гаяти

Ukrainian

Etymology

From Proto-Slavic *gajiti, which is related to *gajь.

Cognate with Czech hajiti, Serbo-Croatian гајити.

Pronunciation

Audio: (file)
IPA^(key): [ˈɦajɐte]

Verb

га́яти • (hájaty) impf (perfective зга́яти)

(transitive) to detain, to keep back, to stop (somebody)
(transitive) to waste (time)

Conjugation

Conjugation of га́яти, га́ять (class 6a, imperfective, transitive)

For declension of participles, see their entries. Adverbial participles are indeclinable.
imperfective aspect
infinitive	га́яти, га́ять hájaty, hájatʹ
participles	present tense	past tense
active	—	—
passive	—	—
adverbial	га́ючи hájučy	га́явши hájavšy
	present tense	future tense
1st singular я	га́ю háju	бу́ду га́яти, бу́ду га́ять, га́ятиму búdu hájaty, búdu hájatʹ, hájatymu
2nd singular ти	га́єш háješ	бу́деш га́яти, бу́деш га́ять, га́ятимеш búdeš hájaty, búdeš hájatʹ, hájatymeš
3rd singular він / вона / воно	га́є háje	бу́де га́яти, бу́де га́ять, га́ятиме búde hájaty, búde hájatʹ, hájatyme
1st plural ми	га́єм, га́ємо hájem, hájemo	бу́демо га́яти, бу́демо га́ять, га́ятимемо, га́ятимем búdemo hájaty, búdemo hájatʹ, hájatymemo, hájatymem
2nd plural ви	га́єте hájete	бу́дете га́яти, бу́дете га́ять, га́ятимете búdete hájaty, búdete hájatʹ, hájatymete
3rd plural вони	га́ють hájutʹ	бу́дуть га́яти, бу́дуть га́ять, га́ятимуть búdutʹ hájaty, búdutʹ hájatʹ, hájatymutʹ
imperative	singular	plural
first-person	—	га́ймо hájmo
second-person	гай haj	га́йте hájte
past tense	singular	plural ми / ви / вони
masculine я / ти / він	га́яв hájav	га́яли hájaly
feminine я / ти / вона	га́яла hájala
neuter воно	га́яло hájalo

Derived terms

га́ятися impf (hájatysja)

References

Melnychuk, O. S., editor (1982–2012), “гаяти”, in Етимологічний словник української мови (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka
Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “гаяти”, in Словник української мови: в 11 т. (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka