний в цій грі життя. Він зазначає, що неважливо, скільки ще разів гравець зможе споглядати на його постать, все це буде неважливо - бо самого Артура насправді не існує. Бо він - не спостерігач, а лише лялька програмного коду. Новела - трагедія вигаданих персонажів. Круто!
Однак не зважаючи на це, новела, на жаль, не вразила (принаймні емоційно), хоч і сподобалась. На мій погляд, цій історії от не вистачає часу, щоб розкрити чудовий задум. Розмова детективів відчувається поспішною після проходження, розв'язка настає занадто швидко. Я не відчув, як Артур заліз у голову головного героя, не зміг сповна відчути його силу. Мені не вистачило якогось зв'язку з персонажами, тому, коли й мені не було лячно під кінець першого проходження. Через це взагалі злом четвертої стіни здався мені використаним дешево й невлучно (хоча, після перепроходження та розмірковування, виявилося, що в ньому і вся фішка). Насправді не знаю, як тут викрутится. Мені здається, ви просто замахнулися на ідею, яку вкрай складно реалізувати. Зазвичай злом четвертої стіни і відчувається так сильно саме через те, що все до цього відчувалося окремим світом, що не зв'язаний з реальним. А змусити читача так глибоко зануритися в новелу у межах правил цього джему... ну зовсім непроста задача.
Тому гарно, що я все ж таки вирішив перепройти та глибше обдумати цю новелу - моє враження дійсно стало кращим. Дякую!

Уф! Дякую за цей досвід! Ідея та мальовка — просто неймовірні! Абсолютно погоджуюся з усіма коментарями нижче! 🖤🖤🖤

*далі можливі спойлери*

Особливо вразило, як ви ламали четверту стіну! В кінці нарешті розумієш, чому гра має саме таку назву 😄 І, до речі, в мене теж саме питання: що означає цей загадковий номер "15-21-20"?

Обрала по обкладинці, бо вона дуже заінтригувала мене і не пошкодувала))) 

 (надалі буду вживати заміну імен аби не робити іншим спойлери)

 З перших секунд мене привабив детальний опис подій справи Х, бо я гадала чи мають вони сюжетну важливість, тож навіть записувала їх XD

Окреме питання, це номер “15-21-20”. Якась пасхалка чи просто випадкове число? (ми з подругою думали чи це не зашифрована дата)  І що у кишені Х? Квітка? 

 З описів Y про Х мені стало зрозуміло, що це частково велика, можливо, підсвідоме відсилання на Ганнібала Лектора з “Мовчання ягнят”. 

 Х здався мені дуже харизматичним чоловіком, а його посмішка це вбивча зброя як і гострий розум))) Хтось у коментарях казав, що буде тепер обходити темноволосих чоловіків, а мені навпаки він сподобався ❤❤❤ 

Дуже класно обіграли назву гри у сюжеті. Ще на середині допиту у мене з’явилася теорія про “ефект спостерігача”.  Роздуми Х про цей ефект нагадали мені “Метафізичні Медитації” Рене Декарта і його техніку сумніватися у всьому поки він не знайде те, у чому міг би бути впевнений (чи якось так). 

Фінал змусив мою щелепу впасти до підлоги від неочікуваності. Майстерне ламання стін дуже театральний елемент і тому так мені імпонує) Та й референсів на сам театр не бракує! 

Потребую більше історії про Х чи Y в інших частинах ❤ 

 Єдине, я думала, що голос Х буде глибшим і нижчим, але сама наявність озвучки приємний сюрприз!

 Просто браво, я аплодую стоячи авторам гри! 

Дякую, тепер чорноволосих чоловіків буду обходили двадцятою дорогою...

Дуже неочікувана гра, я думала, зараз просто побалакаю з чоловічком у тюрмі, а мене натомість облаяли та прокляли... Моторошно було точно. 

Тепер хочу детективну гру про попередні пригоди цього персонажа))

Мені так сподобалася ця гра, я ніколи е бачив нічого подібного, мальовка була просто на найвищому рівні, сюжет продуманий, додали відчуття поглинання у світ гри, цікаві кінцівки, добре продумані репліки, правда місцями було пару повторень у фразах, їх було би добре трошки підмінити, Ідея з іменем користувача була дуже прикольною, мені прямо дуже сподобалося, трохи перелякавс а потім ще й неочікувано з'явилась озвучка персонажа, склалося враженя що персонаж спілкується з тобою, правда дуже змінилося бачення антогоніста, до того він здавався менш емоційним, та декі фрази були навіть трошки моторошними. Тепер у мене є нова фіксація на грі та злодії. Сам рідко захожу на такі платформи, але цей роект мене дуже здивував і заціуавив, всім дякую за хорошу роботу

Це не злам, це взагалі анігіляція.
Дуже крипова, аж забажалося зробити format C:\ після фінальних фраз...

Деякий момент ( без спойлерів) я трошки прифігіла,  однак голос дещо переграє.  Було б кріповіше, аби він був більш беземоційним та розсудливим.  Загалом гра дуже класна,  враження справляє.

Нам сподобалась ідея) Нагадало Ever17. Було б чудово, якби при наступному проходженні мінялися б імена антагоніста та протагоніста