бунт

Macedonian

Pronunciation

• IPA^(key): [bunt]

Noun

бунт • (bunt) m (relational adjective бунтовен)

1. riot, mutiny, rebellion, revolt

Declension

Declension of бунт

	singular	plural
indefinite	бунт (bunt)	бунтови (buntovi)
definite unspecified	бунтот (buntot)	бунтовите (buntovite)
definite proximal	бунтов (buntov)	бунтовиве (buntovive)
definite distal	бунтон (bunton)	бунтовине (buntovine)
vocative	бунту (buntu)	бунтови (buntovi)
count form	—	бунта (bunta)

Russian

Pronunciation

• IPA^(key): [bunt]

• Audio:

  (file)

Etymology 1

Borrowed from German Bund (“alliance”) via Polish bunt (“uniting for joint action against someone”).

Noun

бунт • (bunt) m inan (genitive бу́нта, nominative plural бу́нты, genitive plural бу́нтов)

1. riot (a spontaneous, often disorganized uprising)

   Synonym: беспоря́дки (besporjádki)

Declension

Declension of бунт (inan masc-form hard-stem accent-a) 

	singular	plural
nominative	бу́нт búnt	бу́нты búnty
genitive	бу́нта búnta	бу́нтов búntov
dative	бу́нту búntu	бу́нтам búntam
accusative	бу́нт búnt	бу́нты búnty
instrumental	бу́нтом búntom	бу́нтами búntami
prepositional	бу́нте búnte	бу́нтах búntax

Related terms

• бунтарка (buntarka), бунта́рь (buntárʹ), бунтовщи́к (buntovščík)
• бунтова́ть (buntovátʹ), взбунтова́ть (vzbuntovátʹ), взбунтова́ться (vzbuntovátʹsja), выбунтовать (vybuntovatʹ), добунтовать (dobuntovatʹ), забунтовать (zabuntovatʹ), набунтовать (nabuntovatʹ), набунтоваться (nabuntovatʹsja), перебунтовать (perebuntovatʹ)

Descendants

• → Armenian: բունտ (bunt)
• → Ingrian: buntta
• →⇒ Mingrelian: აბუნტება (abunṭeba)

Etymology 2

Borrowed from German Bund.

Noun

бунт • (bunt) m inan (genitive бунта́, nominative plural бунты́, genitive plural бунто́в)

1. bale, packet, bundle

   Synonyms: свя́зка (svjázka), па́чка (páčka), ки́па (kípa)

Declension

Declension of бунт (inan masc-form hard-stem accent-b) 

	singular	plural
nominative	бу́нт búnt	бунты́ buntý
genitive	бунта́ buntá	бунто́в buntóv
dative	бунту́ buntú	бунта́м buntám
accusative	бу́нт búnt	бунты́ buntý
instrumental	бунто́м buntóm	бунта́ми buntámi
prepositional	бунте́ bunté	бунта́х buntáx

Related terms

• сбунтить (sbuntitʹ)

Serbo-Croatian

Etymology 1

Borrowed from German Bund (“federation; conspiracy”).

Pronunciation

• IPA^(key): /bǔnt/

Noun

бу̀нт m (Latin spelling bùnt)

1. (colloquial) revolt, rebellion

Declension

Declension of бунт

	singular	plural
nominative	бунт	бунтови
genitive	бунта	бунтова
dative	бунту	бунтовима
accusative	бунт	бунтове
vocative	бунте	бунтови
locative	бунту	бунтовима
instrumental	бунтом	бунтовима

Etymology 2

Borrowed from German Bund (“alliance; waistband”).

Pronunciation

• IPA^(key): /bûnt/

Noun

бу̏нт m (Latin spelling bȕnt)

1. (regional) bundle

Declension

Declension of бунт

	singular	plural
nominative	бу̏нт	бу̀нтови
genitive	бунта	бунтова
dative	бунту	бунтовима
accusative	бунт	бунтове
vocative	бунте	бунтови
locative	бунту	бунтовима
instrumental	бунтом	бунтовима

Synonyms

• бу̏нд

References

• “бунт”, in Hrvatski jezični portal [Croatian language portal] (in Serbo-Croatian), 2006–2024
• “бунт”, in Hrvatski jezični portal [Croatian language portal] (in Serbo-Croatian), 2006–2024

Ukrainian

Pronunciation

• IPA^(key): [bunt]

• Audio:

  (file)

Etymology 1

Borrowed from Polish bunt, from Middle High German bund (“alliance”).

Noun

бунт • (bunt) m inan (genitive бу́нту, nominative plural бунти́, genitive plural бунті́в)

1. riot, mutiny, rebellion, revolt

   Synonyms: за́колот m (zákolot), повста́ння n (povstánnja)

Declension

Declension of бунт (inan hard masc-form accent-c)

	singular	plural
nominative	бунт bunt	бунти́ buntý
genitive	бу́нту búntu	бунті́в buntív
dative	бу́нтові, бу́нту búntovi, búntu	бунта́м buntám
accusative	бунт bunt	бунти́ buntý
instrumental	бу́нтом búntom	бунта́ми buntámy
locative	бу́нті búnti	бунта́х buntáx
vocative	бу́нте búnte	бунти́ buntý

Derived terms

• бунта́р m (buntár)
• бунта́рство n (buntárstvo)
• бунта́рський (buntársʹkyj)
• бунтівли́вий (buntivlývyj)
• бунтівни́й (buntivnýj)
• бунтівни́к m (buntivnýk), бунтівни́ця f (buntivnýcja)
• бунтівни́цький (buntivnýcʹkyj)
• бунтівни́чий (buntivnýčyj)
• бунтува́ти impf (buntuváty)
• бунтува́тися impf (buntuvátysja)

 

Etymology 2

Borrowed from German Bund.

Noun

бунт • (bunt) m inan (genitive бу́нта, nominative plural бу́нти, genitive plural бу́нтів)

1. bale, packet, bundle

   Synonyms: зв'я́зка f (zvʺjázka), тюк m (tjuk)

Declension

Declension of бунт (inan hard masc-form accent-a)

	singular	plural
nominative	бунт bunt	бу́нти búnty
genitive	бу́нта búnta	бу́нтів búntiv
dative	бу́нтові, бу́нту búntovi, búntu	бу́нтам búntam
accusative	бунт bunt	бу́нти búnty
instrumental	бу́нтом búntom	бу́нтами búntamy
locative	бу́нті búnti	бу́нтах búntax
vocative	бу́нте búnte	бу́нти búnty

Further reading

• Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “бунт”, in Словник української мови: в 11 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 11 vols] (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka
• Shyrokov, V. A., editor (2010–2023), “бунт”, in Словник української мови: у 20 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 20 vols] (in Ukrainian), volumes 1–14 (а – префере́нція), Kyiv: Naukova Dumka; Ukrainian Lingua-Information Fund, →ISBN
• “бунт”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)
• “бунт”, in Словник.ua [Slovnyk.ua] (in Ukrainian)